Питання виживання держави та бізнесу. Що важливо зробити перед тим, як міняти податки

4 вересня, 08:46
Ексклюзив НВ

Дискусія про оптимальні ставки податків, які були б вигідними як державі, так і бізнесу, ведеться в Україні роками. Однак, ця дискусія має провадитися після, а не замість вирішення питання з адмініструванням податків та митних платежів.

На початку повномасштабної війни парламент зробив декілька кроків зі скорочення податкового навантаження — де-факто поширив «спрощенку» на будь-який бізнес, скасував податки на імпорт (які пізніше довелося повертати), знизив акцизи на пальне. Такі зміни відчув не лише бізнес, але й державний бюджет, дефіцит якого переважно закривався друком грошей Нацбанку. Це стало одним із факторів високої інфляції, яка в липні сягнула 22,2% рік до року.

Відео дня

Не дивно, що давня дискусія про те, якою має бути податкова система, щоб з одного боку не шкодити бізнесу, а з іншого — дозволяти державі фінансувати необхідні видатки, спалахнула в новою силою. При цьому головним аргументом прихильників радикального зниження ставок податків є очікувана детінізація бізнесу — мовляв, високі податкові ставки змушують підприємців залишатися в «тіні».

Проте чи справді це так? Давайте розберемося.

Із 14 податків, які сплачують підприємства, найбільше впливають на фінансовий результат та відповідно інвестиційні рішення податок на прибуток, ЄСВ та ПДФО. Два останні часто сприймаються не як податок на працю, а як витрати підприємства. Вони підвищують видатки компаній за найбільшою статтею витрат — оплатою праці - щонайменше на 40%. В останні роки масової трудової міграції до Польщі та інших країн підприємства були змушені підвищувати зарплату, щоб утримати кваліфіковані кадри (реальна зарплата у 2021 році була на 30% вищою, ніж у 2018; номінальна зарплата виросла в усіх секторах — рис. 1).

Рисунок 1. Номінальна середня зарплата за секторами, грн на місяць (штатні працівники юросіб, у яких понад 10 працівників)

За недостатнього рівня доходів підвищення зарплати часто відбувалося за рахунок схем з «економії» на податках. Теоретично, компанії могли б закладати ці витрати в ціну товару і зберігати привабливу для інвестора маржу прибутку. Однак на практиці в такому разі багато товарів не витримали б цінової конкуренції з імпортом або з великими корпораціями, які мають доступ до інвестицій, кращі технології, а отже нижчі операційні витрати на одиницю продукції.

Тіньові схеми оптимізації податків, а також «сірий» імпорт створюють у багатьох секторах нерівну цінову конкуренцію. Це стримує нових інвесторів, яким доведеться конкурувати з товарами, ціна яких «оптимізована» за рахунок «схем», звужує конкуренцію та гальмує економічний розвиток.

Друга велика причина схем — це цінове змагання з імпортом, який отримує дотації від своїх урядів. Тут був певний прогрес: дотації від українського уряду спонукали виробників у цих секторах вийти з тіні, що відбулося, наприклад, в агробізнесі. А програма «5−7−9» підвищила можливості українських виробників до цінової конкуренції з імпортом.

Нарешті, бути в тіні - це не завжди про виживання. Тіньові схеми часто формують надприбутки, на тлі яких витрати на корупцію виглядають помірними. Надприбутки особливо помітні сьогодні за великим парком люксових авто з українськими номерами, які перемістилися до Європи й «випромінюють достаток» серед малолітражок тамтешнього середнього класу. На жаль, в Україні ухиляння від податків не стало аморальним явищем.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Що змінилося в економіці з початку повномасштабної війни?

Показати ще новини
Радіо НВ
X