Чому важлива альтернативна енергетика
Сигнал того, що на зміну деклараціям і гаслам приходять більш прагматичні висловлювання: розрахунки, аналітичні висновки, прогнози рентабельності. Листопад Києві почався Другим юридичним енергетичним форумом (II Legal Energy Forum), де експерти представили своє бачення сучасних енергетичних проблем України і шляхів їх вирішення.
Питання енергетики для України стоїть принципово. Досить перерахувати тільки найочевидніші чинники: агресія Росії (а значить питання закупівлі навіть реверсного газу з Європи завжди буде проблематичним), зростання навантаження на АЕС (за останні пару років вже кілька разів з'являлися новини про аварійні зупинки), посилення європейських екологічних вимог (а з ним і скорочення вугільних ТЕЦ, як і видобутку вугілля в цілому). До цих факторів варто додати ще нерозвинений і невідрегульований ринок альтернативних джерел. І, звичайно, такому болючому питанню шкодить популізм в обговореннях.
На такому тлі дискусії, проведені на форумі, помітно вигравали. Структурована інформація і обговорення на основі практичного досвіду допомагали дійсно зануритися в тему і розібратися з ситуацією. Отже, що ми маємо сьогодні. Загальної енергетичної стратегії немає, а та, що була раніше — не реалізована належним чином. На ринку альтернативної енергетики — пожвавлення завдяки можливості працювати з кредитами ЄБРР. Але така економіка в результаті реалізується в точкових рішеннях, а комплексних підходів як і раніше немає. Частина озвучених питань — традиційні проблемні місця всіх українських бізнесів: спрощення податкової політики та дозвільної системи. Серед специфічних аспектів — подолання радянських підходів щодо надр і лібералізація обороту геологічної інформації.
Оцінюючи ситуацію в довгостроковій перспективі, все ж більше уваги зосередив на альтернативних джерелах. Це та територія, де мова йде не про видаляння останніх прибутків із застарілого обладнання, а дійсно про технологічні речі. І, звичайно, важливо, що це формує попит на кваліфікованих фахівців. Загалом було цікаво дізнатися від бізнес-експертів, що інтерес інвесторів зростає і все більше організацій зацікавлені в розвитку цього напрямку. Інша справа, що і ризиків тут вистачає. Так, на особливу увагу на рівень підготовки і сертифікації проектів заслуговують земельне питання, нерухомість, будівництво та поставки обладнання, інженерна інфраструктура.
Іншими словами, ринок готовий розвиватися, але і стримуючих факторів вистачає. Що буде далі — залежить від активності і стратегічного бачення великих гравців. Ті, хто бажає розвиватися — збільшать інвестиції в зелені технології. А ті, кого цікавить лише прибуток — продовжать вичавлювати останнім зі старої техніки. І знову повторюся: альтернативні електростанції — це частина енергетичної безпеки. При цьому дивитися на ситуацію варто ширше, ніж на питання газової автономії. Для мене ця автономія насамперед технологічна — можливість розвивати інноваційні виробництва і зробити якісний стрибок в просуванні на європейські ринки.
Цікаво також те, що це не монополізована галузь і є можливість працювати з гравцями різного масштабу, а не тільки гігантами. Це не означає, що я проти великих компаній на ринку, але для динамічного розвитку галузі нові та більш сміливі гравці явно перспективніше. Питання в тому, наскільки вистачить заряду у тих, хто готовий міняти ситуацію, і в який момент держава зрозуміє, що необхідно вводити проектне фінансування і податкові пільги для бізнесу, що захищає енергетичні інтереси країни. Сподіваюся, що ситуація буде розвиватися позитивно і на наступних форумах юристи вже зможуть обговорювати реалізовані кейси.
