Проблемні кейси та непрацюючі кредити Укрексімбанку
Наразі держава володіє чотирма банками Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк та ПриватБанк. В той чи іншій мірі у кожного банку є проблемні кредити та непрофільні активи (оновлено 16.12.2021).
На відміну від приватних банківських установ у разі необхідності фінансування капіталу банку, державні банки дофінансовуються із державного бюджету, а тому їх ліквідація є малоймовірною. Укрексімбанк сьогодні є предметом обговорення та пристальної уваги із початком запровадження радикальних підходів щодо непрацюючих кредитів та непрофільних активів, оскільки раніше, до 2019 року, банк здебільшого був глядачем ніж учасником процедур стягнення заборгованості.
За останні пів року на продаж було виставлено декілька десятків об'єктів нерухомого майна, що не використовується банком за призначенням та було успішно реалізовано на аукціонах, що завершилися зі зростанням початкової ціни в декілька разів. Також на продаж виставлено право вимоги за непрацюючими кредитам на загальну суму більше ніж 60 мільярдів гривень, деякі із таких кредитів були видані ще у 2006 році. Також банком залучаються юридичні радники задля стягнення заборгованості з боржників. Я вважаю, що банк йде у правильному напрямку і це точно має позитивно вплинути на його фінансовий баланс.
Укрексімбанк був та є профільним банком, що кредитував великий бізнес в Україні. В Україні великий бізнес належав у більшості випадків олігархам, або особам, що мали вплив у центральних органах державної влади. Вони й сприяли видачі державним банком кредитів на мільйони доларів без належного забезпечення та у разі не можливості повернення таких коштів, боржники у більшості випадків уникали або відтермінували строки виконання зобов’язань. Таким яскравим прикладом є компанія Богдан Моторс.
Судові процеси щодо стягнення могли тривати довго та ні до чого не приводили. Оскільки обирався неналежний захист й інші процесуальні неточності, такий строк захисту прав та інтересів банку в судах залежав від волі на такий захист самого Укрексімбанку, безпосередньо голови правління, наглядової ради, профільних комітетів та менеджменту, інтерес яких, м’яко кажучи, суперечив самому Укрексімбанку. Але повторюся, це було точно тільки до 2019 року.
З 2019 року в Укрексімбанку відбулися кадрові зміни починаючи з Голови Правління, Наглядової Ради, топ-менеджменту. Посаду Голови Правління Укрексімбанк до жовтня 2021 року обіймав Євген Мецгер, який більшою мірою і був новатором запровадження підходу обслуговування проблемних кредитів.
Крім виставлення на продаж непрацюючих кредитів, АТ «Укрексімбанк», були розпочаті тендери на залучення до обслуговування юридичних компаній, які б мали розвантажити та зменшити навантаження внутрішніх структур банку, що безпосередньо займалися обслуговуванням непрацюючих кредитів та не показали реальних результатів за роки роботи.
АО «А.Д.ХОК» теж було залучено до роботи з обслуговування проблемних кредитів. У вересні та жовтні ми уклали перші договори про надання юридичних послуг. Зокрема на юридичне обслуговування ми отримали декілька компаній-боржників. Вже маємо хороші результати щодо цього, але маємо іще багато планів та роботи. При підписанні перших договорів, ми одразу отримали супротив від впливових власників боржників, в мережу потрапила різна інформація з обмеженим доступом та були розпочаті інформаційні атаки на дискредитацію таких дій банку, та щодо мене особисто, що свідчить про вірно обрану стратегію.
Основні проблеми в контексті боржників Укрексімбанку
Однією із проблем є виведення майна із застави Укрексімбанку через організовані не в електронному форматі аукціони в процедурі банкрутства боржників до набрання чинності Кодексу України з процедур банкрутства. Такі аукціони були проведені щодо (але не виключно) активів ТОВ «Айс Термінал», ПАТ «Бліц-Інформ», заводу «ПротеінПродакшн», ТОВ «Харків Надра», КЮЗ. Проведення аукціону в разі зацікавленості впливового власника боржника проводилося за заздалегідь спланованим сценарієм.
Наприклад, у ситуації ТОВ «Айс Термінал» біржею був призначений аукціон на сайті Вищого Господарського суду, зроблена публікація зі змісту якої вбачається, що зацікавлені особи в прийнятті участі в аукціоні, мають протягом 4 робочих днів подати пакет документів, сплатити гарантійний внесок близько 18 мільйонів гривень, пройти відповідну процедуру реєстрації на аукціон з продажу майна боржника, стартова ціна якого складала 180 млн грн та за умовами аукціону знижувалася на 1% доти, поки учасник аукціону не зупинить.
