Країна розумнішає. Як 3G і 4G змінюють українську економіку

15 червня 2019, 09:01
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Завдяки масованому використанню можливостей зв’язку 3G і 4G в Україні розвиваються не тільки онлайн-сервіси, а й найбільші галузі — видобування і агросектор. Журнал НВ зібрав цікаві кейси

У листопаді минулого року в повітря над Глеєватським кар'єром, що розташований у Кривому Розі та належить Центральному гірничозбагачувальному комбінату (ЦГЗК) групи Метінвест, піднялися п’ять дронів. Із висоти кількох десятків метрів вони сфотографували місячний ландшафт, що лежить під ними і займає площу 80 га. Й автоматично передали знімки на сервер за допомогою високошвидкісного інтернету 4G.

Відео дня

Після обробки даних лише двоє працівників ЦГЗК за один день створили цифрову модель кар'єра. Зробивши тим самим важливу справу для подальшого його розробки, адже обриси зони видобування через виїмку руди постійно змінюються. Раніше, щоб отримати таку модель, потрібно було витратити майже два місяці.

Така швидкодія стала можливою в Україні після запуску в березні 2018-го технологій високошвидкісного мобільного інтернету — 4G. Два роки до того в країну прийшов формат-попередник — зв’язок 3G. Із появою третього і четвертого покоління мобільного зв’язку Україна пережила справжній бум мобільного інтернету.

Першими його відчули телекомкомпанії. За словами Євгена Булаха, директора із продажу та абонентського обслуговування Vodafone, кількість клієнтів якої становить понад 20 млн осіб, у компанії ще в 2016-му спостерігався тиск доходів від мобільного інтернету на заробіток від традиційної діяльності — голосової телефонії. «За підсумками 2018-го більше ніж половину доходів від діяльності надання послуг телекому становила „дата“ [передавання даних за допомогою інтернету]», — каже Булах.

Подібним чином йдуть справи не тільки у Vodafone. За даними Нацкомісії, що здійснює регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), у 2017 році від надання доступу до мобільного інтернету вітчизняні оператори отримали рівно третину доходів, а ще 35% — від голосової телефонії. Через рік на перший сегмент припало вже 46% виторгу, а на розмови — 42%. Зате різко впали доходи від СМС, ММС і контент-послуг (із 25% до 2,3%).

Потреба в швидкісному мобільному інтернеті була високою, пояснює Костянтин Сотников, керівник департаменту експлуатації мобільної мережі оператора lifecell, у якого понад 7 млн абонентів. «Річ не в тому, що люди стали менше розмовляти, просто з’явилися альтернативи», — пояснює він. Абоненти тепер активно спілкуються у соцмережах і месенджерах і масово дивляться відео просто на смартфонах.

Нові горизонти мобільного зв’язку змінили не тільки структуру доходів операторів. Олег Соломаха працює продакт-менеджером мобільного додатку Prom Покупки, який є частиною агрегатора оголошень купівлі-продажу prom.ua. Він зазначає, що частка замовлень із мобільних на його ресурсі, за підсумками минулого року, сягнула 45%, хоча в 2017-му становила лише 33%.

На OLX, ще одному агрегаторі оголошень «купи-продай», схожа історія: за підсумками першого кварталу цьогоріч, із мобільної версії сайту і з додатку для смартфонів на їхню дошку оголошень заходили вже 61% користувачів. У 2017-му частка таких візитів становила 49%. Іншими словами, змінюється модель взаємодії покупців і продавців — процеси прискорюються, зв’язки спрощуються.

А досвід Метінвесту свідчить, що зв’язок четвертого покоління позитивно впливає і на великий бізнес. Представники металургійного гіганта, що належить Рінату Ахметову, впевнені: якщо поставити на потік використання дронів із 4G для створення моделей кар'єрів, компанія щорічно зможе економити до 1,5 млн грн.

Прискорювач бізнесу

Д ля українських абонентів технології 3G і 4G — задоволення недороге: країна опинилася серед світових лідерів за рівнем дешевизни мобільного інтернету.

За даними британського сервісу cable.co.uk, у 2018-му 1 гігабайт мобільного інтернету в Україні в середньому коштував приблизно $0,51. Ця послуга дешевша лише в Індії, Киргизстані та Казахстані. У Росії, наприклад, 1 гігабайт обходиться абоненту в $0,91, в Польщі — $1,32, у Вірменії — $1,65.

