Як вирішити проблему розрахункових документів
Держава в особі Мінфіну нарешті звернулося до проблеми врегулювання дистанційної торгівлі, зокрема, правильного застосування РРО.
У квітні на сайті Міністерства фінансів для громадського обговорення був опублікований проект закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щодо створення умов для дистанційної торгівлі та детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг.
Ініціатива більш ніж своєчасна: чинне законодавство актуально хіба що для цегельних магазинів і оффлайн-торгівлі, а для електронної комерції, що стрімко набирає обертів,механізму правильної фіскалізації досі немає. Всім зрозуміло, коли і як при прийомі готівки видавати чек в супермаркеті. Але що робити в ситуації, коли продаж товару відбувається дистанційно, без передоплати і з його доставкою третьою особою? І, на жаль, це питання законопроектом до кінця так і не вирішено. Справедливості заради варто відзначити, що Мінфін не першопроходець у цій темі. Питання "касового розриву" з більшим чи меншим успіхом намагаються вирішити окремі народні депутати вже протягом півтора року: одні законопроекти зареєстровані у ВР, інші – навіть прийняті в першому читанні.
Хотілося б звернути увагу, що зараз законодавство оперує єдиним терміном "розрахунковий документ". У той же час законопроект вводить масу нових чеків для позначення розрахункових операцій з різними ознаками: це і "відстрочений платіж", і "часткова оплата", і "оплата фінансовій установі". Питання в тому, як бути кінцевому споживачеві: що з цього різноманіття йому вибрати, щоб за законом Про захист прав споживачів документально обґрунтувати свої претензії? Електронну копію розрахункового документа? Але вона застосовується для інших, чітко прописаних цілей. Якщо ж ускладнити справу кур'єрською доставкою, то замість електронної копії розрахункового документа буде зовсім інший документ, що підтверджує розрахункову операцію з ознакою "оплата фінансовій установі". А чому ж в цьому випадку покупець не отримує розрахунковий документ за фактом передачі продавцю оплати вартості товару?
Ці питання – лише вершина айсберга. В цілому законопроект виглядає досить однобоко, з перекосом в бік захисту фіскальних інтересів держави.
Крім інтересів покупців, законопроект ігнорує потреби малого та середнього бізнесу. Щоб оформити замовлення за новими правилами, необхідний додатковий штат висококваліфікованого персоналу, наприклад, юристів і бухгалтерів, які ще на стадії оформлення замовлення повинні визначати, який чек формувати, залежно від того, як буде відбуватися оплата і хто буде здійснювати доставку – власні кур'єри чи стороння кур'єрська служба. Малому бізнесу це однозначно невигідно – доведеться або набирати персонал, який не завжди по кишені, або закриватися.
Власна кур'єрська служба продавця товарів від цих складнощів також не врятує – раптом клієнт захоче частково оплатити покупку (а такі ситуації – норма в сучасній електронній комерції, особливо якщо мова йде про дорогу продукцію). Як мені як продавцеві товару адмініструвати такий продаж? Наскільки професійний персонал необхідно мати для виконання досі простих завдань прийому і оформлення замовлень? Крім того, якщо доставка здійснюється не продавцем, а третьою особою, необхідно мати договір з фінансовою установою. При цьому, неясно, що має бути предметом такого договору, і чи поширюються норми законопроекту на випадки оплати товару покупцем через платіжні сервіси або через будь-яку іншу фінустанову, з якими договору немає.
У законопроекті також з невідомих причин розділяється механізм проведення розрахункових операцій при дистанційній торгівлі залежно від способу доставки товару: самим продавцем (власною кур'єрською доставкою) або третьою особою (наприклад, оператором поштового зв'язку). Якщо доставку здійснює продавець, то він надає покупцеві два розрахункових документи: паперовий з ознакою "відстрочка платежу" або "часткова оплата", а після отримання готівкових коштів або платежу за допомогою електронних пристроїв через РРО – його електронну копію, яка відправляється на email або мобільний телефон клієнта. Але як бути, якщо покупець ці дані не надав? Якщо ж доставку здійснює третя особа (стороння кур'єрська служба, оператор поштового зв'язку), то продавець відправляє покупцю паперовий розрахунковий документ з ознакою "оплата фінансовій установі", а сама фінустанова надає ще й розрахунковий документ від себе. Крім того, в законопроекті не враховано ситуацію, коли покупець оплачує товар за допомогою післяплати, наприклад, через Укрпошту, яка не є фінансовою установою.
Важливо і давно необхідно на законодавчому рівні закріпити схеми оплати товарів у сфері електронної комерції, однак при цьому ще більш важливо не зарегулювати ринок, який в Україні сьогодні демонструє стрімке зростання.
