«Корупційну тумбочку Путіна треба нарешті закрити». Лана Зеркаль — про угоду щодо Північного потоку-2 і ризики для України

— Якою має бути реакція української сторони на цю домовленість?

— Є речі, які треба сприйняти, і зрозуміти, що з них можна зробити для того, щоб отримати якісь добрі новини або якісь позитивні дії. Ми маємо виходити з того, що це вже факт, і зрозуміти, як його використати в наших інтересах.

— У вас є план чи бачення, як це можна використати? Говорять про якісь суми у вигляді компенсації в мільярд доларів. Вам не видаються такі розмови небезпечними?

— Взагалі я не дуже люблю говорити про компенсації до того, як вирішаться всі питання, тому що це політично некоректно, коли одразу починають говорити про гроші. Гроші дійсно важливі, але, окрім грошей, є ще питання політики і питання державного значення. Тут є те, що ми не можемо вирішити, наприклад, самостійно з Російською Федерацією. Я була присутня на зустрічі з радником Державного департаменту Дереком Шоле [в ході його візиту в Україну], під час якої ми якраз обговорювали, які є ризики у сфері енергетики у зв’язку з запуском Північного потоку-2, що саме нас бентежить і чому. Ми дві години дуже ретельно розбирали всі ризики, які існують.

— Які головні ризики ви окреслили на цій зустрічі?

— Головні ризики — звичайно, безпекові, пов’язані з енергетичною безпекою України і не тільки України. Запуск Північного потоку-2 створить ситуацію, за якої країни — наші сусіди (і Польща, і Словаччина, і навіть Угорщина) будуть змушені змінювати джерела постачання газу. Ми показували на мапах зі всіма газогонами, що зміниться у постачанні газу в Європу, і говорили, що продовження [у 2019 році транзитного] контракту з Газпромом не є поступкою Україні. Він був укладений, тому що не вистачає газу в Європі в обсязі як мінімум 40 мільярдів на рік. Тому цей контракт не просто є логічним, а є таким, що покриває тільки ту необхідність газу в Європі, яка наразі існує. Це не можна розглядати як якийсь дар нам. Все решта — це вже маніпуляції, пов’язані з тим, що Газпром продовжує домінувати в Європейському Союзі. Ми говорили про те, що Газпром не тільки постачає газ до Європи, не тільки нав’язує свої умови продажу газу, а ще й володіє газом і підземними сховищами в Європейському Союзі. Тобто фактично Європа стає заручницею Газпрому в дуже великому розмірі і що не розуміти цього неможливо. Ціни, які зараз тримає Газпром на газ у Європі, пов’язані саме з політикою, ціль якої - змусити Європу запустити Північний потік-2 без застосування європейського законодавства.

Ми також говорили, що Росія вже застосовує газ як інструмент впливу, а саме як політичну зброю. І тому говорити про те, що у разі, якщо Газпром або Росія буде використовувати газ як зброю, Сполучені Штати Америки та Німеччина будуть вимушені застосувати санкції, як мінімум некоректно, тому що це вже існуюча ситуація. І вже треба вирішувати питання, як запобігти цьому, як «роззброїти» Росію, як зробити так, щоби газ для Росії перестав бути цією зброєю, а став таким же товаром, як усе інше.

— Якою була реакція радника державного секретаря Сполучених Штатів?

— Він був дуже налаштований на те, щоби зрозуміти дійсно, чому ми так наполягаємо на факторі безпекового ризику, в чому він полягає і де ми бачимо найбільш слабкі місця, пов’язані з запуском цього газогону, Північного потоку-2. Ми розбирали все: точки доступу; які у нас є можливості фізичного постачання з Європи; що може трапитись у разі переривання постачання газу з Російської Федерації через Україну, якщо Україна не буде транзитною державою; що у нас відбувається у сфері енергетики; які у нас є проблеми, пов’язані з «зеленою» енергетикою; що ми збираємось робити з вугільною промисловістю; як ми бачимо подальший розвиток інтеграційних процесів, тобто ми дуже по багатьох питаннях пройшлися.

— Санкції, про які ви згадали, пропонується вводити, якщо Україну викреслять із переліку країн-транзитерів або якщо буде здійснена агресія проти України. Пункт про застосування санкцій у разі широкої агресії проти України точно не заспокоює Україну, а навпаки напружує. Наскільки високий ризик цієї агресії, якщо буде суттєво обмежена участь України у транзиті цього газу?

— [На зустрічі з Шоле] ми говорили про це в іншому розрізі: в розрізі статті Путіна, яка була нещодавно опублікована. Це фактично претензії на територію України і неможливо на це не зважати, тому що це фактично є публічною позицією Російської Федерації. І саме Сполучені Штати та Німеччина мають усвідомлювати, наскільки вони підвищують апетити Росії, надаючи їй можливість постачати газ до Європи без обмежень і без застосування законодавства Європейського Союзу до всіх російських газогонів.

— Це дуже добре, що ви пов’язали запуск Північного потоку-2 з тим, що фактично Путін оприлюднив свої публічні наміри стосовно України. Між іншим, мало хто звертає увагу, що подібне він зробив у 2007 році перед агресією у Грузії, коли виголосив свою промову на Мюнхенській конференції.

— На мій погляд, дуже важливо чути, що говорить не тільки Путін, а й вся путінська еліта для того, щоби зрозуміти, що саме вони збираються робити. Тому що не можна не зважати на такі загрози, особливо коли вирішується фактично доля того, як будуть розвиватися політики, включно з енергетичною політикою в Європейському Союзі і взагалі трансатлантична співпраця.

