Ситуація з ПриватБанком лякає інвесторів більше, ніж війна — віце-президент Європейського інвестиційного банку

31 жовтня 2019, 09:30

Віце-президент ЄІБ Вазіль Худак в інтерв'ю НВ Бізнес розповів про зустріч з президентом Зеленським, про мільярдні інвестиції в Україну, а також про своє ставлення до ситуації навколо ПриватБанку

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) вкладає гроші в проекти, які не можуть потягнути звичайні комерційні банки. Проекти ЄІБ — це великі інфраструктурні модернізації, мета яких — підштовхнути країну, що входить в ЄС або планує туди вступити, до розвитку. ЄІБ вже вклав в Україну майже 6 млрд євро.

Відео дня

Віце-президент ЄІБ Вазіль Худак розповів журналісту НВ Бізнес про те, що він обговорював з президентом України Володимиром Зеленським на останній зустрічі, скільки мільярдів європейці готових вкладати в Україну, що перешкоджає збільшенню обсягів фінансування з ЄС, в які проекти вже зараз вкладає ЄІБ, а також про ставлення інвесторів до ситуації з ПриватБанком.

За нашою інформацією, ви щойно (інтерв'ю записано 28 жовтня — ред.) прийшли із зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Про що ви говорили?

— Зустріч з президентом була діловою, і одночасно людською. З його типовим гумором він розповів про ті реформи, коті зараз проводяться в країні. Що стосується Європейського Інвестиційного Банку, то він подякував за ту роботу, яку ми вже проводимо в Україні, за те, що Україна для банку — друга за обсягом кредитування країна поза Євросоюзом. Це свідчить про те, що Україна дуже важливий клієнт для банку. Загальний портфель наших інвестицій в Україні сьогодні — майже 6 мільярдів євро.

Я розповів президенту, що 10 днів тому ЄІБ затвердив позику Укравтодору в 450 мільйонів євро для будівництва нових доріг. Він був дуже радий цьому. Але водночас, ми погодилися, що є потреба у великих інвестиціях і потрібно більше проектів. Наш банк навіть готовий виділити групу фахівців, які б допомогли розробити документацію для нових проектів.

Ми говорили про земельну реформу, про необхідність надати фінансові ресурси для фермерів. ЄІБ готовий виділити нову кредитну лінію для сільського господарства і для підтримки фермерів: найближчим часом ми очікуємо початку активного освоєння кредитних коштів за проектом «Основний кредит для аграрної галузі-Україна (400 млн євро)». В межах цього проекту ми будемо надавати кредити агропромисловим підприємствам через українські комерційні банки.

Переговори, які у нас були цієї неділі з прем'єр-міністром і сьогодні понеділок, 28 жовтня — ред.) з президентом, з різними міністерствами і державними компаніями, такими як Укренерого, Укравтодор, Укргідроенерго, Укрзалізниця і так далі — думаю, що все це показує, що в уряду є рішучість здійснювати реформи, є прагнення посилити співпрацю з ЄС. І зараз гарний час, щоб ці наміри перетворювати на реальні проекти і показувати людям, що є реальний результат реформ. ЄІБ готовий цьому сприяти.

— Скільки ви плануєте виділити коштів для України в цьому році?

 — Якщо ми зможемо підписати до кінця року договір на 450 мільйонів євро для розвитку доріг, тоді в цьому році виходимо майже на мільярд євро фінансування в Україні. Приблизно на один мільярд євро прицілюємося в наступному році. На наступні п’ять років ми розраховуємо фінансувати проекти в Україні приблизно на 700−900 мільйонів євро на рік.

НВ
Фото: НВ

— Як президент може допомогти прискорити ці процеси?

— Президентнасамперед може бути двигуном реформ, він — головний гарант незмінності курсу на реформи.

Є ще безліч технічних, операційних деталей, котрі не вирішуються на рівні президента, але котрі сильно впливають на впровадження проектів. Наприклад, це форсування перекладу проектної документації на українську та англійську мови — начебто дрібниця, але це затримує підписання та впровадження проектів.

