Сервіс, який потрібен українцям
2019 рік може стати кризовим для українського сервісу. Очікування споживачів ростуть, змінюються, багато хто порівнює сервіс зі стандартами інших країн.
Водночас бізнес вже не зможе відповідати гіперболізованим вимогам примхливих клієнтів, і змушений обмежувати і нормувати клієнта. Скоро стане неможливо зайняти столик на 4-х і пити каву 1,5 години, очікувати доставки товару до дверей квартири або докладної консультації в залі.
Напруження зростає, задоволеність клієнтів падає, час прискорюється і вимагає змін і від клієнтів, і від бізнесу. Якими повинні бути сервісні завдання у 2019 році? Як уникнути марних інвестицій і помилкових рішень? Характерною рисою українського сервісу є імпульсивність і креатив менеджерів. "Давайте зробимо WOW" – пофарбуємо стіни або почнемо співати. Але чи готовий споживач за це платити?
Для усвідомленого планування сервісних реформ необхідно зробити два серйозні кроки. Перший – оцінити сервісне минуле. Другий крок – провести дослідження споживачів і співвіднести їх із власною сервісної стратегією. У цій статті ми наводимо свій погляд, результати нашого аналізу і досліджень.
Сервісне минуле. 4 головні риси 2017-2018 років
Попередні роки позначені економічним розвитком національних і локальних брендів, зростанням споживчої активності, виникненням нових форматів обслуговування і сервісів. Разом з розвитком прийшли труднощі і виклики. Ось основні чотири:
- Гонитва за WOW сервісом, прагнення перевершити очікування клієнтів, вразити його емоційно або креативно. На жаль, така стратегія не завжди означала дотримання базових стандартів чистоти, швидкості, якості. І іноді доходило до парадоксу: персонал усміхається і сердечно дивиться в очі, але страву потрібно чекати 30 хвилин, а туалети брудні.
- Неграмотна робота зі скаргами. Якщо стандартна купівля і обслуговування часто проходять гладко, то в разі скарги стається колапс. Співробітники і менеджери або огризаються, або ігнорують, або підлещуються і потурають клієнту, пропонуючи компенсацію в рази більшу від збитків. Парадокс – адже на думку експертів, саме скарга – вершина сервісу, після якої клієнт стає або прихильником, або хейтером компанії.
- Клієнт-диктатор. Український споживач набрався смаку: його вербальна вимогливість до сервісу зростає щороку. Ще 10 років тому найактивнішими захисниками своїх прав у Європі вважалися британці (62% скарг або особливих вимог у сервісних закладах), водночас українці були активними тільки в 5-6% обслуговування. У 2018 році кількість вербальних активістів серед українських споживачів становить до 50%. Бізнес часто прогинається і не може грамотно задовольнити підвищені претензії клієнта, все частіше порушують теми "токсичних клієнтів" і необхідності їх нормувати.
- Персонал як біль. Лояльний персонал поліпшує сервіс, тому що каскадом передає клієнту свою лояльність до роботи і товару. Але в ситуації гострого кадрового голоду, плинності, низької управлінської грамотності досягти лояльності складно. Багато європейських компаній ідуть шляхом автоматизації процесів, впровадження техніки замість людей, але для українського бізнесу такий шлях дорогий і сумнівний. До того ж споживач в Україні емоційно чутливий і прагне персонального обслуговування.
Проаналізувавши виклики минулих років, ми вирішили дослідити очікування споживачів. Список реальних пріоритетів і споживчих драйверів може стати вихідною точкою для зростання задоволеності клієнтів, високої споживчої активності. Маючи на руках список пріоритетів, український бізнес може точніше планувати дії щодо поліпшення сервісу.
Тому в жовтні 2018 року наша дослідницька компанія провела аналіз сприйняття сервісу. Результати виявилися несподіваними.
