Глобальна енергетична карта змінюється з неймовірною швидкістю. Світ накриває нова хвиля скрапленого природного газу (СПГ), яка до 2030 року збільшить глобальні потужності по виробництву СПГ на рекордні 300 мільярдів кубометрів на рік. Цей обсяг становить майже 90% річного попиту на газ в усьому Європейському Союзі, що остаточно руйнує міф про незамінність російських енергоносіїв. На тлі цих тектонічних зсувів Україна повинна реалістично оцінити власні перспективи та розробити чітку стратегію енергетичної безпеки, яка захистить її від геополітичних загроз на десятиліття вперед.

Правда полягає в тому, що Україна залишатиметься імпортером природного газу ще щонайменше 8−10 років. Попри героїчні зусилля українських газовидобувників, які працюють в умовах постійних обстрілів, минулого року видобуток склав лише 19.12 млрд м³, тоді як споживання сягнуло майже 22 млрд м³. Основна причина цього дефіциту — виснаженість родовищ. Близько 75% існуючих українських родовищ вичерпані на 80% і більше. Нові великі перспективи видобутку, зокрема на шельфі Чорного моря, є реалістичними, але їх розробка вимагатиме 5−8 років, інвестиції в мільярди доларів і можлива лише після завершення війни.

Тому імпорт газу є об'єктивною необхідністю. І в цьому немає нічого страшного. Україна й до повномасштабного вторгнення щорічно імпортувала до 10 млрд м³. Багато успішних європейських країн є значними імпортерами. Наприклад, Польща, один із лідерів європейської економіки, імпортує до 80% свого газу.