Дешевизна компенсується невисокою за світовими мірками якістю послуги. За даними американської компанії Ookla, яка розвиває веб-сервіс, що аналізує показники фіксованого і мобільного інтернет-доступу, Україна опинилася на 91-му місці за швидкістю мобільного інтернету (з 138 можливих держав). Навіть у Сирії, Ефіопії та Гондурасі справи йдуть краще.

А ось охоплення аудиторії зв’язком третього і четвертого поколінь в Україні не таке вже й мале. На початок року, за даними НКРЗІ, з 32 млн активних карток мобільного зв’язку з 21 млн здійснювався вихід в інтернет стандарту 3G. А майже з 9 млн карток — стандарту 4G.

Правда, трафік переважно йде з міст. За даними Vodafone, на початок 2019-го, 3G доступний 85% населення країни, а 4G має можливість користуватися 18 млн осіб.

Найчастіше мобільний інтернет, якщо орієнтуватися на дані lifecell щодо їхніх абонентів, співвітчизники вмикають для користування відеоконтентом (36%), різними додатками (33%) і соцмережами (26%).

Сотников із lifecell каже: споживання мобільного інтернету «драйвить» бізнес, створюючи нові потреби. Він наводить як приклад банк у мобільному Monobank, який, на його думку, не міг би з’явитися на мережах другого покоління.

Ще один приклад впливу 3G — це поява у країні наприкінці 2015-го міжнародного сервісу замовлення таксі Uber і сервісу з доставки Glovo, що стартував цьогоріч.

Сам lifecell, окрім послуг оператора зв’язку, почав пропонувати свої телебачення і месенджер. Схожим шляхом йде Vodafone, який також пропонує користувачам власне ТБ.

Швидкісний інтернет популярний і в бізнес-процесах, оскільки підвищує їх ефективність. Про це знають у компанії Київстар — лідері телекомринку з понад 26 млн абонентів. За даними компанії, зростає і кількість девайсів, які використовує для передавання даних мобільний інтернет: датчиків, лічильників і банкоматів.

Згідно з дослідженням Міжнародного союзу зв’язку, зростання площі покриття мобільним інтернетом на 10% збільшує ВВП на душу населення на 0,27−1,38%. Це відбувається якраз за рахунок збільшення ефективності бізнесу.

В Україні поки що немає досліджень про те, як впровадження нових стандартів зв’язку вплинуло на зростання економіки. Однак бізнес вже почав інвестувати в рішення на основі мобільного інтернету.

Комбайни на 4G

У країнський холдинг Кернел за останні кілька років вибудував цілу управлінську екосистему агровиробництва #DigitalAgriBusiness. Для неї він використовує зокрема і мобільний інтернет.

Завдяки системі компанія в реальному часі бачить і може оцінити все, що відбувається на кожному конкретному полі. Це допомагає не витрачати зайвого, але отримати відмінний урожай.

У цю ідею холдинг вже вклав понад $3 млн. А буде ще більше — проект розвивається. На одному лише точному внесенні добрив Кернел економить до $4,8 на кожному гектарі. Загальний земельний банк компанії, акції якої котируються на Варшавській біржі, становить понад 0,5 млн га.

Кернел використовує канали мобільного інтернету і для передавання інформації метеомоніторингу, розповідає Ігор Чикін, директор агробізнесу компанії. Йдеться про дані про вологість ґрунтів — їх передають автономні сенсори, розміщені на полях. Також моніторять температуру, вологість повітря та іншу метеоінформацію, отриману з власної мережі, що складається із 49 метеостанцій.

Всі ці відомості дають можливість прогнозувати погодні умови і навіть розвиток хвороб і зростання популяцій шкідників. «Для агрономів це можливість приймати правильні та своєчасні рішення, пояснює Чикін. — А це веде до зниження можливих втрат і збереження майбутнього врожаю».

За допомогою зв’язку 4G Кернел запустив ще й пілотний проект із синхронізації техніки в полі. «Тут потрібна висока швидкість [передавання даних], оскільки техніка повинна обмінюватися між собою великою кількістю даних», — розповідає Чикін. За його словами, в підсумку механізатор і оператор диспетчерського центру бачитимуть у режимі онлайн на своєму моніторі траєкторію руху техніки з точністю до сантиметра.

Подібні технології впроваджують й інші агрокомпанії. Наприклад, ІМК за допомогою 3G-мережі отримує дані зі своєї техніки, що працює в полі, розповідає Богдан Кривицький, керівник з інновацій цієї компанії. За його словами, агробізнес чекає розширення покриття високошвидкісним інтернетом у країні, бо це дасть можливість збільшити врожайність.

