Як утримати молодь в країні
Україна втрачає молодь. Згідно з соціологічними дослідженнями ("Рейтинг", Research & Branding Group), кожен третій українець хотів би емігрувати.
При цьому, серед наших співгромадян у віці від 18 до 30 років готові виїхати 55%, від 30 до 40 років – 47%. На жаль, сумна статистика і результати соцопитувань – це не просто цифри, а чинники, що безпосередньо впливають на майбутнє України.
В умовах масової трудової міграції в середовищі молоді ми ніколи не зможемо говорити про успіхи країни з тієї простої причини, що їдуть найбільш підприємливі, талановиті, готові ризикнути всім, щоб отримати кращі умови життя. А головне – умови для самореалізації. У такій ситуації було б дуже наївно покладатися виключно на державу, чекаючи, що саме державні програми стануть ефективним інструментом утримання молодих фахівців у країні.
Інфляційний звіт НБУ за липень 2018 року визначає трудову міграцію як один з головних чинників зростання цін і уповільнення економічного зростання. У звіті також сказано, що трудова міграція перешкоджає зростанню темпів виробництва, найбільше – в будівництві, промисловості, сільському господарстві, транспорті та зв'язку. Таким чином, проблему відтоку робочої сили потрібно вирішувати вже сьогодні і робити це спільно.
Стратегічне значення взаємодії держави і бізнесу обумовлюється соціально-економічною кризою, зовнішньою військовою агресією і суспільним попитом на реформаторські процеси в країні. Приватна ініціатива, особливо великий бізнес, не повинні весь час тільки вимагати допомоги від держави. Вони можуть самі допомогти країні, отримуючи від цього прямі дивіденди у вигляді цілеспрямованої, відкритої до всього нового, енергійної молоді.
Так, дієвим інструментом боротьби з масовою міграцією серед молоді можуть стати програми кар'єрного розвитку. Як правило, такі програми впроваджуються великим бізнесом на підконтрольних йому підприємствах. Таким чином, здійснюється географічна робоча децентралізація, бо філії великих компаній, як правило, концентруються не так в мегаполісах і столиці, як в провінції, де знайти роботу значно важче, ніж в Києві, Дніпрі або Харкові.
Головним завданням програм кар'єрного розвитку є пошук найбільш оптимального шляху налагодження роботи зі студентами та випускниками ВНЗ. Аналізуючи досвід нашої компанії, можу виділити кілька основних тактик, які мали успіх і продовжують користуватися популярністю серед молодих фахівців України в аграрній і технічній сферах.
Лекції, майстер-класи, хакатони.
Це саме той випадок, коли, якщо гора не йде до Магомета, значить Магомет іде до гори.
Однією з головних помилок топ-менеджменту багатьох компаній є впевненість у тому, що у них ніколи не трапиться браку кадрів. Нібито великі компанії завжди зможуть забезпечити себе робочою силою. Це невірно, особливо у наш час. Щоб отримати активну молодь, потрібно постійно з нею працювати. Найбільш ефективними інструментами тут є лекції та майстер-класи визнаних експертів у будь-якій галузі. Саме вони відходять від теорії і діляться з молоддю практичним досвідом, який набагато цінніше теоретичних знань.
Ще одним видом мотивації та залучення молодих фахівців до процесу практичної діяльності є хакатон. Це формат заходу, під час якого фахівці з різних областей спільно працюють над вирішенням якої-небудь проблеми, кейса. Якщо говорити про аграрну сферу, яка сьогодні обіцяє стати локомотивом української економіки, головне завдання хакатона – пошук інноваційних рішень для оптимізації та автоматизації виробництва агрокомпаній, а також створення нових можливостей для працевлаштування студентів різних спеціальностей технічних і аграрних ВНЗ.
Професійні екскурсії.
Краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
Молодий фахівець завжди зацікавлений в тому, щоб побачити роботу тієї чи іншої компанії зсередини. Йому важливо отримати знання про різноманітні завдання співробітників компанії, умови роботи, проекти, стандарти, якими керуються на виробництві, цінності.
Підвидом екскурсій є віртуальні екскурсії (VR-тури), які дають розуміння "внутрішньої кухні" компанії без її безпосереднього відвідування, і ми такі екскурсії у себе впровадили.
Стажування.
Впроваджуючи тактику стажувань, менеджмент компанії повинен пам'ятати про необхідність подальшого працевлаштування стажистів. Стажування не повинні тривати вічно. Оптимальний термін – три місяці. Щоб зацікавити стажистів, весь цей період вони повинні отримувати зарплату, мати певний соціальний пакет і бути мотивовані працювати на результат. Наприклад, такою мотивацією може служити гарантія компанії надати стажисту службове житло після успішного проходження стажування та працевлаштування на постійній основі.
Ці нехитрі прийоми зможуть допомогти як бізнесу, так і державі втримати молодих і талановитих в Україні. Але завжди потрібно пам'ятати, що до молоді необхідно знайти правильний підхід. Потрібно зацікавити, а не повчати, говорити на рівних, а не з позицій начальства, демонструвати свій інтерес до таланту і здорових амбіцій, які, при неправильному підході, будуть служити іншим державам, наповнюючи чужі для нас економіки і бюджети.
