Наші в Лісабоні
Я не втомлююсь розповідати, наскільки це важливо. Музика — це те, що перетинало кордони задовго до безвізу. Це фантастичний спосіб для промоції країни. Але музична «дипломатія» можлива лише за визначеними правилами гри: коли музичними творами користуються легально, а авторам виплачують за це їхнє роялті. Піратська музика — це дешево. Але надто сердито, якщо ми претендуємо перебувати в єдиному цивілізаційному просторі з Європою.
Минулого тижня делегація УААСП відправилася до Лісабону представляти Україну на Генеральній Асамблеї CISAC (Міжнародної конфедерації товариств авторів та композиторів). Ми були єдиними представниками від нашої держави, що закономірно — оскільки УААСП єдина українська організація, яка має повноцінне членство у Конфедерації.
Генеральна Асамблея CISAC щорічно збирає разом більше 200 керівників провідних світових ОКУ та авторських спілок. Тут обговорюють нові стратегії розвитку, оприлюднюють оргвисновки, санкції та штрафи (якщо є), а також підбивають підсумки своїх здобутків та поразок за минулий рік. І це дуже важливий момент.
Пояснюю чому. Зазвичай нам просто бракує часу, щоб озиратися на свою роботу. Є якісь формальні речі — на кшталт фінансових звітів, які дають можливість простежити динаміку розвитку, є критика зацікавлених структур, яка дозволяє відчувати боротьбу і розуміти, що рухаємось у правильному напрямку. Але так, щоб стати, озирнутися, переконатися, що комусь це насправді цінно і потрібно — на це іноді банально не вистачає сил.
Насправді, це ж завжди так працює з реформами: ті, хто вас підтримує, публічно мовчать. А критики навпаки — ніколи не втомлюються говорити. Місцями це демотивує — звідкись потрібно поновлювати внутрішні резерви. Поїздка до Лісабону стала таким оновленням резервів особисто для мене і моєї команди.
Що ми маємо у підсумку?
Рада директорів головної авторської Конфедерації світу під час своєї доповіді окремо відзначає Україну та публічно розповідає про ті позитивні тенденції, які ми започаткували в рамках УААСП.
Генеральний директор Конфедерації Гаді Орон у своєму виступі подає інформацію про те, що УААСП вперше за свою історію проліцензувала Євробачення (ось тут я вже писав, як нам це вдалося) і що це дуже промовистий крок щодо того, що в Україні починає формуватись культура поваги до авторських роялті.
Європейський регіональний директор CISAC Мітко Чаталбашев також відзначає українську динаміку та говорить про необхідність прийняття змін до закону про авторські і суміжні права, над якими вже попрацювали українські та європейські експерти. Окрім цього Чаталбашев нагадує про спільний лист від CISAC та ICMP до першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва з проханням надавати підтримку та допомогу реформаторській діяльності УААСПу і всіляко сприяти їй. Маємо визнати, що наші позитивні зміни відбулися, зокрема, завдяки віце-прем’єр-міністру.
Окрім цього ще багато неформальних розмов з представниками провідних світових ОКУ — британської PRS, американської ASCAP, канадської SOCAN, австралійської APRA, президентом CISAC — Жаном-Мішелем Жарром. Підходять, тиснуть руку, дякують за те, що робимо, пропонують свою підтримку, консультації та іншу посильну допомогу.
Отож, з Португалії ми забрали із собою натхнення, сили продовжувати далі реформу та слова президента CISAC Жана-Мішеля Жарра про те, що музика та інші креативні сфери чудово адаптувалися до світу діджитал. Але діджитал-революція має стати ще й революцією творців, а для цього нам потрібно оновити законодавство. Чим, власне, і займаємося.
