Гроші тижня: держбюджет-2020, ринок землі, компроміс з Коломойським, кешбек за скарги на бізнес
Якими будуть ринок землі і держбюджет на 2020 рік, чи продовжить Росія платити Україні за транзит газу, як буде працювати кешбек за скарги на бізнес. НВ Бізнес вибрав головне за тиждень.
Ринок землі: перші подробиці
На сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства з’явився законопроект про ринок землі. Він винесений на громадське обговорення. Документом пропонується відкрити ринок землі сільськогосподарського призначення з 1 жовтня 2020 року, передбачивши, що купувати її зможуть громадяни України, українські юридичні особи, територіальні громади та держава. У законопроекті зазначено, що переважне право купівлі земельної ділянки має її орендар. Встановлюється мінімальна стартова ціна продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на торгах на рівні не нижче нормативної грошової оцінки.
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук зазначив, що держава допомагатиме фермерам купувати землю. За словами міністра фінансів Оксани Маркарової, учасники програми здешевлення кредитів, на яку Кабмін пропонує передбачити в держбюджеті 4,4 млрд грн, зможуть отримувати позики за ставкою менше 5%.
«Компроміс» щодо Приватбанку
Британська газета Financial Times написала цього тижня з посиланням на прем'єр-міністра України Олексія Гончарука, що Київ шукає «компроміс» з олігархом Ігорем Коломойським щодо ситуації з ПриватБанком. В інтерв'ю виданню він сказав, що питанням Приватбанку займаються президент Володимир Зеленський і голова Офісу президента, колишній адвокат Коломойського Андрій Богдан, хоча власником банку є Мінфін. За інформацією FT, неофіційні переговори про врегулювання ситуації з ПриватБанком поновилися після приходу Зеленського до влади. Найімовіргіше, від Коломойського не вимагатимуть відмовитися від будь-яких активів або компенсувати збитки, завдані банку, розповіло газеті інформоване джерело.
Після виходу матеріалу прем'єр-міністр заявив, що «ніяких переговорів уряд ні з ким не веде». Пізніше він додав: «Мені невідомо ні про які переговори з Коломойським». Прес-служба Гончарука звинуватила FT в необ'єктивності і спотворенні інформації. Коломойський також заперечує факт переговорів щодо Приватбанку. «Ніяких реальних переговорів, консультацій не ведеться. Компроміс колись потрібен, тому що ми від нового власника акцій Приватбанку не відстанемо», — заявив він.
На тлі новин про «компроміс» щоо Приватбанку і підпал будинку екс-голови НБУ Валерії Гонтаревої українські єврооблігації подешевшали.
Бюджет-2020: помірне зростання доходів і витрат
20 вересня Кабмін представив у парламенті законопроект про держбюджет на 2020 рік. Він побудований на прогнозі середньорічного курсу гривні до долара в 28,2 грн/$. Доходи встановлені на рівні 1,079 трлн грн, витрати — 1,170 трлн грн. У порівнянні з попереднім роком зростання становитиме 5,2%. Планується, що дефіцит не перевищить 2,09% ВВП (95,13 млрд грн). Згідно із законопроектом, платежі за держборгом зростуть на 20,7 млрд грн — до 438,1 млрд грн. З них обслуговування — 145,2 млрд грн, погашення — 292,9 млрд грн. Пропонується підвищити мінімальну зарплату з 1 січня 2020 року на 550 грн — до 4723 грн.
У топ-5 міністерств з найбільшими бюджетами потрапили Мінсоцполітики (293,2 млрд грн), Мінфін (189 млрд), Міністерство освіти і науки (123,5 млрд), Міністерство охорони здоров’я (110,7 млрд) і Міноборони (102,6 млрд). Передбачається суттєве збільшення фінансування антикорупційних органів, Держбюро розслідувань і Укравтодору. Витрати на субсидії в цьому році знизяться, як і план надходжень від приватизації, який вже кілька років не виконується.
Газові переговори: європейські правила, але це не точно
19 вересня в Брюсселі пройшли тристоронні переговори між Україною, Росією і Єврокомісією щодо транзиту російського газу через територію України після завершення контракту, що діє 31 грудня 2019 року. За день до цього Кабмін затвердив нову модель анбандлінгу Нафтогазу. Передбачається, що ТОВ Оператор газотранспортної системи України («дочка» Укртрансгазу) пройде сертифікацію НКРЕКП і Енергетичного співтовариства. ПАТ Магістральні газопроводи України викупить ОГТСУ і з 1 січня самостійно управлятиме новим оператором.
Як зазначили в Нафтогазі, під час переговорів у п’ятницю Газпром вперше припустив можливість працювати за європейськими правилами з 1 січня 2020 року, якщо вони будуть у повній мірі впроваджені в Україні до кінця цього року. Глава НАК Андрій Коболєв підкреслив, що до наступного раунду переговорів, який запланований на жовтень, необхідно виконати «багато домашньої роботи щодо вдосконалення українського законодавства». Голова Газпрому Олексій Міллер заявив, що «якщо сертифікованого оператора не буде до 1 січня 2020 року, єдиний можливий у цих умовах варіант — це продовження чинного договору на транспортування газу». В Єврокомісії зазначають, що це неможливо, тому що в 2020 році повноваження оператора ГТС перейдуть до нової компанії — МГУ. Питання тривалості контракту, його обсягу та рівня транзитного тарифу на зустрічі не обговорювали.
Україна і Єврокомісія наполягають на тривалому контракті і обсягах не менше 60 млрд кубометрів на рік. За підрахунками Нафтогазу, на період 2020−2024 років при бронюванні 60 млрд кубометрів транзитних потужностей ГТС України тариф складе $3,21 за 1 тис. куб. м на 100 км, а при бронюванні 90 млрд кубометрів — $2,56 за 1 тис. кубометрів на 100 км. Тариф на транзит російського газу в 2019 році складе $2,61 за 1 тис. куб. м на 100 км.
Рада ухвалила законопроект про кешбек і розширення використання касових апаратів
Парламент 20 вересня ухвалив законопроекти № 1053−1 і № 1073, які вносять зміни в закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і до Податкового кодексу. Одним з головних авторів цих законодавчих ініціатив є голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Законопроекти передбачають розширення з 1 жовтня обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для низки категорій фізосіб-підприємців II-IV груп, які працюють у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Загальні правила використання РРО для всіх платників єдиного податку II-IV груп почнуть діяти з 1 січня 2021 року одночасно зі збільшенням граничного обсягу доходу платників єдиного податку II групи з 1,5 млн до 2,5 млн грн. Передбачається запровадження програмних РРО, які можуть використовувати замість класичних РРО.
Законопроекти також впроваджують механізм кешбека — відшкодування покупцям/споживачам 100% вартості придбаних товарів, робіт або послуг, якщо вони подали скаргу про порушення продавцем установленого порядку проведення розрахункових операцій і під час перевірки контролюючого органу було підтверджено наявність порушення. Ця норма почне діяти з 1 жовтня 2020 року для покупок від 850 грн.
Законопроекти підтримала Європейська Бізнес Асоціація. На думку співзасновника Нової Пошти Володимира Поперешнюка, вони є свідченням того, що «нова влада пішла в наступ на бізнес». Проти виступав також власник Розетки Владислав Чечоткін.
