ЮрХак №2: Капіталізуємо борги
Ми могли дізнаватися про це «чудо» від закордонних колег, але скромно відзначали, що в Україні такий юридичний процес ускладнений відсутністю відповідних норм у законодавстві та негативним ставленням до нього фіскальних органів.
Сучасний стан економіки та реалії сьогодення спричинили те, що чимало компаній задля підтримання сталого ведення бізнесу отримують позики від нерезидентів. До вересня 2016 року Національним Банком України, передбачались доволі жорсткі правила отримання та повернення позик отриманих з-за кордону. Певне полегшення внесла Постанова Правління НБУ від 14 вересня 2016 року № 386.
Попри те, що погашення кредитів з нерезидентами далі дозволене лише не раніше строку, передбаченого кредитними договорами (тимчасова заборона спрямована на зменшення відтоку валюти з країни), така вимога не стосується випадку, якщо таке скорочення строку здійснюється з метою реструктуризації заборгованості за позикою шляхом зарахування вимог за основною сумою такої позики як додаткового вкладу (внеску) нерезидента до статутного капіталу резидента під час його збільшення. Таким чином НБУ фактично дозволив «обмінювати» борг на частку в компанії.
Що це означає на практиці:
- ваша компанія отримала кошти через позику від нерезидента;
- можливості для повернення суми позики у компанії у достатніх об’ємах (або ж узагалі) відсутні чи це негативно вплине на бізнес;
- компанія пропонує «обміняти» свій борг за договором позики на те, що кредитор отримає «частку у статутному капіталі боржника», еквівалентну сумі заборгованості.
Здавалось би, все зрозуміло, однак, потрібно врахувати декілька основних аспектів.
Внесення змін до договору
Усі договори позики з нерезидентами реєструються у Національному банку України. Якщо ви вже отримали таку позику, то це означає, що ви пройшли цю процедуру та ваш договір зареєстровано. Коли вашою компанією прийнято рішення трансформувати борг за договором у статутний капітал, це означатиме автоматичну необхідність реєстрації змін до договору позики у НБУ.
Пакет документів, що подається до Національного банку України для реєстрації відповідних змін повинен додатково містити документи, що підтверджують наявність зобов’язань здійснити зазначену реструктуризацію, зокрема набуття нерезидентом права власності на відповідну частку статутного капіталу резидента. Банк, що обслуговує позику, має враховувати, що зобов’язання за позикою, які реструктуризовані в передбачений спосіб, мають припинятися зарахуванням вимог.
Законодавство по темі
У сучасному законодавстві міститься ряд норм, які регулюють відносини, що виникають у цій ситуації, однак, доволі часто ці норми не зовсім коректно співвідносяться одна з одною.
Наприклад, у ст.144 Цивільного кодексу України міститься норма, яка забороняє звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, зокрема шляхом зарахування вимог до товариства. І хоч не очікується, що ця норма не становитиме труднощі на практиці, у цій ситуації у неї варто було б внести зміни.
Слід пам’ятати про можливість «додаткового внеску» у товариство. В цьому випадку необхідно бути уважним: українське законодавство розрізняє внесок в статутний капітал і додатковий внесок, при чому ці два поняття мають різну природу та різні наслідки. Додаткові вклади (внески) до товариства не впливають на розмір статутного капіталу. На практиці такі вклади умовно прийнято називати безоплатними внесками, тому що при їх внесенні не планується отримати щось натомість.
«Пускаючи» в учасники нерезидента варто пам’ятати про всі пов’язані з цим юридичні аспекти. По суті, ви станете партнерами у бізнесі, може дещо змінитися процес прийняття та оформлення рішень загальних зборів, особливо, якщо був лише один учасник до цього, потрібно пройти декілька формальностей щодо переоформлення часток, можуть бути певні труднощі якщо частки перебували у заставі тощо. З огляду на це рекомендуємо ще перед трансформацією боргу внести зміни до Статуту, які б спростили таку майбутню співпрацю та визначили основні умови між партнерами. На жаль, українське корпоративне законодавство все ще «пасе задніх» щодо можливості ефективного укладення прогресивних акціонерних угод (shareholders agreement), тому Статут залишається основним документом, що регламентує відносини між партнерами.
Можливо при створенні партнерства таким шляхом можна говорити і про певне списання заборгованості, адже по суті ви «ділитеся» не формально часткою, а усім бізнесом, його продуктом, репутацією, досвідом, клієнтами, гудвілом тощо.
Податкова як завжди
Окремої уваги заслуговує невизначеність в минулому фіскалів з питань можливості трансформації боргу в статутний капітал. Так у своїх листах № 3174/6/99-99-19-02-02-15 від 15.02.2016 року та № 4919/6/99-99-19-02-02-15 від 04.03.2016 року Державна фіскальна служба стверджувала, що проведення такої операції як трансформація боргу у статутний капітал чинним законодавством не передбачена, у інших же листах № 20828/6/99-99-19-02-02-15 від 01.10.2015 та № 11800/6/99-99-15-02-02-15 від 30.05.2016 року органами ДФС даються роз’яснення з приводу особливостей оподаткування таких операцій, тобто ДФС таким чином визнавала у таких листах саму можливість проведення таких операцій.
Враховуючи наведене вище, питання оподаткування операцій з внесення прав вимоги до статутного капіталу товариства залишатиметься ще певний час дещо неврегульованим. Однак уже не може ставитися під сумнів сама законність такої операції.
Висновки
Описана зміна у законодавстві однозначно позитивна та відповідає найкращим світовим практикам. Законодавча заборона існує тільки на звільнення учасника від сплати свого внеску в статутний капітал шляхом зарахування вимог до Товариства. Тому за умови правильного формулювання щодо проведення трансформації проблеми не повинні виникати.
Перед здійсненням реструктуризації боргу в статутний капітал у зазначений вище спосіб доцільним є отримати індивідуальну письмову консультацію від органів Державної фіскальної служби України, надіславши відповідний інформаційний запит поки такі трансформації ще не стали буденними операціями. Зробити це необхідно для того, щоб перестрахуватися у однаковому розумінні з ДФС щодо податкових наслідків такої операції.