Також є проблема, яка властива не тільки Україні — це недостатня наявність якісних проектів. Розробка, особливо якщо говорити про великі інфраструктурні проекти, може тривати кілька років. Але тут, як сказав президент Зеленський, йде процес турбо реформ, все що потрібно, буде зроблено дуже швидко. Ми говорили з ним про те, як ЄІБ може допомогти своїми експертами в розробці та підготовці таких проектів, які потім могли б використовуватися для отримання фінансування не тільки від ЄІБ, а й інших фінансових інституцій.

— Це ви теж на останній зустрічі обговорювали з президентом?

— Зараз ми говорили, щоб зробити таку програму через ЄІБ. Я розповів президенту, що в ЄІБ є група експертів, які в межах програми JASPERS (спільна програма ЄІБ і Єврокомісії) допомагають в нових країнах, які недавно вступили в Євросоюз — таких як Польща, Словаччина — якраз розробляти проекти для використання єврофондів з європейського бюджету. Тому експерти, які знають, як готувати великі інфраструктурні проекти — якраз те, що потрібно Україні, і цю ідею президент підтримав.

— Наскільки така експертна допомога вплине на зростання обсягу інвестицій в Україну?

— Справа в тому, що ми говоримо не тільки про ЄІБ. Те, про що ми говорили з президентом — нам потрібно включити в цю загальну програму розвитку інфраструктури, зокрема дорожньої, і інші фінансові інститути. Потрібно підготувати якісні проекти, які зможуть фінансуватися через комерційні банки.

З урахуванням того, що недавно Верховна Рада прийняла закон про концесію, потрібно також подивитися, які з цих інфраструктурних проектів можна реалізувати на умовах приватного-державного партнерства. І у нас є фахівці, які допомагають розробляти такі проекти всередині Євросоюзу.

— Тобто до тих, грошей, які ви плануєте виділяти, 700−900 мільйонів євро на рік, будуть додатково підключені гроші інших банків?

 — Так, можливе залучення інших фінансових інституцій.

— Ви оцінювали скільки інвестицій взагалі потрібно на ці проекти?

 — Глобальна ситуація така, що через всіх цих програм Європейського центрального банку, Центрального банку США і так далі, ліквідність висока, тобто грошей в світі дуже багато. Чого саме не вистачає — це хороших проектів, куди можна вкладати ці гроші, тому питання їх розробки в Україні — ключове. І потім, ще є питання реалізації цих проектів, питання закупівель, і всієї бюрократії навколо документації проектів — ці процедури також вимагають удосконалення.

— Ви оцінювали, які сектори економіки вимагають зараз найбільшого фінансування? І про які цифра йде мова?

 — Розвиток інфраструктури завжди важливий, тому що без можливості пересування людей, товарів, без сучасної інфраструктури складно розвивати економіку — це база для розвитку країни. Далі йде соціальна інфраструктура — це лікарні, школи, регіональна і муніципальна інфраструктура. Ми також говорили про те, що велика проблема в Україні — це те, що дуже багато молодих людей виїжджає з України, вони не знаходять для себе тут цікавої роботи, тому потрібно розвивати інноваційні елементи економіки, хаби для стартапів. Наприклад, ми зараз розглядаємо фінансування проекту в Києві — це технологічний парк UnitCity, який дуже цікавий, проект зараз перебуває на обговоренні банку.

В Україні потрібно розвивати класичну інфраструктуру, але одночасно розвивати інноваційні сфери, які спрямовані на майбутнє — діджиталізація промисловості, роботизація і так далі.

— Конкретна сума вже є по UnitCity?

 — Це ще в процесі обговорення, поки що не хочу говорити.

— Скільки взагалі Україні потрібно інвестицій?

 — Складно назвати якусь цифру. У Польщі наші щорічні інвестиції — 5 мільярдів євро.

— Україна може вирости до такого обсягу?

 — Так. Все залежить від якості проектів. ЄІБ — банк, який було створено в 1958 році для підтримки країн Євросоюзу, тобто у нас більше ресурсу для країн-членів ЄС, для тих, хто не є членом, є певні обмеження. Тому, що стосується потреб інвестицій в Україні, то ми можемо говорити про десятки мільярдів євро. Скільки з цього реально можна залучити від міжнародних фінансових інститутів — це залежить від якості проектів, а також від того, який державні борг Україна може собі дозволити. Більшість цих позик вимагають державної гарантії або є прямими суверенними запозиченнями, тому все це потім стає частиною державного боргу.

