Безнал править бал
Нацбанк і Мінекономіки сповнені рішучості ще активніше переводити бізнес, ритейл і населення на безготівкові розрахунки, поетапно звужуючи сфери використання готівки
Свіжа річна статистика ринку платіжних карт і інфраструктури ілюструє успішну реалізацію заявленого Нацбанком курсу на побудову «Cashless economy»: питома вага безготівкових операцій з платіжними картами досягла рекордних 79% в кількісному і 45% в грошовому вираженні, збільшившись за рік на 4 п.п. і 6 п.п. відповідно. При такій динаміці заявлений регулятором цільовий показник частки безготівкових платежів на рівні 55% до кінця 2020 року виглядає реальністю, а не фантастикою, як це уявлялося 5 років тому.
Мотивація держави в популяризації сashless-культури очевидна: крім підвищення прозорості, обліку та контролю фінансових потоків це ще й питання економічної доцільності: обслуговування готівки — її емісія, зберігання, перевезення, охорона, інкасація, оновлення та утилізація — обходяться дуже недешево. Нацбанк і Мінекономіки сповнені рішучості ще активніше переводити бізнес, ритейл і населення на безготівкові розрахунки, поетапно звужуючи сфери використання готівки. Чи готові до цього постачальники і споживачі товарів і послуг?
Аналіз структури безготівкових розрахунків дозволяє виділити основні зони зростання: найкращу динаміку в 2018 році показав сегмент р2р переказів, їх обсяги зросли на 111% до 465 млрд грн, середня сума транзакції збільшилася на 1155 грн до 1723 грн. Українці оцінили простоту та зручність сервісу, який дозволяє віддалено, швидко, безпечно і дешево поповнити картковий рахунок собі, родичу, другу, партнеру. Частка р2р переказів у грошовому вираженні за рік зросла з 26% до лідерських 36%, випередивши інтернет-платежі, які, втім, теж активно розвивалися: їх обсяг зріс на 30% до 433 млрд грн, середній чек становить 361 грн. Замикають трійку лідерів розрахунки в торгово-сервісній мережі: обсяг операцій 381 млрд грн, питома вага — 29%, середній чек — 242 грн. Очевидно, що Україна перебуває в загальносвітовому тренді глобалізації та діджіталізаціі торгівлі: онлайн поступально відвойовує клієнтів у офлайн.
Кількість активних платіжних карт, за якими проводилися операції протягом останніх трьох місяців, зросла за 2018 рік на 6%, до 36,9 млн штук. За даними Держстату, на 1 січня 2019 року в Україні проживає 35,3 млн громадян старше 16 років, таким чином, вперше в історії кількість активних платіжних карт в 2018 році перевищила чисельність дорослого населення країни.
Безумовно, це середня температура по лікарні. Рівень користування платіжними картами, як і фінансовими послугами взагалі дуже різний для великих міст і сільської місцевості.
Столичний житель — представник середнього класу має в гаманці зарплатну карту, кредитку і карту під депозит, але в той же час його родичі в селі в очі їх не бачили і особливої потреби не відчувають. Українці входять в світовий топ-4 найбільш активних користувачів послугою безконтактних платежів за допомогою NFC-технологій, але в той же час 37% дорослого населення країни досі не мають банківських рахунків.
Активно розвиваються smart-city проекти в Києві та регіонах, але в той же час 62% підприємств малого і середнього бізнесу сфери послуг і торгівлі працюють тільки з готівкою, а решта 38% зізнаються, що і у них значна частина розрахунків відбувається кешем.
Як бачимо, зона для подальшого розвитку фінансової інклюзії як і раніше дуже велика. Перешкоди давно і добре відомі: низька фінансова грамотність і купівельна спроможність, високі податки і бюрократичні перепони, опір бенефіціарів тіньових фінансових потоків.
Але, незважаючи на всі труднощі зростання, процес невідворотний і незворотний: молодь, що не розлучається зі смартфонами і прагне всі питання вирішувати онлайн, є найкращим промоутером сashless-економіки, подаючи приклад старшому поколінню. Оплата покупок по всьому світу і проїзду в транспорті смартфоном, бронювання квитків і готелів декількома кліками, миттєві розрахунки з партнерами, онлайн обмін валют стають звичними опціями must have, до яких швидко звикаєш, як до всього хорошого.
Маленькі щоденні зручності мультиплікуються в значимі для економіки цифри: за експертними оцінками, розширення фінансової інклюзії на 10% сприяє зростанню ВВП на 0,3% -для України це близько 10 млрд грн. Фінансове залучення населення і бізнесу безпосередньо впливає на економічне зростання. Іншими словами, наш завтрашній рівень життя знаходиться в наших же руках, озброєних сьогодні правильними фінансовими інструментами.
