Як виростити IT-кадри
10 років тому, коли я тільки став молодим заступником декана одного з найбільш затребуваних факультетів країни, від свого вчителя я почув наступну фразу: «Посада з найнижчою відповідальністю – це ректор. Освітній процес ВНЗ дуже складно «завалити»: пари призначаються, викладач на них йде, студент хоче йде / хоче не йде, щороку вручаємо тисячі дипломів. Решта - це екосистема, яка впливає на основний процес».
Фраза залишила глибокий слід в моїй свідомості і вплинула на моє сприйняття освітньої системи в цілому. За 10 років кар'єри я зустрічав багато менеджерів, які створювали освітню екосистему або руйнували її. Але процеси, цитовані вище, у всіх випадках дійсно не зупинялися. Однак, є тільки одне АЛЕ, це працює тільки в тому випадку, коли ніхто не вимагає результатату, коли процес йде заради процесу.
Поточний стан справ у нашій освіті такий, що IT-сфера перестала вимагати результату, а взялася за справу сама і організовує корпоративні університети, з метою вирішити кадрове питання самостійно. Інертність вузів, а також популярність IT-сфери в цілому, породила сплеск IT-курсів і шкіл, мета яких, в основному, отримати заробіток, що не гарантуючи подальшого працевлаштування.
Але незважаючи на достатню сегментацію ринку IT-освіти, проблема менеджера, як і проблема викладача, актуальна для всіх. Education Management зароджується експертиза в українському освітньому просторі. Управлінням освітою займаються всі, у кого є вільний час від бізнесу: HR, рекрутери, адміністративний персонал. У 2016 році я вже неодноразово зустрічав вакансії менеджерів з навчання, і багато керівників бізнесу поки навіть не уявляють, що це за люди. В Україні взагалі не займаються розвитком подібного роду фахівців.
У підсумку, слабкий менеджмент призводить до відсутності розуміння проблем зсередини. І часто ми знову бачимо процес заради процесу. А проблема, в більшості своїй, знову в кадрах – викладацьких. Навіть в бізнес середовищі, де є матеріальні можливості, не завжди вдається побудувати високоефективну, працездатну модель навчання, яка б відповідала реаліям замовника – роботодавця. Крім цього дуже складно залучити для менторської і тренерської роботи кращі кадри, тому що викладання - це висока відповідальність і набір унікальних практичних навичок.
Сучасний IT-інженер дуже схожий з музикантом. Ти можеш зіграти твір, використовуючи кілька технік, але якщо в грі немає МУЗИКИ, то глядач не прийде до тебе вдруге. Так і з інженером, ти можеш знати цілий ряд мов програмування і підходів до вирішення завдань, але якщо в тебе немає інженерної культури, здатної надати краще рішення замовнику – це буде останній ваш проект. Україна завжди відрізнялася на світовому ринку високою інженерної культурою, яку нам не тільки треба зберегти, а й примножити.
Не всі сегменти освітнього ринку здатні розвивати цю культуру в принципі. Упевнений, що є ще шанс у університетів. Для цього їм потрібно бути більш гнучкими, звертати увагу на зворотний зв'язок від представників IT ринку, позбавлятися від зайвої бюрократії.
Щодо освітніх курсів – у мене сумніви, тому що у них немає чіткої структури взаємодії з IT-індустрією. Їх величезний плюс – там є яскраві ментори і тренери, вони гнучкі у побудові програм, швидко реагують на ринок. Але ці курси орієнтовані на людей, які хочуть здобути освіту швидко, що одночасно негативно позначається на IT-індустрії в цілому, тому що замовник все більше підвищує вимоги до кандидата – і вчорашній Junior сьогодні вже нікому не потрібен. Бачу перспективу в корпоративних вузах, які допомагають формувати навчальні заклади нової формації вже зараз і здатні впроваджувати кращі інженерні практики в навчальний процес «з коліс».
Але вже зараз лежить на поверхні завдання – без ефективного education management неможливий розвиток жодного з сегментів. Необхідно формувати клас ініціативних, креативних менеджерів освіти, які розуміють бізнес домени, які знають педагогічні тренди, щоб вдихнути нове дихання в інженерну освіту, щоб воно могло масштабуватися і допомогло зберегти і примножити інтелектуальний потенціал України на світовому ринку інтелектуальних ресурсів.
