В Україні я вперше познайомився з рейдерством — перше інтерв'ю з новим бізнес-омбудсменом

4 листопада 2019, 20:15

Марчін Свенчицький — про перші зустрічі з керівництвом країни, проблеми українського бізнесу і розвитку Києва

Відомий у Польщі політик — Марчін Свенчицькй допомагатиме бізнесу в Україні працювати з владою. Він виграв конкурс на посаду бізнес-омбудсмена і з середини жовтня переїхав до Києва, в один з бізнес-центрів на Подолі.

Відео дня

Бізнес-омбудсмен захищає інтереси бізнесу в державних органах. Це нова посада, яка з’явилася в Україні в 2014 році. Рада бізнес-омбудсмена фінансується з мультидонорского рахунки ЄБРР, а основними донорами є Великобританія, Данія, Італія, Нідерланди, Польща, США, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія та ЄС. У команді бізнес-омбудсмена — 30 фахівців із західною освітою і досвідом в юриспруденції, стратегічному управлінні, економіці, аудиті та управлінні ризиками.

З кабінету відомого колишнього мера Варшави, екс-міністра зовнішньополітичних зв’язків і депутата Сейму видно багато міських проблем. У години пік Поділ завмирає в пробках, чітко видно новобудови, які псують архітектурний ансамбль центральної частини міста. Але Марчіну Свенчицькому в найближчі роки доведеться вирішувати зовсім інші проблеми — взаємодії українського бізнесу і влади. У своєму першому інтерв'ю на новій посаді він розповів. НВ Бізнес, як познайомився з рейдерством, чому Україні потрібні незалежні суди і як зробити життя городян комфортніше.

Про своє призначення

Марчін, ви дуже відомий польський політик: працювали міністром зовнішньоекономічних зв’язків, заступником міністра економіки і були мером Варшави. Чому вирішили попрацювати в Україні?

У травні цього року у мене була альтернатива: брати участь у виборах польського Сейму наступного скликання або в конкурсі на посаду бізнес-омбудсмена в Україні. Я вибрав другий варіант, оскільки віддаю перевагу роботі в органах виконавчої влади. Про те, що я виграв конкурс на посаду бізнес-омбудсмена, в якому брали участь більше 150 кандидатів, я дізнався в той момент, коли складалися списки депутатів для участі у виборах до Сейму.

На який термін уклали контракт?

Номінаційний комітет повідомив, що я виграв конкурс на посаду бізнес-омбудсмена. Кабінет міністрів України затвердив мою кандидатуру. З 12 жовтня я приступив до виконання своїх зобов’язань. Але поки що я не бачив контракту.

Ви обговорюєте термін на п’ять років?

Стандартно — це два роки. Але ще зауважу, що умови контракту поки що обговорюються.

Про зустріч з Володимиром Зеленським

Ви розраховуєте, що парламент прийме закон про заснування бізнес-омбудсмена. Які повноваження вам необхідні для ефективної роботи?

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Більшість повноважень у мене є. Вони прописані в меморандумі, підписаному між урядом України, міжнародними фінансовими організаціями та п’ятьма українськими бізнес-асоціаціями. Але тим менш, це не стабільна база. Інститут бізнес-омбудсмена працює добре завдяки моєму попереднику Альґірдасу Шеметі, але все одно потрібно прийняти профільний закон. Цього очікують донори, бізнес. При розгляді законопроекту в минулому парламенті спостерігалися затримки, законопроект пройшов перше читання. Зараз нова влада вже займається цим документом, і я розраховую, що поточна Верховна Рада прийме його до кінця року.

Ви вже зустрічалися з президентом України Володимиром Зеленським, прем'єр-міністром Олексієм Гончаруком та депутатами. Про що говорили з президентом?

Моє перше знайомство з президентом Володимиром Зеленським відбулося у Варшаві, на зустрічі асоціації українських підприємців, які працюють у Польщі.

У вересні з Альгірдасом Шеметою я зустрічався з міністром юстиції, головою митної служби, Державної фіскальної служби. Пізніше я зустрівся з заступником голови Офіса президента Юлією Ковалів, з деякими депутатами.

НВ
Фото: НВ

Про що говорили з президентом?

На зустрічі один з українських бізнесменів, який створив успішну компанію в Польщі, говорив, що хоче частково перенести бізнес в Україну. Інші підприємці розповідали про свої проблеми. У кожного з присутніх на зустрічі було дві хвилини для висловлювання скарг.

А на що скаржилися бізнесмени?

На роботу митниці, на реєстраційну, фіскальну служби, на правила оформлення ліцензій. Можу сказати, що за п’ять років у нашому офісі сформувався величезний досвід за скаргами. Насамперед, це невдоволення бізнесу системою оподаткування. Скарги надходять на дії правоохоронних органів, митниці. За цими зверненнями може ховатися корупція, оскільки чиновники очікують винагороди, не приймають рішень, які не виконують рішень судів. Мова, звичайно, йде не про всіх чиновників, а про деяких.

Про допомогу бізнесу

Держава зажадала від компанії АрселорМіттал побудувати онкоцентр за 100 млн грн, компанія погодилася, але виводить з країни 11 млрд грн. Як прокоментуєте цю ситуацію?

Ми не отримали скарги компанії Арселор Міттал і мені складно коментувати без документів.

Як швидко отримати допомогу бізнес-омбудсмена? Наприклад, фермеру, у якого чиновники відбирають бізнес (землю або урожай), або власнику інтернет-магазину, у якого поліція вилучила сервери — куди дзвонити, які документи зібрати?

