Кейс Маріуполя. Roshen, МакДональдз і банки — хто, як і чому не інвестує в український Донбас

10 грудня 2019, 20:15
Сюжет

Влада розглядає економічне відродження українського Донбасу як потужний важіль реінтеграції окупованих територій в майбутньому. НВ Бізнес на прикладі Маріуполя з’ясував, що все не так просто

Трохи більше місяця тому в Маріуполі за ініціативи президента України Володимира Зеленського відбувся інвестиційний форум Re: Think. Масштабний захід мав зацікавити бізнес інвестувати в проекти на території цього великого індустріального міста та загалом на тій частині Донецької та Луганської областей, що перебуває під контролем уряду України.

Відео дня

До початку проведення форуму ударними темпами завершили реконструкцію автомобільної дороги Запоріжжя-Маріуполь, зробили повністю двоколійним залізничний маршрут Камиш-Зоря-Волноваха і навіть вкотре порушили (щоправда, безрезультатно) питання з відновлення роботи аеропорту Маріуполь.

У тому числі і за оновленими транспортними коридорами до столиці українського Приазов’я тими днями з'їхалося майже все вище політичне керівництво України на чолі з президентом Зеленським і прем'єр-міністром Олексієм Гончаруком. Тут також були власники і керівники великого українського бізнесу, глави найбільших бізнес-асоціацій, представники міжнародних інвестиційних компаній та інші зацікавлені особи.

Потенційні інвестори поки не мають бажання інвестувати в місто й регіон


Однак більша частина виступів стосувалася не конкретних кейсів і рішень. Спікери досить обтічно обговорювали шляхи підвищення інвестпривабливості регіону і України загалом. Інвестиційний форум, який готувався з літа, завершився з мінімальною кількістю укладених на його майданчику договорів і контрактів. А основну частину підписаних документів складали меморандуми про наміри. Це наочно показало, що потенційні інвестори поки не мають бажання інвестувати в місто і регіон.

НВ Бізнес вирішив на прикладі кількох конкретних кейсів показати проблеми, на які наражаються підприємці і бізнесмени з Маріуполя та інших міст Донбасу, розташованих біля лінії зіткнення з так званими «республіками».

Виїзне засідання Кабміну в Маріуполі (Фото: Артем Ільїн / НВ Бізнес)
Виїзне засідання Кабміну в Маріуполі / Фото: Артем Ільїн / НВ Бізнес

Банківські страждання

Увечері напередодні інвестиційного форуму в приміщенні маріупольського міськвиконкому відбулося відкрите засідання Кабінету міністрів України. Після обговорення всіх запланованих пунктів програми міністр внутрішніх справ Арсен Аваков раптово порушив питання складнощів банківського кредитування, на які наражаються підприємці Маріуполя.

Тому тут ніхто нічого не будує

«Перед початком засідання ми порушили питання про забезпечення кредитування осіб, які ведуть підприємницьку діяльність в Маріуполі. Якщо ви знаєте, то є Порядок Національного банку, який не дозволяє при укладенні кредитного договору використовувати майно, розташоване в Маріуполі. Тому тут ніхто нічого не будує», — з такими словами Аваков звернувся до прем'єра Гончарука. І запропонував через Раду фінансової стабільності обговорити це питання з Національним банком України (НБУ).

Прем'єр-міністр одразу доручив міністру фінансів Оксані Маркаровій провести консультації з НБУ. «Це одне з тих питань, що стосується не тільки Маріуполя, а взагалі всіх міст, розташованих поблизу лінії зіткнення. Це питання визначення ризиковості та вимог до заставного майна», — відповіла чиновниця, додавши, що Мінфін і НБУ шукатимуть вирішення питання не тільки в рамках Ради, а й у робочому режимі.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Журналіст НВ Бізнес, який був присутній на засіданні Кабміну в Маруіполе, зацікавився цим питанням. Ми надіслали запит до НБУ з проханням пояснити, які саме нормативні документи Нацбанку обмежують кредитування на Донбасі.

