За відповідний законопроєкт № 11533 голосували одразу в цілому, «за» — 231 депутат за 226 мінімально необхідних.

Задекларованою метою нового закону є підвищення безпеки діяльності оборонних підприємств. У пояснювальній записці зазначено, що інформація про об'єкти нерухомості таких підприємств є легкодоступною у відкритих державних реєстрах, що спрощує ворогові визначення цілей для повітряних ударів.

Автор законопроєкту Ігор Фріс у Facebook розповів, що обмеження стосуються чутливої інформації: розташування юридичних осіб, інформації про їхнє майно (нерухомість і земельні ділянки) тощо.

Він додав, що обмеження вводять тільки для електронних виписок із реєстрів, зберігається можливість отримувати повну інформацію письмово через реєстратора.

Інформація про майно чиновників і підозрюваних у корупції, за словами Фріса, залишається доступною.

«Якщо журналісти, розслідувачі, громадськість мають намір отримати будь-яку інформацію, яка стосується фізичних осіб, вони можуть це зробити як в електронній, так і в письмовій формі і отримати зазначену інформацію в повному обсязі, де буде вказано повністю і майно, і адреси, і кому воно належить», — сказав нардеп.

Як уточнює Ліга, Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловило зауваження до цієї ініціативи, вказавши на непослідовність із первісною метою обмежень, оскільки деякі запропоновані зміни поширюються на всі юридичні особи, а не тільки на оборонні підприємства.

Фріс пояснив це так: «У грудні ворог зламав реєстри. І є велика ймовірність того, що великий обсяг інформації і про юридичних осіб, і про майно перебуває в їхніх руках. Якщо зараз ми в той чи інший спосіб обмежимо інформацію виключно для юридичних осіб, які займаються виготовленням зброї, це буде як червона ганчірка, яку ворог використає з метою ідентифікації саме підприємства оборонно-промислового комплексу»

Раніше повідомлялося, що 19 грудня 2024 року віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина заявила про наймасштабнішу за останній час кібератаку з боку РФ на українські державні реєстри, зокрема на реєстр актів громадянського стану громадян, держреєстр юридичних осіб та ФОПів, реєстр речових прав на нерухоме майно. Витік персональних даних унаслідок атаки не було підтверджено.

20 грудня 2024 року начальник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко повідомив, що масштабну кібератаку на держреєстри Мін'юсту здійснили російські хакери, пов’язані з Головним управлінням Генштабу Міноборони країни-агресора Росії (ГРУ).

Пізніше заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко заявила, що реєстри Міноборони України працюють у штатному режимі після кібератаки, але тимчасово вимушено призупинено отримання відтермінувань від мобілізації через застосунок у Резерв+.

Член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко зазначав, що під час кібератаки було зафіксовано вхід у систему через акаунт високого рівня.

За його словами, злом був добре підготовленим. Він припустив, що хакерська атака могла бути здійснена методом фішингу або через підкуп працівника, який мав доступ до реєстрів.

30 грудня в Мін'юсті повідомили, що відновили роботу Єдиного реєстру довіреностей, Спадкового реєстру та Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів після масштабної кібератаки росіян.