Рух до Європи через ринок електроенергії

22 серпня 2018, 17:00

Не так давно Україну сколихнула чергова новина про рішення НКРЕКП (регулятора в сфері енергетики), яка одразу стала предметом обговорення досить широких суспільних верств.

Зокрема, стало відомо, що Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг планує скасувати формулу Роттердам+ у зв'язку з початком дії нового ринку електричної енергії.

Відео дня

Проект відповідної постанови оприлюднено на офіційному сайті НКРЕКП. Згідно з документом, з початку дії нового ринку електроенергії визнаються такими, що втратили силу, цілий ряд нормативних документів, які раніше регламентували роботу української енергетики: умови і правила здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання і передачі електричної енергії, постанови про покупку електричної енергії виробниками, про формування тарифів і т. д. У переліку документів, які планується скасувати, також постанова НКРЕКП №289 від 03.03.2016 Про затвердження порядку формування прогнозної оптової ціни електричної енергії, більш відома під назвою Роттердам+.

Новина і справді значима, якщо врахувати, скільки щодо цього Роттердаму було спалено списів. І скільки критики за нього одержала українська влада. Власне, у даному випадку мова йде про виконання ухвалених раніше нормативно-правових актів, які покликані були забезпечити рух України у напрямку ринку електроенергії – чого, власне, раніше у нас і не було.

Міжнародний слід

Варто сказати, що за подіями у вітчизняній енергетиці слідкують досить уважно за межами України. Зокрема, і т.зв. "західні партнери". Всі чули про вимоги з боку МВФ щодо тарифів на газ або щодо впровадження антикорупційного суду. Менш відомим є те, що питання ринку електроенергії так само належить до ключових вимог, які висувалися по відношенню до України з боку "західних друзів".

Логіка тут проста та зрозуміла. Енергетика в Україні завжди була джерелом колосальної корупції загальнодержавного масштабу. Саме на енергетичних "схемах" виросло ціле покоління вітчизняних корупціонерів, що звикли "крутити" величезними сумами грошей. Можна створювати десятки НАБУ та сотні "антикорупційних судів", але якщо не будуть викорінені інституційні засади корупційної діяльності – вся боротьба буде марною.

Очевидно, саме реальний ринок електроенергії – один із інституційних чинників, які можуть суттєво змінити всі "розклади" в системі. Якщо буде впроваджено ринок, то зміни стануть незворотними, принципи тарифоутворення – іншими, а можливості чиновників маніпулювати – меншими. Тож не дивно, що питання ринку електроенергії настільки важливе.

Новий склад НКРЕКП був сформований на конкурсі та, загалом, був схвально сприйнятий міжнародними структурами – ЄБРР, МВФ та Світовим банком. Тепер він проявив належний професійний рівень та розуміння ситуації, та перейшов до нового етапу енергетичної реформи – впровадження ринку.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Очевидно, це має пряме відношення до необхідності одержання Україною чергового траншу кредиту МВФ. Принаймні, у даному випадку мова про виконання Україною досить важливого пункту в аспекті співпраці з цією структурою.

Крім того, необхідно нагадати, що вимога створення ринку електроенергії входить до числа зобов’язань, які взяла на себе Україна у рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Згадувався цей ринок і у "санкційному пакеті" США. І це теж не випадково, адже саме корупційна складова – це та "хвіртка", через яку в будь-яку державу світу, як правило, "пролазить" російський вплив, що заснований на різноманітних непублічних схемах та прихованих доходах. Відповідно, без ринкових механізмів боротьба з російським впливом є неможливою.

Це все треба добре пам’ятати тим в Україні, хто говорить про те, що "ЄС нас не хоче бачити у своєму складі". Власне, окрім низки політичних проблем в самому ЄС, окрім проблеми геополітичного впливу Росії залишається ще одна банальна (на перший погляд), але важлива причина, чому наша "євроінтеграція" іноді "буксує". Україна елементарно не дуже поспішає виконувати зобов’язання, які на себе бере. Це неважко зрозуміти, якщо подивитися на реалізацію Україною тієї ж "асоціації". Тож прогрес принаймні в одному напрямку – це вже не мало.

Що означає "ринок"?

Ну і трохи про те, що ж може означати ринок електроенергії на практиці. Дехто, очевидно, очікує, що скасування зловісного "Роттердаму" буде означати якесь різке падіння цін на світло, що, звісно, не так. Ціна тому і називається ринковою, що повинна відповідати ринковим принципам тарифоутворення, і тому дуже важливо, щоби мова у даному випадку йшла справді про ринкові механізми.

Що таке "ринок" взагалі? Кожен мав змогу торгуватися десь на базарі, намагаючись понизити ціну. Але понизити її можна лише до певного рівня. І далі ти вирішуєш: купуєш або ні. І якщо купуєш – платиш ринкову ціну, навіть якщо вона тобі не подобається. Жоден "дядько" її тобі персонально не встановлює. І це, власне, і робить ринок ринком.

Власне, у нас традиційно тему ринку викривлюють, аби зберігати старі, корупційні схеми. Наприклад, необхідність директивного управління цінами пояснюють "турботою про народ". Але до турботи це не має найменшого стосунку. Будь-які спроби неринкового регулювання призводить до того, що або ціни беруться "зі стелі", або товар просто зникає.

Ринкова ціна – це не якесь "пониження" або "підвищення". Це ціна зрозуміла і адекватна, що не залежить від чиєсь волі. І, зрозуміло, що це наближення до європейських цін. А що ви думали, що євроінтеграція – це лише "молочні ріки у кисільних берегах"? І найголовніше – ринкова ціна є тією, яку не може і не має регулювати уряд на основі політичної доцільності або передвиборчої логіки, затримуючи якісь підвищення, "розбиваючи" тарифи на якісь складники і т.д. Ринок є – значить, він має і встановлювати ціни. І тут найбільша небезпека для Україні в питанні переходу до ринкових тарифів, адже ясно, що популісти будь-яке підвищення одразу будуть трактувати таким чином, що, мовляв, дивіться, що вам дав цей ринок. Давайте повертатися назад! Але справа в тому, що назад якраз шляху немає.

Хочемо в Європу? Поклали за це жертви? То, значить, маємо грати за європейськими принципами і правилами. А це значить, що все мають регулювати не чиновники, а прозорі і закономірні закони ринку. І більше нічого. У разі ж якщо ціна "непідйомна", то треба не ціною маніпулювати, а ставити питання про доходи громадян, їх підвищення до рівня, який би міг забезпечити виживання.

Показати ще новини
Радіо NV
X