Як залучити в АПК капітал

16 грудня 2016, 14:23
Зерно – це не тільки ключовий елемент продовольчої безпеки, але й засіб заробітку

Цей вираз може деяких покоробити, оскільки багаті традиції сільського господарства в Україні надають йому статус не економічної, а духовної категорії (цілком, втім, виправдано) але я, як виходець з корпоративного сектора, віддаю перевагу прагматичному підходу.

Відео дня

В Україні заробіток на зерні зосереджений в основному на фізичному ринку – у форматі угод купівлі-продажу для постачання внутрішнім переробникам і на експорт. Цей традиційний підхід реалізується більшістю учасників цієї традиційної галузі.

В цьому ж форматі працює і Аграрний фонд – структура, яку я очолюю. В рамках форвардної програми на етапі посівної ми контрактуємо зерно – це така ж угода купівлі-продажу, незважаючи на те, що її об'єктом виступає поки що неіснуючий товар. Укладаючи цю угоду, ми не фіксуємо ціну, коригуючи її на момент поставки до ринкової кон'юнктури. Оскільки ціна не фіксована, то форвард не передбачає заробітку. Контрактуючи зерно, Аграрний фонд з одного боку підтримує сільгоспвиробників, надаючи їм фінансовий ресурс в період пікової потреби, з іншого – гарантує собі потрібні обсяги для переробки на борошно.

У результаті в нашому портфелі утворюється дебіторська заборгованість в обсязі декількох мільярдів гривень. Тобто гроші, попрацювавши один раз, заморожуються фактично на сезон. Я виходець з банківського середовища і звик до іншого формату роботи – тому постійно перебуваю у пошуку механізмів залучення додаткових коштів.

Ми вирішили розширити межі традиційного зернового бізнесу і запропонувати принципово новий інструмент, який дозволить залучити на аграрний ринок капітал з фінансового сектора. Цей інструмент – пшеничний ф'ючерс на Аграрній біржі.

Основна відмінність ф'ючерса від форварда – відсутність фіксованої ціни. Тобто на котирування впливає сам ринок, а також макрочинники. Щоб хеджувати ризик зміни ціни, необхідна велика кількість гравців, які торгують цим продуктом – тобто спекулянтів.

Зараз аграрний ринок дуже нагадує валютний в частині регулювання. На ньому грає лише один гравець – Нацбанк, проводячи інтервенції, тобто фактично самостійно встановлюючи курс. Але навіть маркет-мейкер зацікавлений в тому, щоб аналізувати, як діє ринок, і заробляти на ринкових механізмах. Завдяки запуску ф'ючерсного контракту на пшеницю це можна буде зробити в Україні.

Перевага цієї ідеї – те, що Аграрний фонд має тривалу і в більшій частині позитивну історію відносин із сільгоспвиробниками – як великими, так і дрібними, в рамках форварда і зможе сформувати пакет зернових контрактів на кілька сотень мільйонів гривень. Також є і відповідний майданчик – Аграрна біржа, на якій проводяться зернові торги і яка володіє всією необхідною інфраструктурою.

Зрозуміло, фінансистам ні до чого кілька тонн зерна – вони приходять за маржею, а не за товаром. У світовій практиці не більше 5% ф'ючерсних контрактів закриваються поставками, решта – взаємозаліком. Цей обмін грошима – гра з нульовою сумою, в результаті якої частина торговців виграла, а інша – програла. Стартовий обсяг торгівлі (ми плануємо для початку сформувати пул контрактів на суму 200 млн гривень) при активізації спекулятивного капіталу може бути збільшено в рази. Профіль гравців, яким може бути цікавий такий вид заробітку – найширший. Портфельні інвестори, фінансові групи, навіть банки, які шукають інструменти заробітку.

При цьому пшеничний ф'ючерс дає можливість оптимізувати роботу і профільним гравцям, оскільки всі товарні партії можна буде зібрати в одному місці, не ходячи по ринку. Враховуючи, що середній фермер поставляє 1000-1200 тонн (пшениці), скупити значний обсяг – це не легке завдання, знаю про це з власного досвіду. В минулому році ми законтрактували 600 тис тонн зерна. Постачальники – п'ять великих холдингів і 323 фермери, які поставили третину обсягу.

Що отримують всі учасники такої біржової торгівлі?

Представники фінансового сектора – можливість заробити до 20% піврічних. Аграрний фонд – хеджування ризиків та залучення оборотних коштів. Сільгоспвиробники – підвищення ліквідності своєї продукції і потенційно – зростання цін на неї. Аграрна біржа – популяризацію майданчика і можливості залучити гравців з інших секторів.

Також важливий плюс – те, що існуюча юридична і технічна інфраструктура дозволяє запустити цей механізм оперативно, без багатомісячного підготовчого етапу, на якому буксує більшість реформ. Впевнений, що цей проект, на стику фінансового та аграрного секторів буде цікавий максимально широкому колу гравців, давши з одного боку додаткові можливості заробітку портфельним інвесторам, а з іншого – перевівши традиційний український агробізнес на новий, прогресивний рівень і відкривши його учасникам нові можливості.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X