Андрій Леденьов

журналіст

Нещодавно перший заступник міністра АПК Макcим Мартинюк розповів про те, які чотири глобальні страхи заважають проведенню земельної реформи: селяни продадуть паї за безцінь; землі скуплять іноземці/олігархи; скуплять у надмірній кількості, утворивши латифундії; пайовиків будуть примушувати до продажу.

За словами Максима Мартинюка, робоча група, яка працювала над законопроектом, сформулювала перелік інструментів для нівелювання цих ризиків.

Обмеження на концентрацію в 200 га/людина робить неможливим надмірне скуповування, на участь іноземців вводиться пряма заборона, а обмеження кола покупців фізичними особами дасть пріоритетний доступ до ринку землі дрібним фермерам і створить стимул для розвитку підприємництва на селі.

Захист непорушності права власності на землю – комплексне завдання багатьох органів влади; зі свого боку, МінАПК, зокрема, забезпечити переведення Державного земельного кадастру на систему Blockchain, яка є найбільш досконалою на сьогодні технологією захисту даних, і впровадили функціонал зовнішнього аудитора транзакцій.

Таким чином, немає ніяких раціональних пояснень для того, чому популісти з Верховної ради: з БЮТ і Радикальної партії – можуть бути проти продажу землі в Україні.

Зате є інше пояснення.

Воно не зі сфери раціонального, а зі сфери підлого.

Народні депутати навмисне залякують мешканців села, спеціально, раз по раз запускаючи страшилки для однієї єдиної мети.

Щоб посіяти в них страх. А потім маніпулювати ними.

Страх – це чудовий спосіб маніпулювати людьми.

Спосіб отримати над ними владу.

Отримати їхні голоси.

А отримавши їхні голоси, раз по раз знову занурювати їх в ірраціональний стан худоби.

Стан несвободи і страху.