М’ясна галузь зазнала суттєвих втрат після початку повномасштабного російського вторгнення. Її виробництва було локалізовані переважно на сході України, тому виробники м’яса опинилися поблизу фронту. Свиноферми, наприклад, і досі перебувають під атакою ворога. Ситуація із постачанням сировини була значно ускладнена — її активно заміщують дешевим імпортом. Як у цих умовах працюють українські виробники, наприклад, відома компанія Алан?

Дарʼя Машаріна, фахівчиня з роботи із середніми підприємствами ПроКредит Банку у Дніпрі, розповідає, що співпрацюють із компанією Алан від 2015 року. Це давній і надійний партнер банку. «Алан — один із лідерів українського ринку м’ясних виробів. Це сучасне підприємство, яке уважно стежить за потребами споживачів, пропонуючи продукцію, що відповідає найвищим національним і європейським стандартам якості, — каже Дарʼя Машаріна. — Після початку повномасштабного вторгнення Алан посилив підтримку своїх працівників, що свідчить про цінності компанії. Плани розвитку й підхід до ведення бізнесу Алану повністю збігаються з баченням ПроКредит Банку щодо підтримки інновацій і сталого розвитку. Нам приємно бути для таких клієнтів банком номер один».

Про те, як війна змінила споживацькі настрої та які зміни довелося впровадити виробникам м’ясної продукції, NV Бізнес поговорив із виконавчим директором ТОВ Алан Георгієм Любарським.

З чого розпочався бізнес — із виробництва свинини чи її переробки?

Ми почали з виробництва ковбаси й делікатесів. А вже потім створили власну ферму з вирощування свиней. Це дало можливість контролювати кожен етап — від вирощування тварин до готової продукції на полиці.

Підраховували, скільки інвестицій вкладено в бізнес від дня його заснування?

Так, ми ведемо облік інвестицій — це комбінований портфель: інвестиції в будівництво та реконструкцію фабрики, ферми, цехів, в обладнання, у логістику, у сертифікацію та маркетинг. За весь період капіталовкладення вимірюються десятками мільйонів євро. Точна цифра залежить від того, які статті включати. Наприклад, капітальні інвестиції проти реінвестованого прибутку. Але загальна картина: це були значні інвестиції.

Чи залучали кредитні кошти і на які потреби?

У більшості працювали і працюємо з банківськими установами, які мають іноземний капітал, серед яких ПроКредитБанк. З ПроКредитБанком у нас позитивний досвід у сфері фінансування обігового капіталу, кредитування обладнання та модернізації виробництва, а також співпраця в межах державної програми Доступні кредити 5−7−9%. Їхній підхід у роботі нам близький — орієнтація на розвиток бізнесу, зрозумілі умови, індивідуальний підхід, швидкість прийняття рішень щодо кредитування та їхніх умов.

Про інвестиції в бізнес

Які інвестиції потрібні, щоб створити такого переробника «з нуля»?

Це залежить від рівня амбіцій. Щоб запустити невеликий цех місцевого рівня з базовою лінією обробки і фасування — мільйони гривень. Орієнтовно від середніх сум для малого бізнесу до приблизно 25−50 млн грн залежно від обладнання. Щоб створити повноцінний промисловий комплекс із власною фермою, з повним циклом — забій худоби, обвалювання, сортування, копчення/ферментація, — системами якості та морозильними потужностями — знадобляться інвестиції іншого рівня. Сума залежить від того, купуєте нове обладнання чи вживане, і від рівня автоматизації.

То все ж таки, якщо створювати такого переробника, на які інвестиції слід розраховувати?

Створити сучасне м’ясопереробне підприємство «з нуля» — це інвестиції від 60 до 175 мільйонів євро, залежно від масштабу. Також важливо не лише побудувати завод, а й забезпечити якісну сировину, логістику, лабораторії, сертифікацію і, головне — команду. Бо без людей грамотних і наполегливих усе буде марно.

Наскільки маржинальним цей бізнес є сьогодні? Які чинники на це впливають?

Рентабельність переробки не завжди така висока, як хотілося б. На це впливають вартість електроенергії, газу, логістика, ціни на сировину, ремонт і підтримка обладнання, а головне, коливання купівельної спроможності населення. Але за рахунок повного циклу виробництва і впізнаваності бренду ТМ Алан ми зберігаємо стабільність якості й конкурентоспроможність.

Де фермери беруть сировину

Компанія довгий час позиціонує себе як виробника сировини та її переробника. Ви використовуєте лише власну сировину чи купуєте додаткові обсяги?

Повністю покривати всі потреби власною сировиною неможливо: сезонні коливання, різні споживчі формати потребують додаткових обсягів. Ми використовуємо власну сировину для ключових продуктів і марок, а для балансування об'ємів й асортименту купуємо частину сировини у надійних операторів, які відповідають нашим стандартам якості.