В НБУ відповіли, що «Положення № 351 „Про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями“ встановлює порядок оцінки банками очікуваних втрат (збитків) внаслідок реалізації кредитного ризику, в тому числі за наданими кредитами». Документом встановлено критерії прийнятності застави. «Виходячи з цих критеріїв, неприйнятним для розрахунку кредитного ризику вважається тільки та застава нерухомого майна, яке розташоване за межами України і на територіях, що не контролюються українською владою», — акцентували в НБУ.

Тобто жодних нормативних обмежень від Нацбанку на кредитування в Маріуполі немає.

У чому ж тоді складнощі?

Високопосадовець Маріупольського міськвиконкому на умовах анонімності пояснив НВ Бізнес, що історія з банками триває ще з 2014 року. Тоді, в розпал антитерористичної операції (АТО) був прийнятий Закон України № 1669 «Про тимчасові заходи на час проведення АТО». Серед іншого, документом було введено низку обмежень при роботі банків з клієнтами (фізичними і юридичними особами), які живуть або ведуть діяльність в зоні АТО. А в перелік населених пунктів, який тоді затвердив Кабмін, потрапили і міста, які за фактом перебували на контрольованій території Донбасу. «Фактично була встановлена заборона на стягнення заставного майна за кредитами, а отже, всі припинили брати заставу», — розповів співрозмовник НВ Бізнес.

Частина приватних банків справді не бере в заставу нерухомість

Лише наприкінці грудня 2017 року законом № 2266 були внесені зміни, було додано, що зазначені вище положення не поширюються на територію АТО / ООС (Операція об'єднаних сил), підконтрольну Україні. «Тож на офіційному рівні заборону усунено і держбанки заставу беруть і стверджують, що підвищеного покриття немає. Хоча частина приватних банків справді не бере в заставу нерухомість. Але це внутрішня політика банку, пов’язана з тим, як вони оцінюють ризики», — розповів маріупольський чиновник.

Тобто в даному випадку працює психологія і невпевненість банкірів в майбутньому міст Донбасу — вони просто не беруть у заставу нерухомість в Маріуполі.

McDonalds в Маріуполі зачинено з травня 2014 року (Фото: mariupolnews)
McDonalds в Маріуполі зачинено з травня 2014 року / Фото: mariupolnews

Швидка їжа і тривалі рішення

Під час однієї з панельних дискусій форуму Re: Think було порушено питання складнощів, з якими в ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» стикається компанія МакДональдз. «Вони дуже хочуть відкрити там ресторан. Але не можуть цього зробити з різних причин. Що потрібно для цього зробити?», — запитав Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні (ACC), міністра інфраструктури Владислава Криклія. Той разом з головою Фонду державного майна України Дмитром Сенниченком запевнив, що незабаром будуть впроваджені прозорі правила оренди державного майна в «Борисполі».

Президент АСС Андрій Гундер слухає відповідь голови ФДМ Дмитра Сенниченка (Фото: Re: Think)
Президент АСС Андрій Гундер слухає відповідь голови ФДМ Дмитра Сенниченка / Фото: Re: Think

Після панельної дискусії журналіст НВ Бізнес в кулуарах форуму запитав Андрія Гундера, чому той не порушив питання повернення МакДональдз у Маріуполь. Адже компанія, яка є членом АСС, закрила свій єдиний ресторан ще в 2014 році, і її повернення стало б хорошим символом відродження привабливості міста для іноземних інвесторів. Президент АСС відповів, що в 2019 році цього точно не відбудеться, але питання може бути розглянуто наступного року. Співрозмовник НВ Бізнес в бізнес-середовищі Маріуполя розповів, що про плани повернення в столицю Приазов’я МакДональдз подейкують останні три роки. Але реальних дій, на жаль, немає.

У самій же компанії теж поки не готові зробити конкретної заяви. «МакДональдз в Україні розглядає всі регіони України для розвитку мережі ресторанів. Рішення про повернення нашого закладу в місто Маріуполь поки не прийнято, але питання обговорюється в компанії», — повідомили НВ Бізнес в пресслужбі мережі.

Тож поки на тому місці, де раніше було розташовано американський фастфуд, працюють місцеві ресторатори, в меню яких теж є бургери і картопля фрі.

