Чорнобаївські солодощі та Борис Чуприна: Чи обернеться креатив судовими рішеннями?
Шо важливо врахувати творчим підприємцям, які хочуть використовувати «бренди війни». Юридичні деталі.
Співавтор: Дмитро Скидан, юрист київського офісу Baker McKenzie.
У попередньому випуску Брендів війни ми узагальнили масив народного креативу щодо комерціалізації позитивних символів війни. У цьому випуску ми більш предметно розглянемо юридичні аспекти комерційного використання цих символів, аби українські підприємці краще розуміли, що і як вони можуть використовувати не порушуючи закон та права інших осіб. Для зручності аналіз проведено за тими ж категоріями, які були виокремлені у попередньому випуску.
Імена відомих осіб. Закон чітко забороняє реєстрацію прізвищ, імен, псевдонімів, портретів відомих в Україні осіб як торговельних марок без їхньої згоди. Звісно, можна дискутувати про розуміння поняття «відомості», але для нашого аналізу достатньо зазначити, що зареєструвати позначення, які містять імена, до прикладу, В. Зеленського чи Б. Джонсона без їхньої згоди не вдасться. Це ж стосується і українізованого Бориса Джонсонюка як похідного від його справжнього імені.
А от із Борисом Чуприною трохи складніше, адже зв’язок із оригінальним іменем тут менш очевидний. Все залежатиме від експерта, який аналізуватиме це позначення, і шанси на реєстрацію є теоретично вищими, ніж у попередніх прикладах. Та, за бажання, Б. Джонсон цілком зміг би оскаржити цю реєстрацію.
А що ж з використанням чужих імен без реєстрації? Далеко не всі бізнеси намагаються зареєструвати імена героїв воєнного часу як торговельні марки, але при цьому активно використовують їх у своїй діяльності. Мова тут йде як про назви десертів, коктейлів та іншої продукції, так і про випадки використання їх зображень чи карикатур у закладах чи на одязі.
То чи можна так робити? Як правило, до таких випадків мала б застосовуватись концепція «права на публічність», яка гарантує відомій особі захист від несанкціонованого використання її імені чи образу з комерційною метою. Проте, на відміну від багатьох інших країн, в нас ця концепція не надто розвинена, і релевантної судової практики небагато. Тим не менш, в Україні чітко захищаються права особи на ім'я та його використання, честь, гідність та ділову репутацію. Будь-яка особа може звернутись до суду, якщо ці права порушуються таким несанкціонованим використанням її імені. Тому використання імен чи зображень відомих осіб з комерційною метою без їхньої згоди (навіть, якщо всі прибутки будуть передані на благодійність) може бути визнане порушенням їхніх прав і завершитись відшкодуванням завданої їм шкоди.
Назви місць та територій. «Чорнобаївські» цигарки, напої та солодощі, «гостомельські добрива», алкоголь «Нескорений Миколаїв» — українці швидко підхопили тренд використання прославлених війною місць у назвах своїх товарів чи послуг. Та не завжди така продукція хоч якось пов’язана з місцем, вказаним у її назві. Із цим аспектом виникає найбільше запитань, адже ці товари та послуги теоретично можуть вважатись оманливими щодо їх географічного походження. Якщо існує ризик, що споживачі хибно сприйматимуть їх, як такі, що пов’язані з цим місцем чи територією, то відповідні позначення не будуть зареєстровані як торговельні марки, а їх використання без реєстрації може порушувати права споживачів та вважатись недобросовісним. Звісно, куштуючи у львівському закладі десерт «Чорнобаївка», споживач навряд чи очікуватиме, що він привезений з Херсонщини, але більш неоднозначні випадки використання назв місць все-таки можуть вводити споживачів в оману.
Україна та її державні символи. Закон прямо виключає державні символи та назви держав з переліку об'єктів, які можуть охоронятись як торговельні марки. Вони можуть бути включені до торговельної марки лише як елементи, що не охороняються, та за умови, що на це є згода відповідного органу. Позначення, яке складається лише зі слова «Україна» чи є просто зображенням (чи імітацією) державного символу, зареєстрованим не буде. Тому використовувати такі назви та символи можна лише у поєднанні з іншими охороноспроможними елементами, тобто такими, які можуть отримати охорону відповідно до закону.
При цьому і захистити можна буде тільки елементи, які охороняються, такого позначення, адже не можна присвоїти права на використання слова «Україна» якійсь конкретній особі.
