Про це йшлося під час круглого столу, організованого Американською торговельною палатою в Україні.

Серед головних проблем, на які вказує бізнес:

• Пільга зі звільненням від ПДВ на імпорт посилок до 150 євро, якою зловживають міжнародні торговельні майданчики. У 2024 році в Україну надійшло понад 75 млн таких відправлень — переважно одяг, взуття та аксесуари.
• Дроблення торговельних мереж на численні ФОПи, що дозволяє мінімізувати податкові зобов’язання.
• Масштабна неофіційна зайнятість та виплата зарплат «у конвертах».

Ці проблеми бізнес назвав ключовими джерелами тіньової економіки, що підриває легальні ринки роздрібної торгівлі, електронної комерції, тютюнової продукції, HoReCa, побутової електроніки та провайдерів інтернету.

Обговорення відбулося за участі новопризначеного Генерального прокурора Руслана Кравченка, представників Верховної Ради, уряду, правоохоронних органів, бізнес-асоціацій та Представництва Європейського Союзу в Україні.

Раніше повідомлялося, що запровадження т.зв. податку на посилки різко розкритикували українські військові.

У грудні 2024 року Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, заявляв, що Верховна Рада у 2025 році розгляне законопроєкт про надання цифровим платформам статусу податкових агентів.

Внесення такого законопроєкту є одним зі структурних маяків програми розширеного фінансування з МВФ.

Також повідомлялося, що Державна податкова служба отримала новий інструмент контролю за онлайн-продажами.

29 квітня 2025 року Кабмін затвердив проєкт закону про податкову звітність для операторів цифрових платформ — онлайн-сервісів, що пропонують послуги таксі, оренди нерухомості, маркетплейсів. Документ передбачає, що операторів цифрових платформ буде визначено податковими агентами. Вони зобов’язані будуть автоматично стягувати податок із суми доходу фізичної особи.