Доступні кредити: міф чи виклик
На зустрічах з підприємцями рідко почуєш скарги на відсутність можливостей. Бізнесмени, а останнім часом серед них зустрічається багато переселенців, зізнаються – завжди розраховують лише на свої сили.
Але що дійсно могло б допомогти розвитку бізнесу – то це доступні кредити.
Майже чотири роки влада декларує кардинальне реформування банківської системи України. Але гроші в нашій країні як і раніше коштують дуже дорого. В кінці минулого року НБУ вдруге за кілька місяців підвищив облікову ставку до 16% річних. Такі кроки нібито повинні знизити темпи інфляції, але перш за все вони "висушують" українську економіку. Відсотки за кредитами стають непідйомними.
Доступні позикові кошти дозволяють економіці розвиватися в усіх напрямах. Цей принцип зрозуміли і давно втілюють в найуспішніших економіках країн світу. Наприклад, у Великій Британії облікова ставка центробанку становить 0,5%, в Австралії – 1,5%, в Канаді – 1,25%. В Японії встановлена мінусова процентна ставка на рівні 0,1%.
А що ж в Україні? Взяти кредит для малого та середнього підприємця – дуже дороге задоволення через високі відсотки за обслуговування. Крім того, підтискають терміни повернення позикових коштів – "довгих" грошей в Україні теж ніхто не пропонує. І тому для багатьох початківців і середньої руки бізнесменів ця опція залишається недоступною. Адже в наших турбулентних умовах ведення бізнесу кредит – ще один фактор ризику. Та ще й з такими відсотками!
Погодьтеся, бути підприємцем в таких умовах просто не вигідно. Але українці не здаються. Деякі бізнесмени шукають можливості для збільшення оборотного капіталу шляхом участі в різних грантових програмах. Інші – позичають кошти у приватних осіб або кредитних спілок. Але, на жаль, для справжньої "підприємницької революції" без "живого" банківського сектора не обійтися.
Криза може стати можливістю не тільки для підприємців, але й для банківської системи. Один із прикладів – історія Grameen Bank, який був створений в Бангладеш професором університету Чіттагонга, Мухаммадом Юнусом. Банк займався мікрокредитуванням на унікальних умовах: невеликі позикові кошти (як правило, до двох тисяч доларів) видавалися під ставку 2% на місяць для дрібних підприємців початківців без будь-яких додаткових умов.
Система спрацювала завдяки солідарному кредитуванню і довірі між усіма учасниками. Згідно з правилами, позичальники утворювали групу з п'яти осіб. Група вибирає лідера, який розробляв план дій з вкладення кредитних коштів. Одночасно всі п'ятеро не несли відповідальність за неповернення кредиту будь-ким з учасників групи. Але, як показала практика, саме принцип солідарності спрацював "на ура": позичальники докладали максимальних зусиль, щоб допомогти один одному повернути кредит банку. Мухаммад Юнус стверджував, що саме дрібні підприємці є найбільш дисциплінованими позичальниками і майже завжди без проблем повертають гроші. Його гіпотеза повністю виправдала себе на практиці – частка повернутих кредитів банку склала 98%.
До слова, у 2006 році сам банк спільно з його засновником стали лауреатами Нобелівської премії миру за зусилля в подоланні бідності в Бангладеш.
Скептики помітять, що в українських реаліях подібна система не спрацює. Бракує головного компонента – довіри не тільки до банків, а й між самими українцями.
Втім, з такої ситуації теж є вихід. Про одну з таких ідей я дізналася на зустрічі з підприємцями-переселенцями в Житомирі. Виявляється, ще до подій 2014-го року в Луганську на базі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля працював унікальний бізнес-інкубатор. Ідея полягала в спів-інвестуванні вільних коштів приватними особами під конкретний бізнес-план. Підприємець міг стати виконавчим директором свого бізнесу, з можливістю повністю викупити частку у інвестора-кредитора. Мати справу з приватним інвестором значно легше, кажуть самі підприємці. Адже банківський кредит заганяє бізнесмена в дуже жорсткі рамки, до того ж під високі відсотки. Тоді як з приватним кредитором завжди можна домовитися.
Вкотре переконуюся, довіра – це головний компонент для успіху будь-якої справи.
