Маркіян Мальський

юрист, партнер юридичної компанії Arzinger

Хоча система валютного регулювання та валютного контролю доволі жорстка, все ж, починаючи з нового року справедливим буде зауважити, що регулятором, Національним Банком України було запроваджено ряд позитивних змін.

А саме: пом’якшено валютне законодавство у окремих аспектах, про які і йтиме мова далі у цій статті. Також варто звернути увагу, що валютне законодавство зазнає змін постійно, тому особам, котрих стосуються аспекти валютного контролю, рекомендовано постійно тримати руку на пульсі таких змін.

1. 1. Запроваджено можливість виведення іноземних інвестицій учасниками у разі продажу частки/виходу учасника.

Вперше за довгий період дії заборон на здійснення таких дій Постановою НБУ №41 від 25 травня 2017 року запроваджено можливість виведення іноземних інвестицій при дотриманні певних умов.

Зокрема, дозволено купівлю/перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями з продажу цінних паперів, корпоративних прав, коштів, отриманих унаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземних інвесторів, лише в разі одночасного дотримання таких умов:

• купівлю/перерахування іноземної валюти з цією метою здійснює резидент [покупець цінних паперів/корпоративних прав; юридична особа, статутний капітал якої зменшується/з якої виходить учасник - іноземний інвестор; посередник (комісіонер, повірений)] або іноземний інвестор;
• протягом календарного місяця особа здійснює купівлю/перерахування іноземної валюти з цією метою у межах загальної суми, що не може перевищувати $5 млн (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті).

1. 2. Запроваджено можливість повернення іноземним інвесторам дивідендів у разі дотримання відповідних вимог.

Згідно Постанови НБУ № 410 від 13 грудня 2016 року заборонено купівлю, перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів.

Однак, ця заборона не поширюється на випадки купівлі/перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон дивідендів за корпоративними правами/акціями за 2014 - 2016 роки з 13 червня 2016 року в разі одночасного дотримання таких умов:

• купівлю/перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон Дивідендів здійснює емітент корпоративних прав/акцій, за якими виплачуються Дивіденди, або депозитарна установа, що обслуговує рахунок у цінних паперах іноземного інвестора, або безпосередньо іноземний інвестор;
• протягом календарного місяця особа, яка здійснює купівлю/перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон дивідендів у межах загальної суми, що не може перевищувати $5 млн (знову ж таки, в еквіваленті).

Таким чином запроваджена можливість повернення дивідендів учасникам-нерезидентам, яка довгий час була заборонена.

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

1. 3. Зменшення обсягів обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті.

Станом на зараз діє вимога щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи. А також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій НБУ. Згідно Постанови НБУ №30 від 4 квітня 2017 року тепер рівень обов’язкового продажу встановлено на рівні 50% від надходжень у іноземній валюті.

Варто зазначити, що регулятор вже вводив пом’якшення у цій сфері, знизивши такий поріг з 75% до 60%. Сподіваємось, що такі пом’якшення триватимуть і далі.

Вимога з обов’язкового продажу надходжень у іноземній валюті не поширюється на випадки оплати статутного капіталу.

1. 4. Збільшено можливість придбання готівки.

Згідно з Постановоб НБУ №30 від 4 квітня 2017 року НБУ дозволив здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти або банківських металів одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті 150 тис. грн у межах одного/однієї банку/фінансової установи (раніше така межа становила 12 тис. грн).

Обмеження щодо суми операції з продажу готівкової іноземної валюти не поширюються на випадок проведення такої операції банком з фізичною особою-резидентом у разі одночасного дотримання таких умов:

• фізична особа купує готівкову іноземну валюту та використовує її виключно на цілі виконання власних зобов'язань в іноземній валюті за кредитним договором, укладеним з уповноваженим банком-кредитором;
• банк здійснює продаж готівкової іноземної валюти в сумі, що не перевищує обсягу зобов'язань в іноземній валюті фізичної особи-позичальника за кредитним договором. Банк зобов'язаний забезпечити контроль за неухильним дотриманням фізичною особою-позичальником вимоги щодо цільового використання купленої готівкової іноземної валюти.

1. 5. Збільшення суми можливих операцій для юридичних осіб.

Згідно Постанови Правління НБУ № 51 від 8 червня 2017 року НБУ також дозволив здійснювати операції юридичних осіб, що здійснюються на підставі індивідуальних ліцензій НБУ на здійснення інвестицій за кордон. Але за умови, що загальна сума цих операцій у межах однієї індивідуальної ліцензії протягом одного календарного року не перевищує $2 млн (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату перерахування).

До цього ліміт загальної суми таких операцій становив $50 тис. за один календарний місяць.

НБУ також встановив різні вимоги для отримання ліцензій в залежності від суми інвестиції за кордон. Якщо розмір інвестиції менше $50 тис. - будуть діяти спрощені вимоги до переліку документів для отримання ліцензії. Крім заяви, досить буде надати кілька інших документів в залежності від виду інвестиції і типу інвестора (договір про здійснення інвестиції, документи про реєстрацію об'єкта інвестиції та т. д.).

