Причиною цього є прогалини законодавства, брак фінансування та кадрів, відсутність належної координації з боку Кабінету міністрів. Про це йдеться у висновках аудиту, проведеного Рахунковою палатою.

Аудитори зазначили, що переважна більшість визначених законом завдань БЕБ стосується превентивної діяльності, спрямованої саме на запобігання економічним злочинам та усунення ризиків. Проте Кабмін не створив цілісної та врегульованої системи протидії економічним правопорушенням з чітким розподілом відповідальності між різними органами, координацією їхньої діяльності з БЕБ та врахування ними його рекомендацій. Тому БЕБ так і не змогло почати виконувати превентивні функції. А низка інших чинників — від браку фінансування та кадрів до прогалин у законодавстві - поглибили кризу в його діяльності.

«Нормативно-правова база, що мала б забезпечити повноцінне функціонування БЕБ, станом на сьогодні залишається неповною та недосконалою», — заявили у Рахунковій палаті.

Наприклад, до функцій Бюро належить надання рекомендацій органам влади у сфері економічної безпеки. Проте жоден нормативний акт не зобов’язував інші органи їх виконувати. У результаті на 1778 рекомендацій БЕБ (із сумарною оцінкою ризиків у 22,9 млрд грн) не було жодної реакції від органів.

Крім того, БЕБ не включили до переліку суб'єктів, яким надається ключова інформація, наприклад, така, що становить професійну таємницю, а також до переліку спеціальних користувачів радіочастотного спектра. Це обмежувало його спроможність збирати дані та проводити повноцінний аналіз.

Аудитори вказали, що аналітичні дослідження БЕБ охоплювали сектори економіки нерівномірно. Так, 60% усіх аналітичних продуктів стосувалися податкових порушень. Водночас інші напрями — митна, грошово-кредитна й інвестиційна сфери — були значно менше представлені.

«Зміщення вектора діяльності БЕБ з протидії правопорушенням та усунення ризиків на розслідування вже вчинених злочинів підтверджують результати його роботи», — йдеться у висновках Рахункової палати.

Зокрема, за чотири роки Бюро підготувало 3182 аналітичні продукти на суму виявлених ризиків 362,2 млрд грн, проте 2892 (90%) таких матеріалів передано підрозділам детективів у разі виявлення ризиків вчинення кримінальних правопорушень.

При цьому із 6805 кримінальних проваджень у 2024 році до суду направлено 681 на суму збитків 16,6 млрд грн, з яких фактично відшкодовано 5,3 млрд грн.

«Станом на 2024 рік із 24 передбачених територіальних управлінь реально працювали лише дев’ять. Причини — обмежене фінансування та нестача кадрів. У середньому територіальні управління були укомплектовані лише на 40%, а загальний штат БЕБ — наполовину. Окремі підрозділи, як-от внутрішнього контролю, не функціонували», — констатували аудитори.

Як встановила Рахункова падата, в середньому задовольнялася лише п’ята частина фінансових потреб БЕБ. Але і виділені кошти не використовувалися повністю: у 2021−2024 роках було освоєно 66,3% виділеного фінансування (2,2 млрд грн), тоді як майже 1,1 млрд грн повернули до бюджету.

Для усунення виявлених під час аудиту недоліків Рахункова палата надала рекомендації Кабміну:

— вжити заходів щодо нормативно-правового врегулювання основних питань діяльності БЕБ;

— зобов'язати Мінфін при розробленні проєкту закону про державний бюджет на відповідний рік дотримуватись положень Закону про Бюро.

Рекомендації, надані БЕБ:

— розробити самостійно та спільно із заінтересованими центральними органами виконавчої влади й внести на розгляд Кабміну проєкти необхідних нормативно-правових актів;

— утворити та забезпечити діяльність кадрових, атестаційних і дисциплінарних комісій;

— створити та унормувати діяльність підрозділу внутрішнього контролю;

— забезпечити діяльність всіх створених територіальних управлінь тощо.

Як повідомлялося, раніше голова БЕБ Олександр Цивінський розповів, як може скоротитися штат Бюро після переатестації.