— Як ви оцінюєте дії нової влади в Україні?

 — Поки що нас обнадіює те, що є прагнення до реформ і правильні, з нашої точки зору, їх напрями. Це і земельна реформа, і зниження бюрократії і корупції, реструктуризація державних підприємств, зокрема, приватизація. Але велике питання — це імплементація цих реформ. Я думаю, і на останній зустрічі президент підтвердив, що всі ці напрями актуальні, що уряд і його адміністрація йдуть в цьому напрямй, і ми готові сприяти цьому.

У тому, що стосується нашої співпраці безпосередньо, то не можу не відзначити поліпшення в питанні освоєння коштів за нашими кредитами — ще недавно це було проблемою, вона ще не вирішена повністю, але ми бачимо суттєвий прогрес у цьому питанні, чому сприяє конструктивна позиція Мінфіну і особисто міністра Маркарової.

— Інтеграція в Європейський союз — це тривалий процес. Річ у тім, ви, що Україна реально інтегрується в ЄС з точки зору бізнесу і економіки?

 — Ми бачимо, що товарообіг між Україною і ЄС підвищується. Ми фінансуємо в Україні кілька великих компаній: таких як Нібулон, Астарта, Кернел. Це все українські компанії, які дуже активно працюють на європейських ринках, де вони стали великими гравцями. Ми бачимо, що український бізнес поступово виходить в Європу, є більше інвестицій з Європи в Україну. Тобто зближення і економічна інтеграція Євросоюзу і України вже реально відбувається.

НВ
Фото: НВ

Крім того, є такий важливий елемент, як «Connectivity» — в буквальному сенсі сполучення між Україною та ЄС. Наприклад, в ми в основному даємо гроші на ті об'єкти транспортної інфраструктури, включно з дорогами, які знаходяться на так званих TENT коридорах — основних трансєвропейських транспортних коридорах, що з'єднують країни ЄС і розширюються на країни Східного Партнерства. Ці артерії в буквальному сенсі з'єднують Україну та ЄС, по них здійснюються основні пересування людей і товаропотік. Думаю, що так реально відбувається зближення України і ЄС за різними напрямами.

Ну і що також дуже важливо, це адаптація нормативно-правової бази України до норм ЄС.

— Ви згадали про 450 млн євро в дороги. А які проекти ще ви продаєте зараз в Україні?

 — Ми підтвердили проект про модернізацію аеропорту Бориспіль — це розширення смуги, модернізація терміналу D, і взагалі модернізація аеропорту, там 200 мільйонів євро. 40 мільйонів — для модернізації Укрпошти. 200 мільйонів для модернізації муніципального автотранспорту — це нові автобуси, тролейбуси. З Укргідроенерго у нас є спільний проект з реабілітації турбін на гідпоелектростанціях.

Той же Бескидський тунель ми фінансували. З Укрзалізницею у нас дуже масштабна співпраця. Новий проект (150 млн євро) передбачає модернізацію 253 км залізничних шляхів і їх електрифікацію між Долинською і Миколаївським портом, а також між Миколаєвом і Колосівкою.

З Укренерго ми здійснюємо проект з модернізації високовольтної лінії Рівне-Київ, яку ми теж фінансували.

— Ви сказали, що для вас важлива співпраця України і МВФ, чому?

 — МВФ — це та інституція, яка здійснює нагляд за бюджетом, за державними фінансами. Вони важливі для міжнародних фінансових організацій, щоб вони були впевнені, що бюджет країни і її фінансова система у хорошому стані і відповідають міжнародним нормам.

Багато з тих 6 мільярдів євро, які ми інвестували — це проекти терміном на 15−20 років, звісно для нас співпраця з МВФ важлива, як для кредитора. Ми отримуємо гроші для кредитування також через випуск своїх бондів, ці бонди купують різні фінансові фонди: інвестиційні, пенсійні та так далі - від Європи до США і Азії. Ми відповідальні перед власниками наших бондів за те, куди ми вкладаємо ці гроші. У ЄІБ кредитний рейтинг ААА і для того, щоб утримувати такий рейтинг, який дуже важливий, щоб отримувати дешеві гроші на міжнародних ринках, нам потрібно вкладати в надійні проекти в країнах, у яких хороші рейтинги і є партнерство з МВФ.