У той же час для інвестицій в сумі понад $50 тис. вводиться розгорнутий перелік документів, який повинен допомогти Нацбанку запобігти використанню валютних ліцензій для схемного відтоку капіталу. Зокрема, резидент повинен додатково підтвердити економічний сенс операції, наявність у нього прозорих джерел коштів для її проведення, надати розгорнуту інформацію про кінцевих бенефіціарів власників суб'єктів інвестиційної операції і т. д.

Нагадую, що перелік дій, які потребують отримання індивідуальних ліцензій НБУ встановлено в Декреті Кабінету міністрів Україні №15-93 від 19.02.1993 року. Найпоширенішими випадками, коли необхідно отримати ліцензію НБУ, є, зокрема, переказ коштів за кордон та купівля валюти у окремих випадках.

1. 6. Запроваджено можливість переказу коштів закордон без обмежень для фізичних осіб та без підтвердження наявності певної суми на рахунках для інших осіб.

Постановою Правління НБУ №44 від 30 травня 2017 року було скасовано ряд обмежень, запроваджених раніше на валютному ринку. Так, вказаною постановою регулятор скасував повністю:

• заборону на купівлю іноземної валюти резидентом (крім фізичних осіб), який має на рахунках власні кошти в іноземних валютах в сумі, що перевищує $100 тис. (в еквіваленті);
• обмеження для фізичних осіб на переказ грошових коштів за межі України для неторговельних операцій (раніше такі перекази були обмежені сумою 150 тис. грн на місяць).

1. 7. Пом’якшення ліцензування деяких операцій фізичних осіб та здійснення інвестицій за межі України.

Постановою НБУ № 14 від 23 лютого 2017 року було дозволено:

• Розміщення фізичними особами на закордонних рахунках коштів в іноземній валюті з джерелом походження за межами України (заробітна плата, дивіденди, аліменти, тощо) не потребує отримання відповідної індивідуальної ліцензії НБУ;
• Здійснення фізичними особами інвестицій за кордон за рахунок коштів, що знаходяться за межами України.

Таким чином, якщо фізичні особи використовують для здійснення інвестицій закордон свої власні кошти, що отримані та розміщені за кордоном, то індивідуальна ліцензія на здійснення таких операцій більше не потрібна.

Варто зазначити, що фізичні особи, як і раніше, зобов’язані отримувати відповідні індивідуальні ліцензії НБУ для здійснення переказу коштів з України з метою їх інвестування або розміщення на закордонних рахунках.

Окрім цього вищезазначені зміни не звільняють фізичних осіб від зобов’язання декларувати доходи та сплачувати податки за них в Україні.

У світлі цих змін також варто зазначити, що з метою уникнення будь-яких непорозумінь з державними органами (зокрема податковими), фізичним особам доцільно документально декларувати підтвердження джерел походження коштів за кордоном (оплата послуг за цивільно-правовими договорами, стипендія, зарплата, аліменти, подарунки, спадок тощо), що використовуються для здійснення інвестицій.

1. 8. Скасовано правило 120 днів при проведенні розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Постановою НБУ від 25 травня 2017 року №41 скасовано 120-денне обмеження щодо строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, яке містилось у п.1 Постанови НБУ №410 від 13 грудня 2016 року. Станом на зараз діють положення статей 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 р. №185/94-ВР:

• Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку;
• Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Варто звернути увагу, що частина валютних обмежень, про які варто пам’ятати все ж залишаються в силі, зокрема наступні:

- Заборонено достроково повертати кошти, отримані резидентами за договорами кредитів та позик у терміни інші, ніж передбачено такими договорами.

Резидентам дозволяється здійснювати погашення кредитів, позик (у тому числі фінансової допомоги) в іноземній валюті за договорами з нерезидентами (у тому числі в разі укладання додаткових угод до кредитних договорів/договорів позики, новації боргу, що виник із кредитних договорів/договорів позики, розірвання договорів) не раніше строку, передбаченого договорами.

Для цілей цього підпункту під строком платежу за договором слід розуміти кінцеву (найбільш віддалену) дату, яка визначена умовами договору для своєчасного виконання такого платежу.

Зазначена вимога поширюється на випадки дострокового виконання резидентом-позичальником зобов'язань як за основною сумою кредиту/позики, так і за іншими платежами, установленими кредитним договором/договором позики (крім випадку, коли за договором змінюється періодичність виплати процентів із щороку на щокварталу/щомісяця або із щокварталу на щомісяця та/або строк виплати процентів переноситься не більше ніж на 180 днів).

Існує ряд винятків з цієї норми, які все ж дозволяють дострокове повернення коштів за договорами позики/кредиту, але ці випадки є, зазвичай, нетиповими для щоденної господарської діяльності юридичних чи фізичних осіб. Наприклад, погашення кредитів/позик, наданих за участю міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, або міжнародних фінансових організацій, за договорами з якими Україна зобов'язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям, тощо.

- Експортні операції не знімаються з контролю шляхом зарахування зустрічних вимог.

Уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:

• в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління НБУ від 19 квітня 2016 року № 269) /російських рублях (незалежно від суми операції);
• в інших валютах (якщо загальна сума зобов'язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті $500 тис.).

Які і зазначалось, НБУ поступово лібералізує заходи валютного контролю. Варто ще раз наголосити на тому, що такі зміни відбуваються постійно, що може свідчити про те, що нам варто очікувати і подальшого пом’якшення валютного регулювання, яке потребує окремої уваги та відповідного моніторингу.