Лідери і послідовники. Як разом змінити світ

24 жовтня 2019, 06:30

Гітлер чи Черчилль. Які відносини між лідером і послідовниками найбільш конструктивні

У травні 2019 відомий дослідник теорії лідерства, професор Університету Хайфи Міша Поппер разом з колегою професором О. Кастельново опублікував статтю The primary foundations of followership, в який продовжує своє багаторічне дослідження теорії послідовників. Він звертає увагу на те, що явище послідовності останні роки найчастіше аналізується переважно в річищі психологічних теорій і він сам, власне, говорить про феномен послідовників з еволюційної точки зору. Вчені доводять, що видимі прояви слідування за лідером з’являються як «відповіді» на первинні, такі собі глибинні сигнали. Два види сигналів є «будівельними блоками» послідовності, пише Поппер: перші - це універсальні сигнали, що вказують на компетентність лідера та його турботу про людей; другі - символічні сигнали, що демонструють групову культуру.

Відео дня

Актуальність досліджень феномена послідовників важко переоцінити. Не секрет, що послідовниками не народжуються, але стають в результаті життєвого і робочого досвіду, певного особистого вибору. Існує певна кореляція між організаційною культурою, стилем лідерської поведінки та тими послідовниками, які формуються в організації.

Якими бувають лідери

Лідер або лідерка — це той/та, що об'єднує, — але навіть об'єднувати можна у різний спосіб. Інтелект, доброчесність, екстравертивність, наполегливість, комунікабельність, енергійність — дуже важливі для лідерства, проте важливо пам’ятати, що «ефективне» лідерство не обов’язково означає «етичне». У лідерства є темний бік і це важливо розуміти, аби мінімізувати негативні наслідки такої «темної харизми». Одну з найцікавіших концепцій більше 10 років тому запропонував вже згаданий мною Міша Поппер. Вивчаючи взаємини між лідерами і послідовниками, професор Поппер виділяє три типи стосунків/залежностей — регресивні, символічні та розвиваючі.

Регресивні взаємини вкорінені у неусвідомленій психологічній проекції послідовниками своїх страждань і бажань на лідера/лідерку. Він чи вона стають такою собі «конструкцією бажань і стремлінь» послідовників, а не особистістю. Люди шукають постать для захоплення, шукають ідеал, що відповідає на їх запити; така любов послідовників, в свою чергу, задовольняє потребу лідера у «віддзеркаленні». Динаміка «віддзеркалення-захоплення» підживлює певні патологічні потреби обох сторін, зазначає Поппер. Регресивні стосунки засновані не на ідеях чи переконаннях, але укорінені у первинних спонуках, тривогах і стражданнях людей.

Фактично лідери не продукують смисли, але віддзеркалюють почуття послідовників з подвійним тиском

Лідер — той, хто спільно з послідовниками розділить переживання, віддзеркалить образи та комплекси, хто поруч і виглядає, говорить, діє як «свій». У такий спосіб послідовники розуміють, що біля них така ж людина, як вони самі. Фактично лідери не продукують смисли, але віддзеркалюють почуття послідовників з подвійним тиском.

Страшним і трагічним прикладом регресивного лідера був Гітлер, який після І Світової війни почав розбудовувати Німеччину. Умови Версальського миру були такі, що майже знищили економіку Німеччини, примусили до величезної контрибуції країнам-переможницям, призвели до втрати частини земель. Німці втратили свою ідентичність та гідність. Лідер віддзеркалив страждання людей, але запевнив, що прийде час і Німеччина покаже своє нове обличчя, а німці відчують гідність. Зазвичай, це сильні, але темні лідери, які з’являються у найбільш кризові моменти і обіцяють послідовникам швидкі зміни на краще, вони токсичні і ніби «вступають у змову» зі своїми послідовниками.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Іншим типом взаємин лідерів і послідовників стають символічні взаємини, що виникають із цінностей, змістовних ідеологій. Такі лідери народжують нові сенси, символи для ідентифікації. Ті, що створюють цілі світи словами та вміють надихати. Згодом їхні промови чи програми довго розбирають на цитати. Ототожнюючи себе з символічним лідером, послідовники посилюють власну цінність, підвищують самоповагу і самооцінку, зазначає професор Поппер, адже відчувають єднання з великою ідеєю. Як правило, це герої епохи змін, епохи становлення націй або великих компаній, коли ідентичність має бути вирощена чи захищена. Такі лідери ведуть послідовників, проте не піклуються про їх розвиток, не створюють умови для розвитку послідовників, вони їх ведуть крізь бурі часу

Прикладом символічного лідера є Вінстон Черчилль напередодні ІІ світової війни, коли він зумів об'єднати британців проти нацистської загрози або Лех Валенса, який усвідомив та персоніфікував цінності польської нації, яка хотіла позбавитися від радянського впливу. Часто буває так, що послідовники відвертаються від лідерів, коли ситуація змінюється і постають інші запити, відмінні від ідентифікації.

Ще один тип — наближається до ідеального. Це — створення зі своїми послідовниками розвиваючих стосунків. В основі розвиваючих взаємин лежить ідея хорошого виконання «батьківської ролі», вважає дослідник, розуміння і турбота про послідовників, увага і надихання. У цьому випадку лідер має давати можливість членам команди розвиватися та ставати кращими.

Він не віддзеркалює болі та страждання, він формує простір для якісного розвитку і ефективної роботи послідовників, встановлює кордони і політики, задає правила гри аби знизити тривогу і створити безпеку

Він не віддзеркалює болі та страждання, він формує простір для якісного розвитку і ефективної роботи послідовників, встановлює кордони і політики, задає правила гри аби знизити тривогу і створити безпеку, його завдання спільно з колегами проаналізувати діяльність та запропонувати найкращі шляхи вирішення проблем. Такий тип лідерства потребує великої безкорисливої емоційної залученості та професійної зрілості, лідер спонукає людей прибрати їх проекції та перейти до позиції зрілої залежності Професор Поппер вважає, що розвиваючі взаємини між лідером і послідовниками виникають там, де задоволені потреби в безпеці та ідентичності і спільноти/компанії/особистості готові до саморозвитку і самореалізації.

Що треба знати кожному лідеру і його послідовникам? Лідерство в сучасному світі тече і перетікає — сьогодні хтось має приймати лідерські рішення, а завтра таку лідерську відповідальність має нести послідовник. Лідер і послідовники пов’язані між собою. Успішними стають ті, що готові до прозорості і відповідальності, готові спільно і конструктивно обговорювати проблеми і в разі чого поступитися своїм «его» заради результату. Тому обом сторонам слід вчитися чути і слухати один одного.

Показати ще новини
Радіо NV
X