В'ячеслав Черкашин

Аналітик інституту соціально-економічної трансформації

США на рік, а розміри розміщених в офшорних юрисдикціях і податкових гаванях активів досягають астрономічної суми в $32 трлн. За оцінками Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), в результаті застосування шкідливих податкових практик країни втрачають щорічно до $250 млрд податкових надходжень.

Більшість держав, не бажаючи миритися зі значним зменшенням податкових надходжень, поступово впроваджують у свої правові системи все складніші інструменти боротьби з ухиленнями від оподаткування за допомогою податкових гаваней (офшорних зон). Гучні міжнародні антиофшорні ініціативи останніх років, такі як американська FATCA (Закон про оподаткування іноземних рахунків), План ОЕСР/G20 BEPS (План з протидії розмиванню бази оподаткування та переміщенню прибутку), цільові зміни ЄС до Четвертої директиви прo протидію відмиванню коштів (4 AML Directive) та впровадження директиви 2016/1164, що містить заходи з боротьби із масштабними ухиленнями від сплати податків і схемами агресивного податкового планування, прийняття Європейським Союзом в кінці грудня минулого року списку юрисдикцій, які не співпрацюють, (non-cooperative jurisdictions) в галузі оподаткування, ознаменували собою перехід на якісно новий рівень міжнародного обміну фінансовою та податковою інформацією в світі.

На цьому фоні Україна, на превеликий жаль, залишиться осторонь від загальносвітових процесів впровадження стандартів податкової прозорості. Масштаби офшоризаціі національної економіки вражають:

• офшори є локомотивом зовнішньоекономічної діяльності. Частка зовнішньоекономічних контрактів, в межах яких товар проходить через компанії, зареєстровані в податкових гаванях, перевищує 80%, при цьому в 2012-2013 рр. аналогічний показник не перевищував 40%;
• офшори відіграють важливу роль в інвестиціях. За 2017 рік з $1,87 млрд прямих іноземних інвестицій в Україну $0,51 млрд, або 27% мають кіпрське походження (за даними державної служби статистики), Кіпр – офіційно визнана офшорна юрисдикція – довгі роки залишається найбільшим інвестором України;
• офшори є головним інструментом втечі капіталу і ухилення від податків. Виводяться величезні кошти (від 4,5 до 9% ВВП на рік), Україна входить до ТОП-15 країн, що розвиваються, (з 75 юрисдикцій), вражених недугою втечі капіталу в офшори та податкові гавані. За альтернативними підрахунками міжнародної організації Global Financial Integrity, протягом 2004-2013 рр. з України до низькоподаткових юрисдикцій було виведено близько 116 млрд. дол. США. Якщо припустити, що подібна тенденція зберігається, а наведені вище дані свідчать, що це цілком імовірно, то йдеться про виведення капіталів у 2017 році на суму 8-9 млрд. дол. США, а відповідні втрати бюджету від несплати податку на прибуток становлять близько 50 млрд. гривень на рік.

Основні причини популярності офшорів перебувають у площині:

• уникнення оподаткування всередині країни (легальне зниження податкового навантаження);
• зниження ризиків і спрощення судового захисту своїх інтересів (втеча капіталів внаслідок низького рівня захисту інвестицій/заощаджень);
• виведення фінансових результатів корупції.

Актуальність ісіх трьох вищевикладених чинників пояснює той факт, що за останні три роки досягнення України в галузі деофшоризації мають виключно косметичний, показний характер – в активі лише формальне приєднання (більше року тому) до Плану BEPS і підписання із США договору по FATCA. Про практичні результати говорити не доводиться. Українська влада не знаходить можливості для реалізації власних політичних рішень – відповідний указ Президента Порошенка "Про заходи щодо протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон" № 180/2016 набув чинності більше ніж 22 місяці тому!

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Глибоко показовою є реакція (точніше її відсутність) української влади на найбільший офшорний скандал останніх років – Panama papers, фігурантами якого були як українські компанії, так і українські політики. Так, як реакцію на Panama papers Європейський парламент в кінці серпня минулого року опублікував масштабний звіт ("Member States capacity to fight tax crimes") про інституційну спроможність державних органів країн – членів ЄС протидіяти податковим злочинам, в процесі якого було виявлено серйозні недопрацювання в частині імплементації базових домовленостей у сфері боротьби з відмиванням брудних грошей, більше ніж 3 000 платників податків стали предметом уваги відповідних органів, було підготовлено 1 300 міжнародних запитів і проведено перевірки, запущено загальноєвропейські процедури щодо поліпшення законодавства. У нас хтось чув про українські результати Panama papers?

Таким чином, використання офшорів продовжує залишатися найпопулярнішим національним інструментом ухилення від податків і виведення капіталів. Подальша бездіяльність тільки закріплює за країною статус держави, який не бажає реально протидіяти агресивним транскордонним схемам уникнення податків і, в найгіршому випадку, здатен в перспективі повернути Україну до принизливих чорних списки ФАТФ (міжнародна організація з боротьби з фінансуванням тероризму та відмиванням злочинних капіталів), фігурантом, яким вона була двічі в 2004 і 2010 роках, а також до списків Європейського Союзу та ОЕСР.