Агротехнології, які врятують світ
Діджитал технології відкривають більше можливостей для розвитку аграрної сфери.
Відсоток їх залучення до агросектору в Україні залишається досить низьким – близько 10-12% у порівнянні зі світовими лідерами, але ми на правильному шляху.
Більшість людей звикла відноситися до продуктів харчування як до чогось звичного, такого, що з’являється саме по собі на поличках супермаркетів. Проте забезпечення населення якісними продуктами у достатній кількості насправді є наріжним каменем благополуччя людства.
Так, сьогодні населення планети сягає понад 7 мільярдів. Очікується, що до 2050 року цей показник досягне 9,6 млрд. Основну кількість становитиме середній клас. Середній клас на харчування витрачає четверть доходу. А до 2030 року кількість осіб, що входитимуть до середнього класу, складатиме до 5 мільярдів чоловік!
Деякі візіонери вже актуалізують проблему у популярній культурі. Згадаймо блокбастер 2014 року, фільм Інтерстеллар: за сюжетом через різноманітні шкодочинні об’єкти врожай майже повністю знищено. І хоча ситуація гіперболізована, аграрії вже зараз стикаються з малою врожайністю через хвороби, що постійно мутують.
Мирна революція на полях
Цифрова трансформація зможе в декілька разів збільшити віддачу від сил і коштів, що вкладають аграрії. Тому у цьому напрямі працюють всі глобальні гравці ринку, включно з нашою компанією. Феномен впровадження останніх ICT-винаходів у сільськогосподарській діяльності називають Smart Farming, або ж Третьою зеленою революцією. Технології, які навіть важко уявити, стають рушіями прогресу агровиробництва – від точного землеробства, що базується на великих даних та інтернет речей, до управління посівами в декілька натисків на смартфоні аграрія.
Повернімося до Інтерстеллар: програмування безпілотної техніки та автоматичне внесення засобів захисту рослин – вже не майбутнє і не художня вигадка.
З хірургічною точністю: навіщо аграріям технологія точного землеробства
Розпочну з концепції так званого "точного землеробства". Історично аграрії однаково обробляли всі ділянки поля, оскільки воно вважалось однорідною одиницею. Тобто внесення добрив та засобів захисту рослин могло потенційно бути несвоєчасним та неефективним, призводячи до значних фінансових втрат. Аби зрозуміти масштаби втрат прибутку, давайте поглянемо на статистику: в Україні більше 47 тис. сільськогосподарських підприємств. Із них більшість займаються рослинництвом. 80% господарств обробляють земельні ділянки площею до 500 гектарів, що дорівнює площі декількох тисяч футбольних полів. Уявіть лишень, скільки врожаю втрачається через невчасне або не вірно розраховане внесення!
Тому нещодавно почала розвиватись технологія точного землеробства (ТЗ). Її концепція вимагає обов'язково брати до уваги локальні особливості ґрунту та кліматичні умови. Аграрії збирають інформацію щодо різних ділянок поля за допомогою ряду технологій, як от фото знімки та знімки з супутників. Потім спеціальні програми обробляють та систематизують цю інформацію, що дозволяє легше встановлювати локальні причини хвороб або ущільнень, і свідомо приймати рішення щодо внесення добрив і засобів захисту рослин.
Звісно, обсяг зібраної інформації надзвичайно великий, тому у точному землеробстві зазвичай використовують великі дані (big data). Наприклад, аби розвивати імплементацію цих технологій в аграрній сфері, ми придбали компанію ZedX. Експертиза та розробки цієї компанії допомагають враховувати водночас і погодні умови, і швидкість вітру, і температуру ґрунту під час аналізу та прийняття рішень. В наших найновіших проектах ми збираємо не лише поточні дані, але й історичну інформацію щодо клімату та стану ґрунту.
Штучний агроном: роль штучного інтелекту в агровиробництві
Великі дані часто ідуть пліч о пліч із технологією штучного інтелекту (AI). Остання може допомагати аграріям у декілька способів. Так, завдяки глибокому навчанню (deep learning) аграрний "Siri" (особистий помічник на мобільному телефоні, який по голосовому запиту аграрія описує всю ситуацію на полі) може проаналізувати зібрані дані на полях, знайти і вивчити складні алгоритми і, як наслідок, надати рекомендації на базі предиктивного аналізу. Чим більше даних має штучний інтелект – тим точніший його прогноз майбутніх трендів.
Можу поділитись досвідом роботи з цією технологією: ще у 2016 році BASF запустив діджитал-платформу Maglis. Загалом, її функціонал дозволяє аграріям збирати та інтерпретувати дані стосовно вирощування сільськогосподарських культур. Це запобігає операційним ризикам та оптимізує повернення інвестицій. З часом технологія AI стане потужним інструментом, який допоможе організаціям справлятися зі зростаючою складністю сучасного сільського господарства.
Наразі у людства немає нагальної потреби шукати нову планету, придатну для життя та вирощування сільськогосподарських культур, але нові технологічні рішення вже існують і допомагають рятувати поля від хвороб та неврожайності. Аграріії та підприємці повинні розуміти потенціал ICT для сільського господарства, серед переваг якого, зокрема підвищення конкурентоспроможності та стійкості виробництв.