Очікування українського споживача в 2019 році
Чого чекає український споживач, і за що готовий голосувати гаманцем і ногами/кліками? На перший погляд, емоційний контакт, ввічливість і емпатія – базові очікування українців.
Але згідно з результатами дослідження, на першому місці зі значним відривом від інших параметрів сервісу (50% респондентів) опинилося співвідношення ціна і якість. Це означає, що ніякі екстрадії і WOW ефекти не можуть замінити фундаменту: споживач чекає за свої гроші певної якості продукту/послуги. Клієнти в нормі не скаржаться на громадський транспорт або поштові послуги, якщо ціна за них мінімальна. Але в разі купівлі дорогих товарів рівень очікувань і вимог зростає. Як можна замінити щирою посмішкою низьку якість тканини, скислий суп або розбавлене пальне, якщо клієнт дорого заплатив за нього?
Друге і четверте місце значущих атрибутів сервісу впевнено посіли розташування торгової точки і омніканальність (можливість отримати сервіс через різні точки контакту: від магазину до інтернету) – приблизно 30% респондентів вважають їх найважливішими в сервісі. Ці параметри можна об'єднати: споживачеві потрібен зручний сервіс, який скорочує зусилля і час. Це не фантазії і примхи, це базові складники обслуговування: зручність локації/магазину, можливість швидко зв'язатися (телефон, месенджер), знайти потрібну інформацію, товар.
Емоційний і теплий сервіс, щирість і ввічливість, як і раніше, в ціні – це ще 30% аудиторії. Якщо подивитися глибше – за побажаннями щирості ховається страх грубості, ігнорування та байдужості. Емоційний складник особливо характерний для української аудиторії: європейський споживач не очікує сердечності в сервісі, йому досить базової ввічливості, вона звична, законна, постійна. Але в Україні цілі сегменти споживачів голосують своїми гаманцями і лояльністю тільки за умови персональної уваги і позитивного емоційного ставлення.
У майбутньому мало новин
Яким бачать сервіс споживачі в найближчому майбутньому? Тут можна дати волю фантазії, надихатися картинками майбутнього, мріяти про роботів, автоматизацію і технологічність. Дійсно – 20% аудиторії чекають приходу штучного інтелекту, який спростить сервіс, автоматизує механічні операції. Стандартний і простий сервіс, як-от забрати посилку або оплатити покупку, піде до смартбоксів і кас без касирів.
Ось як говорили респонденти про сервіс майбутнього: "Майбутнє за новими технологіями. Однозначно ті компанії, які впроваджують усе нове і передове, будуть завжди на крок попереду. Наприклад, я оберу магазин, у якому є каса самообслуговування, термінал, пей пас, бонуси в електронному вигляді або в додатку, тому що мені комфортніше використовувати тільки смартфон, а не купу карток".
Але інші пріоритети в сервісі для українського споживача не змінюються! Співвідношення value for money (цінність за сплачені гроші), якість товару, швидкість і можливість контактувати з продавцем через різні канали – усі ці атрибути сервісу зберігають свою значущість.
Можливо, потреба в якісному і стабільному обслуговуванні настільки висока, що респонденти з дослідження, а за ними і більшість клієнтів тягнуть свої нереалізовані очікування з минулого в майбутнє. Дійсно, якщо в сервісі ми стикаємося з низькою якістю товару, довгим очікуванням, грубістю і незручністю, то важко мріяти про WOW. Перш ніж перевершувати очікування і створювати креативні нові світи, потрібно забезпечити фундамент і стабільність.
Співвіднести очікування споживача (зібрані на підставі досліджень) з сервісною моделлю бізнесу – основна умова успіху і мінімізації непотрібних витрат. Можна нескінченно експериментувати з інтер'єром, товаром, меню, персоналом і навіть ціною, але бруд і черги вб'ють будь-яку бізнес-ідею. Знання базових вимог своїх споживачів, їх регулярне вивчення – це фундамент. Тільки забезпечивши його, можна розпочати зведення сервісних палаців.