Люстрація судової реформи

1 березня 2017, 21:00
Через три роки розмов юристи та бізнесмени не відчули успіхів у приведенні судочинства до цивілізованих європейських стандартів

Ключові західні інвестори відзначають відсутність судової реформи в Україні. Такі настрої демонструє експертне опитування, яке провела Європейська Бізнес Асоціація (EBA) серед своїх членів.

Відео дня

За підсумками 2016 року, професійне середовище оцінило зсуви в реформуванні судочинства в 2,4 бали із 5-ти можливих. 91% респондентів, діяльність яких тісно пов’язана із судами, не помітили зрушень у бік просування реформи системи правосуддя та незадоволені рівнем корупції в українських судах.

Асоціація щорічно опитує півтори сотні топ-менеджерів та юристів, які працюють у членських компаніях, щодо досвіду взаємодії з адміністративними та господарськими судами. Серед ключових факторів, які оцінювали респонденти: прозорість судового процесу, кваліфікація суддів, якість судових рішень, незалежність судової системи від органів державної влади, доступність судового захисту тощо.

Як зазначають експерти EBA, українська судова система відрізняється високим рівнем корупції та хабарництвом в рамках судового процесу. Найчастіше корупція простежується, коли одна зі сторін процесу пропонує хабарі для прийняття позитивного рішення, проте і самі судді можуть затягнути ухвалення рішень у своїх інтересах, таким чином займаючись вимаганням.

Також представники іноземних компаній, які працюють в Україні, закидають українським суддям необґрунтованість прийняття рішень в інтересах органів державної влади та упередженість до однієї із сторін судового процесу через особисті зв’язки.

«Більше того, деякі респонденти відмічають, що податкові органи при перевірці відразу натякають на необхідність платити хабарі. Несплата хабара призводить до аудиторського звіту, що суперечить закону і здоровому глузду. Оскарження складні, тому що судді не вникають в суть справи і часто стають на бік податкової служби», – наводять приклад у прес-службі EBA.

Також, за даними експертів, українські суди надзвичайно перенавантажені, що призводить до зниження якості рішень, які приймаються суддями, а самі судові рішення часто не мають ефекту, або вони виконуються надто довго. Часто експертне середовище зіштовхується не лише із неоднозначністю законодавства, але і з незрозумілими для інвесторів процедурами судового процесу.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) Сергій Козьяков стверджує, що у 2016 році Україна таки зробила прорив у реформуванні судової системи, чого не спостерігалося у 2014-2015 рр. «Були ухвалені закони, які запустили невідворотні зміни. Зокрема, формування нового Верховного суду через процедуру відкритого конкурсу», – каже він.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Так, наразі ВККСУ обирає 120 нових суддів, що відбувається прозоро і під пильною увагою громадськості та міжнародних партнерів. Кандидати на посади суддів Верховного суду проходять спеціальну перевірку, іспит, тестування морально-психологічних і загальних здібностей, а також співбесіду.

«Серед кандидатів вперше є науковці та адвокати, судді нижчих інстанцій. Зрештою, ми отримаємо новий склад суддів ВС, якому має повірити країна. Це буде головним досягненням судової реформи у 2017 році», – пояснює Козьяков.

Цей крок, безумовно є важливим, проте цього недостатньо, впевнене експертне середовище. «Минулого року ми дійсно мали зміни до закону про судоустрій та Конституції України в частині правосуддя. Як наслідок, зараз спостерігаємо створення нової інституції - нового Верховного Суду. Ця реформа хоч і запізніла, проте дуже важлива, – коментує менеджер антикорупційної групи РПР Олександр Лємєнов. – Але міжнародними зобов’язаннями України також передбачено й створення антикорупційного суду, що дозволить запустити процес покарання топ-службовців за корупційні злочини. І поки створення такої судової інституції стопориться».

На переконання Лємєнова, люди в Адміністрації Президента разом із політичними союзниками створюють передумови, щоб судова реформа пройшла у такому вигляді і у тому форматі, який їм зручний для подальшого політичного контролю над судовою гілкою влади.

«Але Україна має будь-що дати старт створенню антикорупційних судів у 2017 році. Взагалі реформи повинні були початися із судової реформи. Тому що через нереформовані суди можна застопорити будь-яку іншу реформу в одну мить», – каже він.

І почати потрібно з незалежного відбору членів комісії, яка буде обирати склад антикорупційних судів, серед яких обов’язково мають бути присутні представники міжнародних організацій, інакше ці конкурси будуть провалені, як, наприклад, конкурси на державних секретарів.

Також серед потенційно дієвих механізмів, які дозволять реформувати судову гілку влади, опитані EBA експерти називають автоматизацію усіх внутрішніх процесів, аби максимально усунути людський фактор, та введення контролю витрат суддів.

Показати ще новини
Радіо НВ
X