Про це, відкриваючи форум «Експорт безпеки: українська технологічна зброя у світі», повідомила виконавча директорка обʼєднання приватних виробників озброєння Технологічні сили України (ТСУ) повідомила виконавча директорка обʼєднання приватних виробників озброєння Технологічні сили України Катерина Михалко, передає Укрінформ.

Вона зауважила, що, незважаючи на відсутність прямої законодавчої заборони на постачання надлишків виробленої оборонної продукції за кордон, більшість вітчизняних виробників позбавлені можливостей для експорту. «Така ситуація була зрозумілою та об'єктивною для перших років повномасштабної російської агресії. Але це позбавляє суттєвого ресурсу виробників і державу зараз, коли викупити усе вироблене через оборонне замовлення неможливо, натомість Україні бракує коштів для закупівель закордоном тих видів озброєння й техніки, які у нас не виробляються чи виготовляються в недостатній кількості», — наголосила Михалко.

«Немає жодного закону чи постанови, які б напряму забороняли експорт. Проте на практиці наші виробники фактично не можуть передбачувано вивезти свою продукцію на виставки або продати надлишки за кордон. Тобто, навіть якщо держава з тих чи інших причин не може купувати їхні товари, виробники позбавлені можливостей заробляти і розвиватися, уклавши контракти на постачання, приміром, до Європейського Союзу, США чи Британії. Ринок регулюється фактично в ручному режимі, спецдозволи на експорт видають дуже рідко», — констатувала Михалко.

Одне із завдань Технологічних сил України, за її словами, — змінити ситуацію та зробити так, щоб надлишкова продукція українського ОПК могла й підсилювати наших партнерів, і приносити Україні прибуток.

«Ми проаналізували дані від виробників, що входять до складу об'єднання, за 2024 рік. Цифри дуже сумні. 63% спроможностей не використовувалися, відповідні потужності простоювали. Це 1,7 мільйона умовних дронів та РЕБів, які могли бути виготовлені в Україні. Але які так і не були вироблені, оскільки держава — передовсім, через брак коштів, їх не законтрактувала. Отже, це — надлишкова продукція, продаж якої міг би приносити додаткові прибутки виробникам і державі. Розблокувавши експорт, Україна могла б отримати за ці „надлишки“ 2 мільярди доларів», — вважає виконавча директорка ТСУ.

Мова, зрозуміло, може йти лише про контрольований експорт, що унеможливлюватиме потрапляння наших технологій і техніки до ворога та його союзників. Налагодження таких контрольованих постачань також допомогло б Україні впевнено закріпитися на світовому ринку озброєнь, особливо в тих нішах, де ми маємо передові технологічні рішення, а головне — досвід використання у бойових умовах.

«Україна неймовірно сильна в асиметричних рішеннях — у дронах, РЕБах, інших технологічних засобах. Подібний досвід має тільки одна держава у світі - наш ворог, Російська Федерація. І зараз питання стоїть таким чином: хто перший монетизує цей досвід війни та зробить свою державу більш багатою, успішною і технологічною. Ми б не хотіли, щоб світ покладався на зброю, яку виготовляє диктатура. Тому Україні дуже важливо знайти своє місце у світовому експорті. Країна зараз спроможна не лише стримувати ворога, а й експортувати безпеку нашим партнерам», — переконана Михалко.

Під час форуму відбулося підписання відкритого листа-звернення до президента України, Верховного головнокомандувача Володимира Зеленського. Виробники просять його підтримати та гарантувати ухвалення державного рішення про фактичне зняття заборони на контрольований експорт українського озброєння, забезпечити політичне та інституційне сприяння для формування прозорих, ефективних процедур експортного контролю й надання дозволів на експорт, які не блокуватимуть розвиток виробництва, а навпаки — стимулюватимуть інновації та зростання, просувати важливість інтеграції наших оборонних інновацій у європейські ланцюжки постачання, сприяти позитивній співпраці урядів країн-партнерів з українськими виробниками ОПК.

Як повідомлялося, оборонний фонд дасть можливість країнам ЄС позичати кошти у Брюсселя і витрачати їх на озброєння через спільні закупівлі. Згідно з умовами угоди, вона також має на меті розширити оборонно-промисловий сектор ЄС, спрямувавши більшу частину коштів збройовим компаніям, розташованим на території Євросоюзу, та заохочуючи субпідрядників із країн, які не входять до ЄС, переїхати на континент.

21 травня 2025 року стало відомо про те, що Європа визначила правила кредитування оборонної промисловості.

22 травня 2025 року стало відомо, що Європейський Союз вперше інвестує 40 млн євро ($45 млн) у спеціалізований європейський оборонний фонд, прагнучи посилити свої військові можливості.