Кондитерська фабрика Roshen в Маріуполі (Фото: dsnews.ua)
Кондитерська фабрика Roshen в Маріуполі / Фото: dsnews.ua

Солодка оренда

Ще один довгограючий бізнес-кейс Маріуполя пов’язаний з корпорацією Roshen п’ятого президента України Петра Порошенка. Наприкінці 2013 року вона прийняла рішення ліквідувати місцеву кондитерську фабрику. Виробничі лінії передислокували на інші майданчики компанії, а будівля фабрики після владнання юридичних моментів вирішили продати. У березні 2017 року загальні збори акціонерів дали попередню згоду на продаж нерухомості загальною граничною вартістю до 65 млн грн. Для цього керівництву надавався рік. Тоді ж з’явилися чутки, що будівлю, розташовану в самому середмісті Маріуполя, викупить львівська компанія.

У 2018 році приміщення колишньої кондитерської фабрики почали поступово заповнювати орендарі. А в листопаді 2019 року стало відомо, що на неї чекає реконструкція з перепрофілюванням в торгово-розважальний центр. Як виявилося, Roshen самостійно займається цим питанням. Отже, продати будинок в прифронтовому Маріуполі не вдалося. Навіть з урахуванням бездоганного розташування.

Цього року корпорація здала в оренду перший поверх будівлі


Цьогоріч корпорація здала в оренду перший поверх будівлі, наступного року планує підписати договори оренди на другий і третій поверхи. «З огляду на вдале територіальне розташування, потенційних орендарів чимало», — повідомили НВ Бізнес в пресслужбі корпорації Roshen.

Згідно з повідомленнями маріупольських ЗМІ, одним з якірних орендарів стане торговий центр «Дзеркальний» площею майже 1800 кв. м. Цю мережу розвивають місцеві підприємці. Також тут облаштують різні магазини, коворкінг, фітнес-клуб і навіть готель.

Примітно, що Roshen планує отримувати дохід від здачі приміщень в оренду і в Києві. На території Київської фабрики, виробничі потужності якої скорочено, в 2018 році розмістився офіс корпорації, тоді ж відкрили екскурсійну програму. Цього року тут відкрився Roshen Winter Village з міським стріт-фудом і відкритим льодовим катком. «Компанія розглядає можливість здачі в оренду другого поверху офісного приміщення, а також частини першого поверху, зокрема під ресторани», — повідомили НВ Бізнесу в прес-службі корпорації Roshen.

Такий вигляд матиме торговий центр в будівлі маріупольської кондитерської фабрики Roshen (Фото: OLX)
Такий вигляд матиме торговий центр в будівлі маріупольської кондитерської фабрики Roshen / Фото: OLX

Ці історії засвідчують, що залучати нових інвесторів у прифронтову зону надто складно. Навіть до Маріуполя, який за останні декілька років змінився. Місцева влада відновлює дороги, оновлює громадський комунальний транспорт, розвиває спортивну інфраструктуру, має намір побудувати завод з очищення питної води, опрацьовують інші проекти.

Але за чий рахунок вони реалізуються? Це переважно кошти міжнародних фінансових організацій (МФО), які мають цільові програми на відновлення і розвиток Донбасу.

Маріупольський тролейбус, придбаний за фінансової підтримки ЄС (Фото: visitdonbass.info)
Маріупольський тролейбус, придбаний за фінансової підтримки ЄС / Фото: visitdonbass.info

«Залучити інвестиції в Україну дуже складно, а залучити їх до Маріуполя — практично неможливо. У цьому регіоні складно продавати активи, оскільки неподалік розташована лінія розмежування», — розповів НВ Бізнес керуючий партнер Atlas Advisors Олексій Ращупкін.

Крім МФО важливу роль відіграють місцеві інвестори. І це не тільки металургійні підприємства Групи СКМ, а й невеликий бізнес. Наприклад, власники регіональних торгових мереж, цехів з виробництва продуктів харчування тощо. З одного боку, їм відомі особливості місцевого ринку, а з іншого — з вигодою для себе використовують логістичні та психологічні складнощі, що є у компаній-конкурентів з інших регіонів. Адже на околицях міста досі раз у раз чути вибухи. А донедавна на подорож автомобілем до найближчого обласного центру — Запоріжжя — доводилося витрачати майже 4 години.

Показати ще новини
Радіо НВ
X