Якщо ж говорити про комерційне використання державних символів без реєстрації торговельної марки, то тут теж є нюанси. Одним із основних обмежень є заборона їх використання у рекламі. Це стосується також і символів інших держав та міжнародних організацій, офіційних назв державних органів та органів місцевого самоврядування й імітацій усього переліченого. Як наслідок, рекламувати товари з нашим гербом чи прапором не варто, адже це може тягнути за собою накладення штрафу у розмірі п’ятикратної вартості такої реклами.
Слова, що набули нових значень. До 24 лютого 2022 року іноземні виробники зброї не надто переймались реєстрацією назв їхніх товарів як торговельних марок в Україні. Таким подарунком не могли не скористатись як завзяті українські підприємці, так і ті, хто прагнуть просто «забронювати» за собою права на такі позначення з метою подальшого перепродажу прав або ж надання оплатних ліцензій.
На сьогодні в Україні подано десятки відповідних заявок для реєстрації назв іноземного озброєння щодо пестицидів, одягу, їжі, тютюнових та алкогольних виробів, телекомунікаційних, ресторанних і медичних послуг та багатьох інших речей. Схожа ситуація і з такими словами, як «паляниця». До прикладу, раніше з цим словом реєструвались торговельні марки для хлібобулочних виробів та ресторанних послуг. Зараз же з’явились заявки щодо одягу, алкоголю, будівельних, фінансових та інших послуг.
За нинішніх умов може здатись, що ці слова стали ледь не суспільним надбанням, яке можна використовувати будь-кому. До певної міри таке твердження правдиве, але лише до тих пір, поки не будуть зареєстровані описані вище заявки. Якщо їх все ж зареєструють (і ймовірність того, що це відбудеться, існує), то власники відповідних свідоцтв матимуть право забороняти іншим особам використовувати ці або схожі позначення у поєднанні з товарами, охопленими їхніми свідоцтвами. Ба більше, це право поширюватиметься на ті випадки використання, які трапились з моменту подання заявки, а не з моменту реєстрації торговельної марки.
Що це означає на практиці? Якщо, наприклад, 1 квітня 2022 року хтось подав заявку на реєстрацію торговельної марки «БАЙРАКТАР» для маркування одягу і через два роки отримає відповідне свідоцтво, то під ризиком претензій з боку такої особи будуть усі то, хто почав використовувати таке ж або схоже позначення у поєднанні із аналогічною продукцією з або після 1 квітня 2022 року. У такому разі в безпеці залишатимуться тільки ті, хто почали використовувати такі позначення (або ж здійснили значну і серйозну підготовку для такого використання) до 1 квітня 2022 року. У таких осіб виникає право попереднього користувача, яке дозволяє їм використовувати відповідне позначення і після його реєстрації іншою особою.
Породжене війною. Аналіз цієї категорії значною мірою збігається з аналізом попередньої. Всі нові слова, фрази, герої, меми є новими, і раніше ніхто їх не використовував і не намагався зареєструвати як торговельні марки. Зараз же ж розпочались змагання за те, хто перший подасть заявку і зареєструє їх. У разі успішної реєстрації власники свідоцтв зможуть визначати долю використання цих позначень в Україні та потенційно забороняти іншим особам їх використання. На заваді цьому може стати лише Національний орган інтелектуальної власності, який може відмовити у реєстрації таких позначень. Однак для винесення цього рішення йому потрібно опиратись на чіткі підстави, визначені законом. Якщо фраза про російський військовий корабель відносно легко може отримати відмову через ненормативну лексику, яка суперечить «публічному порядку», то щодо позначень «Привид Києва» чи «Пес Патрон» однозначних підстав немає. Відповідно, в якийсь момент ці символи можуть стати чиєюсь інтелектуальною власності і перетворитись на загрозу для тих, хто зараз легковажно використовує їх без реєстрації.
Підсумовуючи, наголосимо, що будь-який брендинг чи реклама мають відповідати вимогам закону. Жодна патріотична чи інші блага цільне є підставою для звільнення від відповідальності за недотримання закону чи прав інтелектуальної власності інших осіб. Тому, приймаючи рішення про випуск нового патріотично спрямованого мерчу чи маркетингової кампанії, радимо уважно аналізувати межі допустимого та потенційні ризики, аби уникнути фінансових втрат та юридичних проблем. А якщо з цим все гаразд, і ви покладаєтесь лише на втілення ваших оригінальних ідей та рішень, то варто не забувати й про те, що їх теж потрібно правильно охороняти та захищати, бо хтозна, чи не стануть вони наступними «брендами війни», але вже у судовій залі.
