Податкова революція
Універсалізація відносин між державою та бізнесом під впливом технологічної, безготівкової революцій дуже швидко змінює пріоритети
Міграційні та глобалізаційні процеси разом із цифровою економікою народжують нові виклики, яким має відповідати податкова політика сьогодення.
Отже, поговоримо про п’ять основних світових трендів оподаткування у 2019-2020 роках, які абсолютно точно можна назвати революційними. І не відслідковувати їх буде великою помилкою будь-якого бізнесмена.
1. Світ стає прозорішим
Світ стає прозорішим завдяки широкому залученню країн до реалізації Плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) та всеосяжному запровадженню стандартів прозорості – обміну фінансовою інформацією для податкових цілей.
Зокрема, особливе значення має приєднання країн до підписання багатосторонньої конвенції – MLI (Multilateral Convention to Implement Tax Treaty Related Measures to Prevent Base Erosion and Profit Shifting ), якою вносяться зміни до діючих угод про уникнення подвійного оподаткування в частині надання одноосібного права податковим органам не надавати права платнику податку на понижену ставку податку для пасивних доходів у вигляді дивідендів, процентів та роялті, а також зміна локального законодавства в країнах світу на вимогу Кроку 5 BEPS стосовно перегляду або нівелюванню шкідливих податкових практик.
Світ стає прозорішим і це означатиме, що сховати прибутки буде майже неможливо, епоха офшорів відійде в історію слідом за банківською таємницею.
2. Юрисдикції з нульовим оподаткуванням під прицілом
Питання встановлення ставок податків (як і питання вибору – мати корпоративний податок чи ні) історично є питанням суверенітету кожної країни. Отже, ОЕСР не вимагає мінімальних ставок податок від країн. До цього часу у фокусі уваги Форуму з шкідливих податкових практик (FHTP) ОЕСР був перегляд преференційних податкових режимів, які є привабливими для географічно мобільної діяльності, та які встановлюють пільгову ставку (низьку або взагалі нульову ефективну ставку податку) у порівнянні до стандартної ставки податку в цій країні.
Нещодавно ОСЕР визнав, що такий підхід може призвести до нових податкових ризиків, подальшої міграції географічно мобільного бізнесу до низько податкових юрисдикцій та має бути переглянутий.
І тому у 2018 році у FHTP було досягнуто консенсусу щодо низки питань, включаючи те, що було погоджено відновити суттєвий фактор діяльності (економічна сутність) для номінальних податкових юрисдикцій.
Яскравим прикладом є нові закони Британських Віргінських островів, де вже на законодавчому рівні визначені вимоги до економічної присутності. І це лише початок.
3. Конкуренція за податки зростає у всьому світі
Країни вдаються до зміни внутрішнього законодавства з метою приборкати безподатковий відтік капіталу в низько податкові юрисдикції. Прикладом є Нідерланди. Нідерланди 28 грудня 2018 року опублікували новий black list – список з 21 юрисдикцій з низькими податками. Мета – боротьба з ухиленням від сплати податків.
Цей список містить п'ять юрисдикцій, які наразі знаходяться в чорному списку Європейського Союзу: Американське Самоа, Віргінські острови США, Гуам, Самоа, Тринідад і Тобаго.
Крім того, до списку голландців входять ще 16 юрисдикцій з низькими податками: Ангілья, Багами, Бахрейн, Беліз, Бермуди, Британські Віргінські острови, Гернсі, острів Мен, Джерсі, Кайманові острови, Кувейт, Катар, Саудівська Аравія, Острови Теркс і Кайкос, Вануату та Об'єднані Арабські Емірати.
Ці юрисдикції або не мають податку на прибуток підприємств, або мають ставку податку на прибуток, яка нижча за 9%.
Що це означатиме? З 1 січня 2021 року вводиться новий withholding tax - 20,5% на відсотки та роялті, отримані в Нідерландах, та які підлягають сплаті в країни визначеного списку. До речі, гарна ініціатива, впевнена, вона буде підхоплена й іншими країнами.
4. Співвідношення податків до ВВП зростає
Співвідношення податків до ВВП зростає. На жаль, не за рахунок збільшення номінального ВВП, а за рахунок підвищення номінальних податкових надходжень.
Спостерігається загальна тенденція в світі – збільшення непрямих податків. Так, стандартна ставка ПДВ в країнах ОЕСР досягла рекордного рівня - 19,3%. Десять країн ОЕСР мають стандартну ставку ПДВ вище 22%.
Високим залишається оподаткування доходів фізичних осіб. При цьому зберігається загальна тенденція зменшення оподаткування податком на прибуток, посилення контролю за трансфертним ціноутворенням та боротьба з офшорами.
5. Діджиталізація – основний виклик 2019-2020
Основним викликом 2019-2020 років називають цифрову економіку (діджиталізацію). Очевидно, поширення цифрової економіки створює проблеми для міжнародного оподаткування.
Міжнародна спільнота досягла значного прогресу у вирішенні проблем, пов'язаних з оподаткуванням цифрової економіки, і погодилася продовжувати багатосторонню співпрацю у напрямку досягнення нового довгострокового рішення на основі консенсусу у 2020 році. Саме про це йдеться у Політичній записці, оприлюдненій після зборів Inclusive Framework on BEPS 23-24 січня 2019.
«Країни погодилися вивчити можливі рішення, які б оновили основні принципи оподаткування економіки ХХІ століття, коли фірми можуть бути активно залучені до економічного життя різних юрисдикцій без будь-якої значної фізичної присутності і де нові, часто нематеріальні чинники цінності стають все більш важливим», - сказав Pascal Saint-Amans, директор Центру податкової політики та управління ОЕСР
Чекаємо на нові принципи та правила оподаткування цифрової економіки вже в 2020 році.
Україна точно не є драйвером податкових змін в світі. Не є і сильним гравцем, до думки якого прислухаються. Проте ми точно не стоїмо осторонь та знаходимося в процесі, хоча і повільному.
В найближчій перспективі ми маємо виконати домашнє завдання – виконати зобов’язання в рамках Асоціації з ЄС.
По-перше, Україна має привести податкове законодавство до права ЄС. Зокрема, мова йде про перегляд правил оподаткування непрямими податками (ПДВ та акцизи) та приведення їх у відповідність до Директив ЄС.
По-друге, податкові зміни торкнуться деяких пільговиків, адже до 2022 року ми маємо переглянути правила надання державної допомоги у світлі Закону України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання” та останніх змін до нього. Мова йде саме про податкові пільги та преференції.
Фактично це означатиме, що порядок надання податкових пільг буде переглянутий з метою усунення таких критеріїв державної допомоги, як вибірковість та перевага окремим суб’єктам господарювання, а деякі податкові пільги не будуть продовжені.
Тримаємо руку на пульсі, ми живемо в дуже непрості, проте цікаві часи.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