Керувати через новий зв’язок

У сірій будівлі комунального підприємства Київпастранс на вулиці Дегтярівській є величезна серверна і зала з усією стіною моніторів. Усе разом це називається ситуаційною кімнатою Єдиного диспетчерського центру управління всім комунальним транспортом Києва. Цей проект веде столична мерія.

Незабаром у центр стане надходити інформація з борткомп’ютерів, датчиків і камер, встановлених у кабінах комунальних автобусів, тролейбусів і трамваїв. А також із GPS-трекерів, якими оснастять спеціальні машини — снігоприбиральні або сміттєвози, щоб контролювати їхні маршрути. Потік даних потрапить у ситуаційну кімнату завдяки 4G-інтернету від Vodafone. І менеджери зможуть управляти роботою транспорту.

Центр стане одним із наймасштабніших столичних проектів, реалізація якого стала можливою завдяки зв’язку четвертого покоління. «Місто отримує дієвий метод управління, — говорить Юрій Журавльов, головний спеціаліст проекту. — І величезний масив інформації, за допомогою якого можна оптимізувати транспортну мережу».

А в Харкові ось-ось стартує проект Зупинка. Це онлайн-табло з розташуванням найближчих автобусів, яке кожен пасажир зможе подивитися у мобільному додатку, просканувавши QR-код на будь-якій зупинці. Інформацію про рух транспорту передають встановлені в салонах 3G-трекери.

Така система обійдеться місту дешевше, ніж встановлення цифрових табло на півтора тисячах наявних у місті зупинок, каже Михайло Лазарєв, директор комунального Офісу реформ Харкова.

Розумні речі

Завдяки 4G в Україні почав розвиватися «інтернет речей» — мережі пристроїв, оснащених технологіями для «спілкування» між собою або із зовнішнім середовищем.

У Харкові розробили проект мережі сміттєвих баків, обладнаних датчиками, — через протокол 4G вони зможуть обмінюватися інформацією зі спецблоком сміттєвозів. Як розповідає Лазарєв, це дозволить контролювати наповнюваність ємностей. Поки що вони шукають під проект фінансування.

А в столичному Київводоканалі тестують передавання даних із лічильників води, встановлених у складних місцях, — підвалах і колодязях. «На них ставлять модеми, і раз на годину передається інформація», — розповідає Ернест Клименко, IT-директор Київводоканалу. А рахунок за спожиту воду формується автоматично.

Ця технологія працює на 4G і робить це ефективніше, ніж за допомогою 3G-модемів, які компанія використовує вже два роки. Такі лічильники Київводоканал встановлює в новобудовах, забудовники закуповують їх по 3−4 тис. грн.

Буде більше

В один з останніх днів свого президентського терміну, 17 травня, Петро Порошенко підписав указ про запуск в Україні наступного формату мобільного інтернету — стандарту 5G.

Його основна перевага — величезна швидкість передавання даних, яка дозволить на відстані керувати складними механізмами. Наприклад, проводити дистанційні хірургічні операції.

З цим форматом зв’язку вже почали працювати у США, Південній Кореї та Китаї. Однак бурхливого зростання п’ятого покоління міжнародні аналітики очікують у 2020 році.

В Україні далі указу справа не пішла. Мобільні оператори визнають: країна ще не використала всіх можливостей зв’язку четвертого покоління. Хоча б тому, що мережа 4G покриває переважно міста. Сільська місцевість, траси — все це, як правило, залишається без неї.

За словами Сотникова з lifecell, причина недопокриття — у частотах. Оператори отримали в розпорядження верхній їх діапазон: у ньому сигнал поширюється на меншу відстань. Тому телекомгіганти і ставили базові станції в містах — там, де більша щільність населення. Сотников розповідає, що зараз відбувається тестування нижніх частот, і, можливо, вже восени оператори зможуть почати роботу й у цьому діапазоні.

За словами Олексія Гончарука, заступника керівника Адміністрації президента, команда нового глави держави має намір прискорити процес виділення частот у цьому діапазоні.

А стандарт 5G в Україні, найімовірніше, буде розрахований на потреби бізнесу, вважає Павло Даніман, директор із маркетингу Київстару. Такий зв’язок буде дорогим, оскільки потребуватиме величезних інвестицій мобільних операторів. «Аби надавати цю технологію широкому колу абонентів, потрібен платоспроможний попит, — каже Даніман. — А щоб створити його, в Україні належить ще дуже багато зробити для підвищення рівня економіки і доходів населення».

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X