Як зазначає Європейська бізнес асоціація (ЄБА), ключових пропозицій-змін до законопроєкту чотири.

Першою є пропозиція залишити поточну редакцію закону № 361-IX або надати максимально наближене до Директиви (ЄС) 2015/849 визначення «вищого керівництва», адже законопроєкт передбачає, що правила фінмоніторингу, програми його первинного проведення та інші внутрішні документи мають затверджуватися вищим органом управління суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ).

За законодавством України цим органом є загальні збори. Однак, як пояснюють в ЄБА, термін «вище керівництво» в контексті законодавства ЄС не охоплює загальні збори, а стосується осіб, які фактично здійснюють оперативне управління компанією (директор, члени правління, ради директорів тощо). До того ж затвердження на рівні загальних зборів може створити труднощі для виконання обов’язків СПФМ з огляду на потребу в оперативному оновленні внутрішніх документів з фінмоніторингу залежно від ризиків.

Другим проханням про зміни є спрощення верифікації юридичних осіб-нерезидентів. Асоціація пропонує передбачити можливість проведення верифікації юридичних осіб-нерезидентів на підставі самостійного аналізу даних з офіційних реєстрів іноземних держав, адже наразі під час верифікації клієнта, що є юридичною особою-нерезидентом, СПФМ має бути надано, зокрема, копію легалізованої виписки з торговельного, банківського або судового реєстру чи нотаріально засвідчене посвідчення про реєстрацію юридичної особи. На думку бізнесу, в епоху цифровізації та відкритих онлайн-реєстрів така вимога виглядає надмірною.

Крім того, бізнес просить переглянути порогові суми для здійснення фінмоніторингу.

«Проєкт закону передбачає суттєве підвищення штрафних санкцій до СПФМ за порушення з метою приведення їх у відповідність до розмірів у євро. Однак документ не коригує порогові суми операцій, які є підставою для фінмоніторингу. Ці порогові суми залишаються на рівні 400 тис. грн (≈EUR8,5 тис.), що є нижчим за європейський поріг в EUR15 тис.», — пояснили в ЄБА і додали, що, на думку бізнесу, підвищення санкцій без перегляду порогових сум не повністю узгоджується з вимогами Директиви ЄС 2015/849.

У ЄБА наголосили, що фактичне зменшення розміру порогових операцій у перерахунку на євро призводить до залучення ресурсів СПФМ до аналізу операцій з низьким ризиком, що не узгоджується з принципами ризикоорієнтованого підходу.

Наостанок, бізнес пропонує дозволити альтернативні підходи до ідентифікації кінцевих бенефіціарних власників (КБВ), які є нерезидентами — офіційні виписки з торговельних, судових або комерційних реєстрів іноземних держав, які містять дані про КБВ. У ЄБА пояснили, що багато КБВ-іноземців стурбовані вимогою надавати нотаріально завірені копії паспортів, зокрема, це пов’язано із захистом персональних даних. У результаті бізнес стикається з додатковими бар'єрами під час подання інформації про КБВ.

SEPA (Single Euro Payments Area) — це ініціатива Європейського Союзу, спрямована на спрощення банківських переказів у євро між країнами-учасницями. Вона дає змогу здійснювати безготівкові платежі в євро з будь-якого рахунку в будь-яку країну SEPA, використовуючи єдиний набір платіжних інструментів.

Раніше повідомлялося, що в серпні 2022 року НБУ заявляв про те, що Україна може приєднатися до єдиної зони платежів SEPA.

Як зазначали в Нацбанку, приєднання до SEPA стане знаковою подією для євроінтеграції України та надасть нові можливості українській економіці. Це, зокрема, сприятиме спрощенню виходу на ринок ЄС для українського бізнесу; зменшенню технічних бар'єрів для виходу українського фінтеху на ринок фінансових послуг ЄС; зниженню вартості грошових переказів із/в країни ЄС.

Також повідомлялося, що Національний банк у 2024 році планував ініціювати процес приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).