— На вашу думку, чи стала американська позиція після перемоги Джозефа Байдена на виборах президента США м’якшою по відношенню до Російської Федерації і до Північного потоку-2 порівняно з позицією адміністрації Дональда Трампа?

— Я вважаю, що вона дійсно різна. Наскільки вона м’якша або жорсткіша, важко сказати, бо вона дуже різна. Що стосується того, як запроваджував санкції попередній президент Сполучених Штатів, то хочу звернути увагу на те, що він вимушений був запроваджувати санкції, оскільки вони були прийняті законодавчим органом Сполучених Штатів, підтримані обома партіями і в Сенаті, і в Палаті представників. В нього не було шансу не запроваджувати ці санкції. Крім того, це сталося вже наприкінці 2019 року, коли дійсно будівництво газогону було завершено на 90%.

Чому цього не сталося раніше? Тому що він також не хотів запроваджувати ці санкції, хотів мати справу з російським лідером, вони зустрічалися в Гельсінкі. По відношенню до Байдена, то тут ми бачимо його бажання дійсно змінити політику Сполучених Штатів у відносинах з Європейським Союзом і поновити цю трансатлантичну співпрацю, повернутися до укладання великої торгівельної угоди і взагалі мати в Європейському Союзі союзника по всіх важливих питаннях.

— Якщо говорити про Північний потік-1 і його сухопутне продовження OPAL, то ми знаємо, що рішенням Європейского суду обмежено можливості Газпрому транзитувати газ через цей газопровід? Наскільки це можливо в контексті Північного потоку-2?

— Це дійсно дуже важливо, оскільки Європейський суд ще зазначив, що було порушено принцип солідарності. Це рішення мало місце, тому що Польща як країна Європейського Союзу оскаржила виключення OPAL з-під дії європейського законодавства і надання Газпрому можливості використовувати його на 100%. Розгляд справи тривав декілька років — два або три. Це вже остаточне рішення, що OPAL не може бути виключений з-під дії європейського законодавства. Це дійсно нам дає надію на те, що до Північного потоку-2 також не будуть застосовані ці виключення, і що він буде підпадати під регулювання.

Але при цьому я хочу сказати, що вже зараз консорціум Північний потік-2 подав заявку на сертифікацію до німецького регулятора як оператор цієї газотранспортної системи, не будучи відокремленим від Газпрому фактично. Зараз ми дуже ретельно слідкуємо за тим, яким буде рішення німецького регулятора. Знаю, що Європейська комісія дуже критично щодо цього налаштована.

— Тобто обмеження по Північному потоку-2 згодом через суд можливі?

— Можливі, але ми ще розраховуємо на те, що вони будуть можливі і у зв’язку з позицією німецького регулятора. Хоча я вже чула, що німці шукають шляхи, як цього не робити.

— Коли наші партнери, зокрема Ангела Меркель і Джозеф Байден, говорять про те, що Україна має залишитися країною, яка є транзитером російського газу, наскільки серйозно до цього варто ставитися? І яким чином можна зберегти і захистити позицію України?

— На мій погляд, це може бути зроблено у разі відміни монополії Газпрому на постачання газу в Європу з Росії трубопровідним транспортом. Якщо це буде відкритий ринок з конкуренцією, Україна буде дуже конкурентно привабливою для постачання газу у країни Східної та Південної Європи.

— А як це зробити? Знову через судові процеси?

— Ні, я дуже проти того, щоб це відбувалося через судові процеси. Ми знаємо, скільки років пішло у Польщі, Литви і інших країн, які спільно подавали скаргу до європейського антимонопольного органу. В них пішло вісім років на розгляд цієї скарги, і ще три роки на її виконання. Якщо ми подамо таку скаргу, вона буде розглядатися, нічого робитися в цей час не буде, і нам будуть казати: в суд подали — чекайте рішення.

— Що ви пропонуєте в такій ситуації?

— Я пропоную політичне рішення щодо політичного питання.

— Як відкривається корупційна тумбочка Путіна? Це ж не секрет, що у нього майстерно виходить фактично купувати еліти або представників цих еліт, і не лише українських.

— Так, дійсно. Але цю тумбочку треба нарешті закрити. Ми знаємо, як раніше укладалися угоди про роззброєння, і треба мати зараз на увазі, що газ — це також зброя. Тому треба змусити Путіна внести зміни до російського законодавства і прибрати монополію Газпрому на постачання газу в Європейський Союз трубопровідним транспортом.

— Ви думаєте, зусиллями наших партнерів це реально зробити?

—  Я думаю, що у наших партнерів є всі інструменти впливу, включно з санкціями, особливо чутливими в Арктиці, де Росія має шалені плани щодо видобутку газу.

—Протидіючи Північному потоку-2, треба розвивати власні проекти. Як ви вважаєте, у України залишаються якісь можливості реалізувати власні проекти для власної енергетичної диверсифікації?

— В України є великий потенціал в багатьох сферах. Як ми його використовуємо — це вже інша справа. Коли ми пішли з Нафтогазу, в компанії були плани щодо розробки шельфу Чорного моря. В цьому році мала відбутися розвідка на шельфі, яка потім мала призвести до якихось результатів і дати можливість Україні розвивати видобуток.

— Навколо острова Зміїний можлива ескалація ситуації найближчим часом? Ми знаємо, що там нафтоносні, газоносні джерела в тому регіоні і на шельфі знаходяться.

— Ескалація ситуації можлива будь-де. Ми знаємо, що всі військові формування залишилися на українському кордоні. Так само і в Криму, і в Чорному морі може бути ескалація. Ми бачили вже, що відбувалося під час навчань. І, на мій погляд, дуже добре це побачили цього разу і наші партнери. І це добре.