Документи необхідно подати через інтернет або відправити в наш офіс. Ми приймаємо всі скарги, які відповідають нашим формальним вимогам. Підприємець повинен був самостійно звернутися в український державний орган і отримати негативну відповідь. Ми не можемо допомогти, якщо суд уже виніс остаточне рішення, оскільки не можемо впливати на суд. Скаргу можна подати на дії державного органу, і ми не розглядаємо корпоративні спори. Не приймаємо документи за страховими випадками, яким більше одного року.

Якщо скарга відповідає всім нашим вимогам, то її розглядають наші експерти. У нас працюють найкращі українські юристи. Вони збирають документацію, перевіряють всі законодавчі нюанси, пишуть листи, їздять на зустрічі. На підставі отриманої документації вони надають рекомендації органам влади, які компетентні в цьому питанні. Приблизно 90% наших рекомендацій виконуються. Завдяки нашому втручанню бізнес зміг повернути понад 17 млрд грн за п’ять років. Під час перевірки може виявитися, що бізнесмен не має рації. Таке теж трапляється.

Ми працюємо не тільки щодо конкретних випадків, але і надаємо державним органам інформацію про необхідність провести системні зміни з організації митного контролю, податкової інспекції, рейдерству, дії правозахисних організацій. Очікуємо, що Верховна Рада їх затвердить.

Які основні три кроки треба зробити Україні, щоб залучити великі інвестиції?

Перше, що вражає — це рейдерство, з яким я познайомився в Україні. Це викликає шок і його потрібно позбутися. По-друге — корупція, яку потрібно радикально обмежити. По-третє, важлива незалежність судів. Ці три умови я вважаю найважливішими.

НВ
Фото: НВ

У наступному році Україна планує дозволити продаж землі сільськогосподарського призначення, іноземні інвестори зможуть купувати землю не раніше 2024 року. Як думаєте, чи дасть відкритий ринок землі поштовх до залучення інвестицій?

Я не аналізував цей законопроект, тому зможу тільки в цілому відповісти на ваше запитання. Ринок землі — дуже важливий, оскільки він надає власнику право розпоряджатися своїм активом. Наприклад, її можна використовувати як заставу для банків. Природно, уряд і парламент може вводити якісь обмеження при продажу цього активу, але не в таких масштабах, які б зіпсували функціонування ринку землі.

Існує ще одна проблема — земля відокремлена від нерухомості, яка на ній побудована. До нас з цього приводу надходить багато скарг. Наприклад, договір оренди не продовжують, а на ділянці вже побудований об'єкт. Повинно бути автоматично прийнято рішення, що земля пов’язана з нерухомістю. Є ще один нюанс, про який я б хотів сказати. Якщо земля використовується під індустріальними об'єктами — фабриками, заводами, то не потрібно вводити ніяких обмежень при її продажу навіть для іноземних компаній.

Близько 2 млн українців постійно живуть і працюють у Польщі. Працездатні українці емігрують до країн Балтії, Німеччини та Чехії. До яких наслідків це призведе для економіки в найближчі п’ять років? Чи справді в Європі зараз йде боротьба за «українські руки»?

Якщо працівники їдуть і залишаються назавжди, то наслідки можуть виявитися непоправні. У той же час непогано, якщо вони заробляють гроші за кордоном і вкладають їх в Україну. На зустрічі з Володимиром Зеленським був присутній один з українських підприємців, який говорив про перенесення свого виробництва з Польщі в Україну. Це позитивний, хоч і приватний приклад, коли українці повертаються.

Потрібно створити всі умови щоб українці заробляли капітал і хотіли повернутися. Для цього необхідно подолати корупцію і унеможливити рейдерство.

Коли Польща приєдналася до Євросоюзу, близько 2 млн поляків виїхали до Англії, Ірландії, Скандинавії. Але зараз такого відтоку, який спостерігався 15 років тому, вже майже немає і деякі повертаються назад.

Які наслідки еміграція принесла економіці Польщі?

З’явився дефіцит робочої сили, який компенсували українці.

Про проблеми Києва

Ви вже встигли оглянути Київ. У вас є досвід управління великим містом. Які основні проблеми Києва можете назвати і як їх можна вирішити?

Я не знаю мера, якого б не лаяли. При управлінні великим містом криза відбувається кожен день. Мені важко коментувати ситуацію в Києві, не знаючи бюджету, завдань, які стоять перед мером. Я бачу, що місто розвивається.

У великих містах одна з найголовніших проблем — нестача громадського транспорту і затори. Я пам’ятаю, як відкривав першу лінію метрополітену у Варшаві в 90-х роках. Що взагалі відбувалося в 1989 році у Варшаві? Кількість нових автомобілів різко збільшувалася, за ними не встигала дорожнє будівництво. Щоб вирішити цю проблему, ми розвивали громадський транспорт. Наприклад, один раз на тиждень я їздив на роботу на автобусі, відкривав доріжки для велосипедистів.

Як змусити людей залишити автомобіль вдома і пересісти на громадський транспорт?

Місто (Варшава — ред.) закупив велику кількість нового громадського транспорту і велику увагу приділив його пунктуальності. Громадський транспорт не був дорогим — городянам надають знижки при покупці проїзних на місяць, квартал або на рік. Це дало результат.

Про податки для малого бізнесу

Президент України підписав закон про РРО та кешбек. Фіскалізація малого і середнього бізнесу — новий тренд влади. Як ви його оцінюєте?

Коли такі ж норми запроваджувалися і в Польщі, то спостерігався великий опір з боку малого бізнесу. Тому уряд запровадив дотації на покупку касових апаратів, які коштували для підприємців чимало. Проте в довгостроковій перспективі ця система працює не тільки через більшу кількість підприємців, які платять податки в бюджет, але створення рівних умов конкуренції. Ставки податків можна знизити, оскільки їх платять усі. Мені здається, що в уряду України немає вибору, окрім як піти цим шляхом.

Показати ще новини
Радіо НВ
X