Повернути за будь-яку ціну
І статистика підтверджує, що багато українців воліють залишити рідну землю. Тільки Польща протягом 2015 року видала нашим співвітчизникам 800 тис. дозволів на працевлаштування. Ще 60 тис. українських студентів вирушили вчитися у польські вузи. За словами посла України в Польщі Андрія Дещиці, у країні перебуває близько мільйона трудових мігрантів, які переїхали туди з України. А починаючи з 2014 року кількість віз, видаваних польськими консульствами українцям, щорічно зростає на 30%.
Згідно з соцопитуваннями, на роботу за кордон сьогодні хочуть поїхати понад 40% наших співвітчизників. Ще чверть опитаних цікавиться можливостями працевлаштування за кордоном. Основні мотиви виїзду за кордон цілком прозаїчні. Більше половини мігрантів шукає кращі умови життя, близько 40% прагнуть забезпечити гідне майбутнє своїм дітям, третина українців просто не мають гідної роботи, і сподіваються знайти альтернативу за кордоном. Серед інших причин міграції – самореалізація, бажання отримати освіту в іноземному вузі або побудувати свій бізнес. Причому, по суті, кожен десятий українець, що виїжджає, вже має досвід роботи за кордоном.
Всі ці цифри формують неоднозначну картину. З одного боку, спостерігається явна тенденція відтоку працездатного і, як правило, кваліфікованого населення. При цьому від 30 до 40% мігрантів цікавиться роботою безпосередньо за своєю професією, і лише кожен п'ятий готовий перекваліфікуватися на нову спеціальність.
З іншого боку, не треба забувати,що ми живемо в епоху глобалізації, вільного обміну інвестиціями, технологіями і робочою силою. І немає абсолютно нічого фатального в тому, що населення прагне виїхати за межі своєї країни для пошуку не тільки заробітку, але й з метою отримати нові знання, досвід, перейняти культурні цінності.
Наприклад, освіта у низці європейських країн на порядок дешевша і, в той же час, якісніша, ніж в Україні. Державні університети в Чехії і Німеччині навчають нерезидентів безкоштовно. В Польщі діє маса стипендіальних та грантових програм, що робить можливим навчання в польських внз для іноземних студентів, зокрема з малозабезпечених сімей.
Також не секрет, що в Європі більш комфортні та зрозумілі умови бізнесу. Угорщина, Польща, Словаччина, Італія заохочують підприємців і всіляко стимулюють їх діяльність. Це теж служить потужним стимулом для українців реалізовувати свій підприємницький талант у сусідніх країнах.
До того ж, історично склалося так, що, починаючи з розвалу СРСР і набуття Україною незалежності, багато українців працювали за кордоном. Раніше більшість з них обирало для роботи Росію. Але в зв'язку з відомими подіями останніх років, а також завдяки лібералізації відносин з Євросоюзом, відбулася переорієнтація на Європу. І лідером за кількістю прийнятих мігрантів з України на цей момент є Польща, слідом за нею – Чехія, Італія та Німеччина.
Тому, дуже необачні заяви деяких експертів про те, що громадяни, які виїхали за межі України, назавжди втрачені для нашої країни. Наприклад, якщо звернутися до даних соцдосліджень, лише 30-40% опитаних українців готові працювати за кордоном, залишаючись там на строк до 5 років. Більшість же розглядає варіант короткострокової міграції, максимум до року, і при цьому твердо має намір повернутися додому.
Таким чином, трудову міграцію в цілому можна розглядати як альтернативний інструмент залучення інвестицій в Україну. Як фінансових, так і нематеріальних.
По-перше, трудові мігранти служать серйозним джерелом припливу валюти в нашу країну. Приміром, за 2013 рік українці, що працювали за кордоном, переказали своїм сім'ям і родичам рекордні 8,5 млрд дол. А загалом за останні 5 років офіційні надходження валюти від мігрантів склали майже 30 млрд дол, що еквівалентно майже третині річного ВВП нашої країни! По-друге, повертаючись в Україну, мігранти привозять з собою безцінний досвід і практику, які вони можуть реалізовувати вже на благо вітчизняної економіки.
Однак існує величезна проблема у сфері працевлаштування та легалізації українців за кордоном. Зараз в Україні діє безліч компаній-посередників, які намагаються відправляти людей на роботу за кордон. Але більшість з них – шахраї. За оцінками нашої асоціації, компаній, які не мають ліцензій і, по суті, не несуть ніякої відповідальності за своїх клієнтів, більше 90%.
Це питання можна вирішити виключно жорстким регулюванням. Так, для тих учасників ринку, які хочуть працювати чесно, необхідно спрощення процедур отримання ліцензії, яка має повідомний характер. Але для шахраїв – однозначна заборона на доступ до цього ринку і кримінальна відповідальність.
Чому це важливо? Тому що саме створення нормальних цивілізованих умов для людей, які їдуть працювати за кордон, створить передумови для їх повернення в Україну з новими стереотипами поведінки, які будуть включати в себе звичку укладати офіційні робочі контракти, платити податки, протистояти корупції.
Однак коли держава не має можливості займатися регулюванням ринку міжнародного працевлаштування та захищати інтереси своїх громадян за кордоном, ці обов'язки повинні взяти на себе громадські організації, які мають активно інформувати суспільство про проблеми в цій області.
Так, ми хочемо, щоб наші співгромадяни мали можливість виїхати в Європу, попрацювати в Європі, отримувати європейську заробітну плату, відчути на собі європейські ціни та вартість комунальних послуг. Але ще більше ми хочемо, щоб українці, обов'язково, повернулися назад, і привнесли свій позитивний досвід, який вони придбають в Європі, в наше повсякденне життя. Це і буде нашою реальною інтеграцією в європейські цінності, до яких ми так прагнемо.
