Ера податкової прозорості

20 листопада 2019, 08:30

Нова реальність зажадає додаткових зусиль з боку підприємців

Так буває. Ти живеш, їси, спиш, говориш, не помічаючи, що світ навколо тебе змінюється. Тобі здається, що все як і раніше. Ти вперто не помічаєш знаки, не віриш чутками, намагаєшся зберегти все як є. Ігноруєш зміни так довго, наскільки це можливо.

Відео дня

Поки одного разу вночі не прокидаєшся в холодному поту від моторошного усвідомлення того, що ти з усім своїм світоглядом — вже в минулому. І якщо ти не розумієш і не приймаєш новий світ, то стаєш в ньому зайвим. І новий світ в кращому випадку проходить повз, перестаючи тебе помічати. У гіршому — знищує тебе.

Так сталося із загальносвітовим трендом, який ми можемо узагальнено назвати податковою прозорістю. Тепер ця реальність приходить і в Україну.

Навесні-2019 Верховна Рада попереднього скликання (до слова, дивом) ратифікувала Багатосторонню конвенцію про виконання заходів, які відносяться до угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (BEPS), або, як її ще називають, MLI. Ця угода передбачає три вектори правового регулювання: гібридні схеми для зменшення податкового навантаження, зловживання положеннями угод, а також штучне уникнення статусу постійного представництва.

Наприклад, відповідно до MLI вже з наступного року вводиться Тест основної мети (Principal Purpose Test, PPT). Пільги, передбачені угодою про уникнення подвійного оподаткування, що не будуть надаватися, якщо є підозри, що отримання таких пільг було однією з основних цілей операцій платника податків. При цьому доводити протилежне повинен буде сам платник податків.

Однак це тільки перша ластівка. Сьогодні на розгляді ВР знаходяться законопроекти № 2102 і № 2103 з довгими назвами, які для зручності називають FATCA. Це абревіатура від Foreign Account Tax Compliance Act — Закон про податкову звітність за закордонними рахунками, за яким США можуть отримувати інформацію про операції всіх своїх резидентів за кордоном.

Законопроекти передбачають внесення змін до нашого законодавства, необхідних для автоматичного обміну податковою інформацією не тільки за FATCA, але й у межах MCAA CRS — багатосторонньої угоди більш ніж ста країн світу, яка передбачає отримання ними інформації про активи своїх резидентів у країнах-учасницях в єдиному узгодженому стандарті.

Інформація про рахунки, компанії і активи наших громадян за кордоном вже з 2022 року з величезною часткою ймовірності стане відомою нашій податковій


Таким чином, інформація про рахунки, компанії і активи наших громадян за кордоном вже з 2022 року з величезною часткою ймовірності стане відомою нашій податковій з усіма наслідками, що випливають звідси. Законопроекти розглядаються в другому читанні з мінімальною кількістю правок і мають всі шанси бути прийнятими до нового року.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Ще одна гучна пара законопроектів № 1209/1210 в основному складається з норм, що імплементують п’ять кроків BEPS. Це складний документ, який накладає на великий бізнес додаткові обмеження у використанні звичних і милих серцю схем з використанням низькоподаткових юрисдикцій. Коли податки в Україні не платяться, а прибуток переводиться звідси в країну, де ставка податку значно менше.

Все! Більше ніхто не зможе вивести прибуток під виглядом відсотків, роялті або інші подібних платежів без сплати податку. Більше ніхто не зможе продати підприємство в Україні через поступку акцій його номінального власника за кордоном без сплати податків. Більше ніхто не зможе вести бізнес від імені контрольованої іноземної компанії, при цьому будучи резидентом України та не сплачуючи податки з нерозподіленого прибутку.

Це і є горезвісні антиофшорниі або антиолігархічні ініціативи, про які так довго говорили в «Слузі Народу». Законопроекти внесені до першого читання і з високою часткою ймовірності будуть прийняті в цілому вже в січні.

Додамо до цих змін законопроект № 2284, що стосується глобальних змін системи фінансового моніторингу в країні. Документ готується до другого читання.

Ясно як день: великому бізнесу, як іноземному, так і вітчизняному, пора готуватися до нового етапу своєї діяльності. І робити це не завтра, а вже сьогодні ввечері. Настає нова реальність, в якій всі або майже всі активи, операції, моделі роботи є прозорими. А значить — відомими широкому колу іноземних і вітчизняних правоохоронних органів.

Нова реальність змінює знайому нам «епоху брехні». Не помітити її неможливо, а ігнорувати вкрай небезпечно. Це реальність цивілізованого світу і реальність сучасного білого бізнесу. Реальність, що перетворює нашу країну з сірої зони на карті Європи на солідну, шановану сусідами юрисдикцію, де вести бізнес безпечно.

Звичайно ж, ця нова реальність зажадає додаткових зусиль з боку підприємців. Зажадає витрат на реструктуризацію бізнесу. Однак вона капіталізується у вартості українських компаній, а тому, насправді, тягне за собою величезний позитив. Багато бізнесменів це розуміють. Деякі — поки що ні. Але неминучість нового порядку очевидна.

Ми розуміємо, як важко буде великому бізнесу вистрибнути з теплої ванни звичного податкового світу. Пом’якшити цю процедуру допоможе обіцяна президентом податкова амністія або, назвемо її м’якше, нульове декларування, різні варіанти якого розробляються в надрах Кабміну і Верховної Ради. Ми переконані, що амністію потрібно провести в 2021 році — перед остаточним вступом в силу викладених вище правових норм. Але зрозуміти і прийняти наступну епоху податкової прозорості нам усім варто вже сьогодні.

Показати ще новини
Радіо НВ
X