У більшості випадків, як і в ситуації з Айс Термінал, оголошення не містило всіх документів, що давали б змогу оцінити предмет продажу, перелік документів, які необхідно подати для участі, мало неоднозначне тлумачення, а місцем проведення аукціону була адреса, де знаходиться комплекс загальною площею понад 20 тис. кв.м. Тобто вам треба телепатично зрозуміти, до якого саме приміщення необхідно прийти, щоб взяти участь в аукціоні. Так не має бути, коли завданням є реалізація майна за найвищою ціною.
Заявки на участь в аукціоні з продажу майна Айс Термінал подали 4 компанії: ТОВ «Меган Альянс», ТОВ «Тайнер Юніон», АТ «Укрексімбанк» та Драгон Капітал Івестментс, яку не було навіть допущено до аукціону з формальних незначних підстав. Разом із тим, до участі в аукціоні не був допущений і Укрексімбанк, оскільки точне місце проведення аукціон банку не повідомили. Уявіть собі, прибувши за адресою, зазначеною в оголошенні, представників не допускали до комплексу та не повідомляли про приміщення, у якому проводився аукціон. В результаті аукціон було проведено за участі двох учасників, ціна продажу майна склала приблизно 9% від його ринкової вартості, а право власності на заставне майно банку перейшло до переможця аукціону.
Станом на сьогодні у господарському суді Київської області перебуває на повторному розгляді позовна заява Укрексімбанку про визнання недійсним цього аукціону (справа 911/1902/17). При першому колі розгляду Верховний суд рішення судів попередніх інстанції, що визнали проведені торги недійсними, скасував та направив справу на новий розгляд. Визначені Верховним судом порушення — відео. Верховному суду здалося, що суди попередній інстанцій не все відео продивилися. Цікаво, але це і стало вагомою підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій. Вже 9 місяців справа знаходиться на розгляді в судді Господарського суду Київської області Лутак Тетяни Василівни, яка при розгляді справи має врахувати всі доводи сторін з урахуванням обставин справи та прийняти законне, об'єктивне та неупереджене рішення.
Аналогічна ситуація із ПАТ «Бліц-Інформ» — замість того, щоб шукати напрямки погашення заборгованості, Бліц-Інформ разом із ПалпМіллПрінт, який є найбільшим кредитором боржника та давно пов’язаний з боржником через генерального директора, який і сприяв появі кредиторських вимог компанії ПалпМіллПрінт до Бліц-Інформ, вирішили звільнитись від тягаря у розмірі 4 млрд грн., покривши їх всього на 49 млн, провівши сумнівні торги. Верховний суд
Така ж проблема існує і у взаємовідносинах з боржником Протеїн-Продакшн в межах провадження у справі про банкрутство на стадії ліквідації
Завданням юридичного радника банку є стягнення заборгованості в найбільш вигідний для банку спосіб та розмірі. Це стане можливим після визнання недійсними проведених торгів, збереження заставного майна Укрексімбанку, проведення відкритого аукціону, за умовами якого буде реалізоване майно на конкурентних засадах та притягнення власників боржників до субсидіарної відповідальності.
Цікавим кейсом є боржник Завод Комунального Транспорту та поручитель Львівські Автобусні Заводи, право вимоги до якого реалізовувалося Укрексімбанком на електронному аукціоні Прозорро. Стартова ціна відповідала розміру заборгованості перед банком та становила 76 583 353,08 гривень. В результаті проведення аукціону ціна продажу права вимоги склала 170 010 000 гривень, тобто ціна реалізації у 2,5 раза більша за стартову ціну аукціону. Разом із тим, на сьогодні договір із переможцем аукціону не укладений, оскільки Голосіївським районним судом міста Києва у справі 752/16154/21 безпідставно було накладено заборону на проведення аукціону, яка заблокувала продаж Укрексімбанком власного майна. Результатом продажу було б не тільки повернення виданих кредитних коштів ще у 2006 році, а і отримання доходу державним банком. На прикладі даного проблемного кредиту можна стверджувати, що банком було вірно обрано спосіб врегулювання заборгованості - продаж права вимоги, однак навіть тут боржники пручаються та вважають, що із банком перебувати у боргових відносинах цікавіше, ніж із приватними суб'єктами ринку проблемних активів.
Важливо зазначити, що банківська система в частині непрацюючих кредитів повністю залежна від судової системи і від її реформування. Перевага верховенства права, справедливості, законності у судовій системі є дуже невеликою над корупцією та некомпетентністю владних суб'єктів. Тому над цим і потрібно найперше працювати реформаторам. Мріємо, щоб законів дотримувалися, права та інтереси захищалися, але знаємо, що це можливо тільки, якщо порушники дійсно будуть боятися наслідків невиконання законів та взятих на себе зобов’язань.
