Кейс Jooble: від локального сервіса до першої трійки світових онлайн-ресурсів пошуку роботи

3 червня 2019, 08:40

Вітчизняна компанія Jooble пройшла шлях від локального пошуковика до учасника топ-3 світових онлайн-ресурсів у сфері пошуку роботи. Чому у неї вийшло — в матеріалі журналу НВ

У 2013 році в українську IT-компанію Jooble прийшов влаштовуватися на роботу африканський принц. «Саме так він представився: син короля, що втратив владу», — згадує Роман Прокоф'єв, один із засновників Jooble.

Відео дня

«Член королівської родини» блискуче володів португальською — компанії був потрібен носій цієї мови. Але він зовсім не вмів користуватися комп’ютером. «Хлопець пояснив, що у нього все життя були слуги, які все робили за нього», — з усмішкою розповідає Прокоф'єв. У підсумку принца на роботу не взяли.

Носія португальської Jooble шукав для виходу на ринок Португалії — в той момент це була одна з країн, яку вирішила підкорити українська компанія.

На захід співвітчизники просували свій однойменний онлайн-агрегатор вакансій, що збирає оголошення про роботу з різних сайтів. Користувачеві Jooble досить ввести бажану посаду, й у відповідь він отримає список актуальних вакансій, розміщених на профільних майданчиках своєї країни. Для шукача опція нічого не коштує — в Jooble платять роботодавці, за кожен клік.

Продукт виявився настільки популярним, що сьогодні компанія представлена в більшості великих економік світу.

За даними SimilarWeb, компанії-лідера у сфері веб-аналітики, на сьогодні Jooble став № 3 у світовому топі найпопулярніших сайтів про роботу і кар'єру. На місяць український проект збирає близько 63 млн відвідувань.

На тлі лідера рейтингу — американського Indeed.com із його 349 млн відвідувань — показник українців не здається грандіозним. Але у російської hh.ru, що посідає друге місце, лише більш 57 млн відвідувань — і в рейтинзі вона розміщується вище за Jooble тільки тому, що SimilarWeb враховує ще й кількість переглянутих сторінок. А цей показник в українців гірший.

Але вони набирають обертів: за даними Jooble, у квітні сайт відвідали 72 млн разів, а в березні — 80 млн. Із них кількість унікальних користувачів склала близько 55 млн осіб. До їхніх послуг, за словами Прокоф'єва, більше 20 млн вакансій з усього світу.

На початку 2014-го в капітал Jooble увійшов інвестфонд Horizon Capital, з керівним портфелем у $850 млн.

Виручку свого дітища Прокоф'єв оприлюднити не хоче. Розмір інвестицій Horizon Capital сторони не розкривають.

Васіле Тофан, партнер Horizon, зазначив: його фонд інвестує в компанії — «експортні чемпіони». А Jooble саме такий чемпіон, оскільки присутній на ринках 71 країни і є однією з найуспішніших продуктових компаній в Україні, яка конкурує з глобальними гравцями.

Вирішити свою проблему

З асновники Jooble — Прокоф'єв та Євген Собакарьов — вихідці з Херсона. Компанію вони придумали і запустили в 2006-му, прагнучи вирішити одну проблему.

На той момент у Прокоф'єва була IT-фірма, і він намагався найняти двох співробітників, які мали б знання у сфері програмування, одночасно знаючись на фармацевтиці. Бізнесмен по 3−4 години на день витрачав на пошуки підходящих резюме, але безуспішно. «На сайтах працевлаштування пошук був жахливим: купа дублів, бардак», — згадує Прокоф'єв.

Аби вирішити проблему, він запропонував своєму приятелеві Собакарьову написати агрегатор резюме — програму — «павука», що збирає дані з різних сайтів.

Софт з’явився на світ, і з його допомогою Прокоф'єв знайшов потрібних йому співробітників. Партнери не закинули ідею і до можливості відбору резюме додали функцію пошуку вакансій. І зрозуміли, що на цьому можна заробляти, отримуючи гроші з компаній, яким треба співробітники.

Прокоф'єв вклав у проект свої особисті $50 тис. І через півроку Jooble вже вийшов у точку беззбитковості, а кількість користувачів сайту сягнула 3 тис. на день.

Одним із ноу-хау стартапу стало те, що він не тільки збирав оголошення зі всіх порталів про роботу в країні, але ще і витягував вакансії з корпоративних сайтів. А ці дані не публікувалися на будь-яких інших ресурсах.

