Як продати на мільярд

Впровадження інноваційних технологій повинно стати важливим кроком в подоланні цієї кризи та стимулювати економічне зростання.

Довіра — це не емоція, а — гроші

Нобелівський лауреат Рональд Коуз започаткував таку галузь, як Теорія трансакційних витрат. Він досліджував таку проблему: як пристосовуватися до несподіваних змін та як забезпечити надійність виконання прийнятих зобов´язань.

За цією теорією, економічні агенти, повинні обмінюватися не просто обіцянками, а обіцянками, які заслуговують на довіру (credible commitments).

Звідси випливає потреба у гарантіях, які б: полегшували адаптацію до непередбачуваних подій впродовж терміну дії контракту та забезпечували його захист від опортуністичної поведінки.

Аналіз різноманітних механізмів, що спонукають чи примушують до виконання контрактних зобов´язань, зайняв одне із провідних місць у неоінституціональній теорії.

Рівень довіри в нашому суспільстві вкрай низький. Й це проблема не тільки морально-етична, в ній є важлива економічна складова. Недовіра здорожчує транзакції, завищує вартість кредитів, занижує інвестиційну привабливість.

Для такої недовіри є об'єктивні і суб'єктивні причини. Одна з таких причин — зайвий людський фактор у взаєминах людини з державною машиною. Коли чиновник може вирішувати — давати довідку чи ні. Або, ще гірше, коли може видати документ з недостовірними даними.

Проте недовіра не просто психологічно пригнічує людей. Вона завищує транзакційні витрати. Адже економічним агентам доводиться самостійно перевіряти достовірність даних контрагентів та страхувати ризики. А якщо відповідні витрати завеликі, то агенти приймають рішення про відмову від угоди як такої.

Задача blockchain в Україні

Blockchain є сучасною технологією розподільних даних, ідея якої полягає у функціонуванні без централізованого керівництва.

Використання blockchain забезпечує можливість функціонування систем без посередників, що дозволяє підвищити швидкість транзакцій, суттєво зменшити витрати та запобігти корупції.

Захист та збереження даних здійснюється за допомогою потужних криптографічних алгоритмів.

Задача blockchain в Україні — стимулювати економічний розвиток, знизивши рівень недовіри між економічними агентами.

Зниження рівня недовіри вивільнить ресурси (людські, часові, грошові), зменшивши транзакційні витрати. Й дозволить спрямувати ці ресурси на інвестиції.

Що саме повинна робити держава на цьому шляху?

Головний шлях блокчейн - перевести взаємини в знеособлену, автоматизовану, відкриту форму.

Тому, перша мішень "блокчейнізаціі" - це реєстри, документи, фіксація прав власності . У нас понад 100 публічних реєстрів (Документи про освіту, Реєстру платників ПДВ, Єдиний ліцензійний реєстр, Єдиний державний реєстр судових рішень, Реєстр громадських об'єднань, База даних втрачених паспортів, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Централізована база даних МТСБУ, Єдиний реєстр бюро кредитних історій, тощо.

Перевівши це все в блокчейн, ми зможемо назавжди і повністю вирішити проблему підробок та помилок. Більше неможливо буде купити диплом про освіту, або зареєструвати автомобілі-двійники, або вночі перереєструвати права власності на ТОВ.

Наш шлях до blockchain

До створення СЕТАМ довіра до державних аукціонів була дуже низькою. Адже це була "тема" оточення колишнього президента Віктора Януковича. Зайві покупці тут були непотрібні. Продаж проходив "кому потрібно" по ціні "як добазарилися". Державний бюджет втрачав мільярди, спритні люди — заробляли.

З приходом нової команди до міністерства юстиції ситуація змінилася докорінно. Всі угоди проводяться тепер виключно через онлайн аукціони, без жодних винятків. Тож впровадження blockchain для нас було природнім рішенням. Оскільки ми не підробляємо результати під потрібних людей — то в нас і немає страху того, що всі данні щодо ходу торгів потрапляє в Мережу й залишаються там навічно.

Навпаки, така відкритість, як ми вважали, стане ринковою перевагою — адже збільшить довіру як покупців, так і продавців.

Тож 6 вересня 2017 року відбувся перший в світі системи аукціон, що використовує інноваційну криптографічну технологію blockchain, яку впровадило державне підприємство СЕТАМ.

Від початку використання blockchain довіра клієнтів до наших аукціонів відчутно зросла. Були укладені угоди з багатьма органами місцевого самоврядування та банками, проведено багато успішних торгів. Через 8 місяців, це нам принесло торгів на 1 млрд грн. Статистику торгів можна переглянути тут.

Які економічні бонуси дає довіра

В OpenMarket є дві важливі категорії клієнтів: банки та місцеві органи влади.

Банкам довіра потрібна для того, щоб тримати репутацію в очах клієнтів, регулятора (Національного банку України), материнських структур (для "дочок" іноземних банків), аудиторів (міжнародних та українських), ЗМІ та клієнтів.

Blockchain дає всім цим стейкходерам впевненість: реалізація майна проходить за найкращу ціну. Тож жодні підозри щодо прихованого виводу капіталу — безпідставні.

Органам місцевої влади довіри потрібна для уникнення політичних спекуляцій. Адже навіть якщо мер продав розвалену халупу за 10 мільйонів в результаті важкого аукціону з десятьма учасниками й підйомом в 25%, завжди знайдеться хтось, хто скаже: "Мало! Я б на його місті продав за 100!". Це може бути опозиція, конкуренти переможця, ЗМІ, громадські організації.

Blockchain дає усім їм докази: аукціон пройшов чесно, ані кум мера, ані племінник губернатора на нього не вплинули.

Переваги системи вже відчули органи місцевого самоврядування в Миколаївській, Херсонській, Черкаській, Івано-Франківській, Житомирській, Рівненській, Запорізькій областях та місті Києві.

Тож інвестиції в довіру — окуповуються!