В тексті була згадана компанія Палп Мілл Прінт. Після виходу матеріалу редакція отримала реакцію генерального директора ТОВ «Палп Мілл Прінт» Олега Дубровки. Публікуємо її нижче у рамках права на відповідь.
У своєму тексті «Проблемні кейси та непрацюючі кредити Укрексімбанку», Денис Шкіптан, керуючий партнер адвокатського об'єднання A.D.HOC, яке своєю чергою надає юридичні послуги АТ «Укрексімбанк», розповсюджує завідомо неправдиву інформацію щодо придбання ТОВ «Палп Мілл Прінт» цілісного майнового комплексу банкрута ПрАТ «Бліц-Інформ» у 2019 році на відкритому публічному аукціоні у рамках справи про банкрутство.
За офіційною відповіддю видання «НВ», яку ми очікували понад два тижні, моя реакція на колонку Дениса Шкіптана має вкластися у 2 абзаци. Отже, надалі публікую 2 тези юриста та по одному абзацу відповіді.
Теза перша (пряма мова Шкіптана): Однією із проблем є виведення майна із застави Укрексімбанку через організовані не в електронному форматі аукціони в процедурі банкрутства боржників до набрання чинності Кодексу України з процедур банкрутства. Такі аукціони були проведені щодо (але не виключно) активів ТОВ «Айс Термінал», ПАТ «Бліц-Інформ», заводу «ПротеінПродакшн», ТОВ «Харків Надра», КЮЗ. Проведення аукціону в разі зацікавленості впливового власника боржника проводилося за заздалегідь спланованим сценарієм. …Замість того, щоб шукати напрямки погашення заборгованості, Бліц-Інформ разом із ПалпМіллПрінт, який є найбільшим кредитором боржника та давно пов’язаний з боржником через генерального директора, який і сприяв появі кредиторських вимог компанії ПалпМіллПрінт до Бліц-Інформ, вирішили звільнитись від тягаря у розмірі 4 млрд грн, покривши їх всього на 49 млн, провівши сумнівні торги.
Адвокат Денис Шкіптан не надав жодного доказу вищенаведеної тези у судах. Не представлено доказів і у медійному просторі. Зазначу, що у 2019 році ТОВ «Палп Мілл Прінт» на відкритому публічному аукціоні в рамках справи про банкрутство у чіткій відповідності до вимог українського законодавства придбало майно банкрута — поліграфічного підприємства ПрАТ «Бліц-Інформ». Усього на аукціоні торгувалося три учасники. Майно було придбано за майже 50 млн грн. Суди перших двох інстанцій, проаналізувавши аргументи усіх сторін, визнали аукціон та його результати законними. Верховний Суд відправив справу на повторний розгляд. Але, як свідчить Постанова Верховного Суду, ні щодо вартості лоту, ні щодо формування його складу, питань немає. Таке рішення Верховного Суду — повернути на повторний розгляд — ухвалено з єдиною метою. А саме: більш детально розглянути документи щодо порядку та строку реєстрації одного з потенційних учасників — Асвіо Банку, який не доплатив 65 коп гарантійного внеску для участі в аукціоні. Жодних інших аргументів у Верховного Суду не виникло. І про це свідчить рішення, що є відкритим та доступним в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Так само ніде не йшлося про те, що разом із майном банкрута ТОВ «Палп Мілл Прінт» придбало додаткові обтяження. Підкреслюю: Палп Мілл Прінт не має розраховуватися за боргами банкрута перед АТ Укрексімбанк, як це стверджує юрист Шкіптан. Це не передбачено жодним нормативно-правовим актом. А отже твердження Дениса Шкіптана є нічим іншим як неправдивою інформацією, яка, на мою думку, підлягає або спростуванню, або підтвердженню фактичними доказами з посиланням на норми чинного законодавства. Денис Шкіптан є адвокатом і не може не знати, що дана інформація є завідомо неправдивою, націленою на маніпуляцію громадською думкою та такою, що наносить шкоду діловій репутації ТОВ «Палп Мілл Прінт».
Теза 2 (пряма мова Шкіптана): Верховний суд
Перед розглядом справи у Верховному Суді АТ «Укрексімбанк» винаймає адвокатське об'єднання A.D.HOC (про це пише сам Шкіптан у своїй колонці). Далі трапляється наступне. Як, видно з Постанови Верховного Суду (п.28) за два дні до ухвалення рішення у Верховному Суді,
Для підтвердження моїх слів надаю посилання на Постанову Верховного Суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень та технічний запис судового засідання.
Рішення Верховного Суду — тут.