Спочатку Прокоф'єв і Собакарьов заробляли на сайтах із працевлаштування. Ті платили за кліки на вакансію. Один із таких порталів — Work.ua — кілька років співпрацював зі стартапом Прокоф'єва і Собакарьова. Його співзасновник Артур Міхно пояснив НВ: Jooble залучав для Work.ua нових користувачів.

Пізніше стартап став домовлятися безпосередньо з роботодавцями. «Сайти з працевлаштування брали гроші за факт розміщення вакансій, а ми — за перегляд цього оголошення, за результат», — пояснює Прокоф'єв мотиви таких клієнтів.

Зароб на роботів: Дітіще Романа Прокоф'єва - онлайн-пошуковик роботи Jooble - недавно інвестував 1 млн євро в свой новий київський офіс (Фото: НВ)
Зароб на роботів: Дітіще Романа Прокоф'єва - онлайн-пошуковик роботи Jooble - недавно інвестував 1 млн євро в свой новий київський офіс / Фото: НВ

Портал у світ

І сторія локального українського успіху Jooble завершилася у 2008 році: через світову кризу економіка країни впала і вітчизняні компанії почали скорочувати свою активність. «Ніхто не вкладав у пошук людей, — розводить руками Прокоф'єв. — Всі наші клієнти миттєво зникли».

Перед командою постав вибір: згорнути справу або спробувати вийти на нові ринки. «Вирішили вплутатися в авантюру», — сміється Прокоф'єв.

Запустилися у Росії, Білорусі та Казахстані. «Те, що працювало в Україні, запрацювало і там», — розповідає співзасновник Jooble. Власники компанії отримали гарний прибуток: у РФ заробіток вчетверо перевищив український.

Jooble вирушив далі — до Польщі, близької за мовою і менталітетом. «Через три місяці ми отримали там 30−40 тис. Користувачів на день, — розповідає Прокоф'єв. — Практично за нульового маркетингу».

Зараз у Польщі, за даними SimilarWeb, у Jooble 100−130 тис. відвідувачів щодня.

«Після цього ми взяли карту світу і склали план, як завойовуватимемо планету», — розповідає Прокоф'єв.

Завоювали вже 71 державу, до того ж ніде немає представництв: сайт перекладають і локалізують у Києві, звідси ж здійснюють всі операції. «Всі наші клієнти — інтернет-компанії, для них це super easy [дуже легко]», — каже Прокоф'єв.

Гарне місце для пошуку

У країнський ритейлер Citrus цьогоріч уклав із Jooble договір про пошук співробітників.

Оксана Фурман, в. о. директора з персоналу Citrus, пояснює: за допомогою агрегатора фірма отримує відгуки на вакансії від унікальних користувачів, які раніше не заходили на оголошення ритейлера, розміщені на інших сайтах. А особисто її вразила клієнтоорієнтованість Jooble. «Вони надають максимальну підтримку, дають можливість безкоштовно протестувати», — розповідає Фурман, відзначаючи, що подібне на ринку — велика рідкість.

Ще більш орієнтовані в Jooble на тих, хто шукає роботу. «Ми завжди думали, яку цінність можемо дати претендентові», — пояснює Прокоф'єв.

Компанія застосовує самонавчальні алгоритми: вони аналізують поведінку всіх користувачів і пропонують таким юзерам вакансії з урахуванням того, як їх, за аналогічними запитами, шукали раніше. І якщо людина шукає роботу психологом, Jooble запропонує йому ще і вакансії зі сфери HR. «Не тому, що ми такі розумні і розуміємо, що це близькі сфери, — пояснює Прокоф'єв. — А тому, що попередні користувачі поводилися саме так».

Jooble розміщує оголошення про вакансії з їх розгорнутим описом. Для компанії це не так вигідно, як просто список, адже користувачі рідше клацають, а саме на кліках заробляє Jooble. «Але для користувача розгорнута інформація краща, тому що він бачить, куди заходить», — пояснює Прокоф'єв.

Подібні методи підвищують ефективність ресурсу в очах шукачів. «Кожна людина покращує механізми пошуку», — каже співвласник Jooble.

За даними Horizon Capital, аудиторія Jooble за п’ять років зросла вп’ятеро. А сама компанія за останній рік практично подвоїла свій штат і в 2019-му відкрила новий офіс, інвестувавши в нього 1 млн євро. З’явився він у Києві, і не випадково: незважаючи на статус і амбіції, вивозити свою компанію з України засновники Jooble не збираються.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X