Яку синергію дає виробництво і переробка в одній компанії? Чи можуть ці бізнеси бути прибутковішими?

Синергія велика: контроль якості від джерела, оптимізація логістики (контрольоване та пряме транспортування живої ваги, без посередників), гнучкість у формуванні асортименту, можливість швидко реагувати на тенденцію ринку, економія на закупівлях і гарантія постачання. Окремо ці бізнеси іноді можуть бути прибутковими. Наприклад, фермерський бізнес спеціалізується на експорті живої ваги з високою маржею, а переробник — на імпортній сировині з низькою собівартістю. Але загалом вертикальна модель зменшує ризики і дає стабільнішу маржу в довгостроковій перспективі.

Яка частка вашої компанії на ринку м’ясної продукції? Яким чином вона змінилася під час війни?

Ринкові частки — це складна метрика, вони сильно залежать від сегмента — свіже м’ясо, ковбаси, делікатеси, маленькі виробництва. Ми позиціонуємо себе як лідера у своєму ціновому сегменті, тому що ТМ Алан — продукція у сегменті середній плюс або високому ціновому сегменті. Під час війни ринок зазнав серйозних трансформацій: частина підприємств зменшила обсяги або зупинила роботу, логістика змінилася, тому в деяких нішах ми змогли посилити присутність. Але загальна нестабільність стримує темпи зростання на помірному рівні.

Центр виробництва свинини

Схід України до війни був центром виробництва м’яса, зокрема, свинини, якщо я не помиляюся. У які регіони він змістився за ці чотири роки?

До 2022 року Схід України був потужним центром тваринництва і його переробки. Частина виробництва перемістилася в центральні та західні регіони зі стабільнішими логістичними коридорами та безпечними умовами для інвестицій. Також стало більше малих і середніх господарств у західних областях, які поступово нарощують поголів'я. Логістика відіграє вирішальну роль: виробництво зміщується туди, де можна надійно доставити продукт на ринок, і, головне, гарантувати безпеку персоналу.

Чи фіксуєте дефіцит українського м’яса?

Певний дефіцит є — насамперед через скорочення поголів'я. Частково його компенсують імпортом. Деякі ніші заповнює імпортна продукція: заморожені напівфабрикати, імпортне м’ясо, не завжди якісне. А також — продукти-замінники (птиця, рослинні аналоги) там, де споживачі підлаштовуються під ціни й доступність.

Про вартість логістики

Чи експортує Алан свою продукцію під час війни? Яка його частка в загальних продажах?

Так, ми продовжуємо експорт. Зайти в будь-яку країну — складний процес, бо на тебе там не чекають. Є дуже багато підводних каменів. Частка експорту в загальних продажах зараз становить близько 1,5%. Постачаємо продукцію до Туреччини, Грузії, Азербайджану і країн Близького Сходу. На жаль, країни ЄС на нас не чекають, бо захищають власний ринок.

Як сильно подорожчала логістика для компанії? Яким чином можна оптимізувати ці витрати?

Логістика за останні роки подорожчала суттєво — приблизно у 2−3,5 рази порівняно з 2021 роком. Основні причини — зміна маршрутів через закриті порти, дефіцит транспорту, зростання вартості палива, ремонт обладнання та збільшення часу доставки. Ми адаптувалися: оптимізували маршрути, об'єднуємо вантажі та працюємо з перевізниками, які мають стабільні канали через європейські хаби. Також активно розвиваємо партнерства з логістичними компаніями, щоб зменшити витрати без втрати швидкості та якості сервісу.

Як змінився ринок споживання в Україні під час війни? Адже багато українців виїхали за кордон. Як це вплинуло на виробничі обсяги компанії?

Звичайно, війна змінила структуру споживання. Частина українців виїхала за кордон, але водночас зросла внутрішня культура домашнього харчування, попит на звичні, «сімейні» продукти. Люди хочуть якісних і гарантованих смаків. Попит змінився: зменшилася купівельна спроможність частини населення, інші сегменти замінили дешевим імпортом або дешевшими і неякісними продуктами. Також змінилася географія продажів — більше уваги до локальних точок продажів і мереж, які залишилися активними. Експорт і постачання у волонтерські мережі й харчові фонди стали новою реальністю для багатьох виробників.

Яким чином плануєте розвиватися?

Наша пріоритетна стратегія — підвищення ефективності та забезпечення стійкості. Короткострокові інвестиції: модернізація ліній фасування і зменшення енерговитрат (системи охолодження, енергоефективне обладнання), інвестиції в логістику та зберігання для скорочення втрат.

Середньострокові: розвиток експортних напрямків, сертифікація нових ринків, розширення асортименту преміум-продуктів. Довгостроково — можлива автоматизація частини переробки та інвестиції в R&D (рецептури, безпечні технології, пакування). Головне — інвестувати туди, де видно чіткий ROI і зменшення операційних ризиків.