НВ
Фото: НВ

— Ви стежите за ситуацією з ПриватБанком?

 — Для нас це один показовий кейс, який стане тестом для офіса президента і уряду в тому, наскільки вони серйозні щодо озвучених реформ. Я думаю, що дуже багато міжнародних інституцій і інвесторів, в тому числі потенційних, дивляться на те, як питання навколо ПриватБанку будуть розвиватися, тому що це показник — чи є слова президента реальними намірами чи лише декларацією.

— Ви стикалися з корупцією в Україні?

 — Ті, хто займаються корупцією, розуміють, що з ЄІБ це не пройде. У нас дуже складні процедури, які іноді може занадто бюрократичні, занадто затягнуті, але вони спрямовані на запобігання корупції. Є кілька рівнів і фільтрів проти корупції. Я сам ніколи не був у ситуації, щоб до мене хтось підходив і сказав давай там десять мільйонів на якесь підприємство. І навіть, якщо б я і хотів, я б не зміг цього зробити, тому що я сам не приймаю це рішення. Воно приймається групою людей, які сидять десь в Люксембурзі, вони може навіть не знають, де Україна знаходиться, вони просто дивляться на конкретні цифри і проекти.

— Війна з Росією вас вже не лякає?

 — Для нас це реальність життя, на жаль. Ми дуже активно працюємо в східних регіонах, у нас є окрема програма на 200 мільйонів євро для підтримки східних регіонів і ми готові ще більше виділити. Ми просто намагаємось максимально допомогти впоратися з наслідками конфлікту, особливо — для простих людей, зокрема для внутрішньо переміщених осіб. Як европейці ми не можемо залишатися байдужими до того, що відбувається на сході України і щиро сподіваємося на якнайшвидше завершення конфлікту.

— Ситуація з ПриватБанком більше лякає?

 — Так, ситуація з ПриватБанком лякає більше. На війну ми не можемо, на жаль, вплинути. Ситуація з Приватбанком важлива як індикатор для нас як для фінансової інституції, і для всіх інвесторів.

— Як ви оцінюєте інвестиційні клімат в Україні?

 — Є декларація про те, що потрібно боротися з корупцією, ми знаємо, що всі уряди України намагалися поборотися. Думаю, що потрібно дивитися за реальними кроками. Показником буде зростання інвестицій і не тільки іноземних, але й внутрішніх, якщо самі українці почнуть інвестувати в своїй країні, а не в Кіпр або Лондон. Це буде дійсно ознака, того, що щось змінюється.

— Якщо повернуться до теми ПриватБанку, то, якщо буде рішення на користь олігархів, то це буде розворот в негативний бік?

 — Якщо щось піде на користь олігархів, то самі українці скажуть, що ми сподівалися, що буде по-іншому, а вийшло як завжди.

Це важливе питання, яке покаже, які реальні наміри влади.

— Ви бачите передумови наближення світової фінансової кризи?

 — Кризи — це нормальний економічний процес. Важливо розуміти звідки криза може прийти і наскільки вона торкнеться економік. Зараз поки що ніхто не може точно сказати, коли вона буде. Навіть ще не зрозуміло, чи буде ця фінансова криза, тому що це може бути криза іншого характеру. Реальність є такою, що є Брексит, є торгова війна між Китаєм і США, як ймовірні тригери початку кризи. Йде охолодження економіки в Німеччині, США та Китаї, але чи дійсно це криза чм невелике зниження економічного зростання, поки ніхто не готовий сказати. Ми банк розвитку, ми в основному працюємо у тих сферах, де є маркет гебс, тобто ринкові діри, наша філософія така — не має сенсу, щоб ЄІБ фінансував те, що можуть фінансувати звичайні комерційні банки. Наша роль не конкурувати з комерційними банками, а працювати там, де вони не готові. Тому роль ЄІБ підвищується якраз у ті моменти, коли починається криза. Тобто коли в Європі була фінансова криза в розпалі — у 2011, 2012 роках, тоді якраз ЄІБ більше фінансував, а зараз ми знизили обсяги. У останні кризові роки у нас фінансування було на рівні 80 мільярдів євро, то зараз 70−75 мільярдів. Поки ми не бачимо передумов для кризи.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X