Як інтернет змінив медіа в Україні

ЗМІ стають все більш електронними

ЗМІ стають все більш електронними

За останні три роки українська журналістика взагалі і ділова зокрема відчуває найбільш масштабну трансформацію за весь час свого існування

Про те, як саме змінився медіа-ринок і як він розвиватиметься далі, НВ Бізнес вирішив з’ясувати в рамках спільного проекту з конкурсом ділових журналістів PRESSзвание.

Тенденція №1. Журналістика переживає кризу

Ділова журналістика разом з усією країною переживає кризу. Саме такі оцінки дають як самі журналісти, так і підприємці.

Шеф-редактор інтернет-проекту Детектор медіа Наталія Лигачова констатує, що українських ділових ЗМІ та журналістів стало менше. Після Революції гідності та згортання сегменту ділових друкованих та інтернет-ЗМІ багато з них пішли у піар, на держслужбу, в GR. Це, до речі, дозволило оновленим таким чином прес-службам держорганів однією мовою комунікувати з рештою ділових журналістів.

«Загальна кількість журналістів, які висвітлюють ділову тематику, зменшилася – це підтверджує і загальне зниження кількості інформаційних запитів від ЗМІ», - підтверджують у прес-службі Метінвест Холдингу.

Інформаційний тиск на журналістів продовжує посилюватися: і через збільшення навантаження у зв'язку з не дуже добрим фінансовим становищем редакцій, і через шквал новин, який може не припинятися вечорами і у вихідні. Це позначається на їх неготовності довго працювати над однією темою, спостерігати за її розвитком. Тому популярними серед самих журналістів стають прості короткі форми – новини, інтерв'ю. І дуже страждає економічна аналітика.

«Цікавий вплив на ринок ділової журналістики справляє зростання проектів журналістських розслідувань: вони охоплюють частину тем, які раніше входили в сферу інтересів ділових ЗМІ, але підходять до їх розкриття зі своїм інструментарієм – і відкушують ще якусь частину і так не дуже численної аудиторії», - говорить Лигачова.

Водночас авторитет ЗМІ знизився. Незважаючи на появу нових інститутів по боротьбі з корупцією, журналістські розслідування не призводять до якихось серйозних наслідків. Значна частина медіа-брендів за останні роки дискредитувала себе через непрозору власність або навпаки – надто однозначну. Також не можна не відзначити, що ЗМІ дають можливість політикам маніпулювати настроями суспільства за рахунок продукування великої кількості фейкових новин і популістських заяв. «Думаю, ми впевнено рухаємося до того, що досягнемо критичної маси проблем, і це сформулює попит на нову журналістику», - зазначає головний редактор Детектор медіа.

«Якщо подивитися за кількістю ділових видань, їх стало набагато менше. Якщо кілька років тому у нас було мінімум 3 щоденки, то зараз з них не залишилося жодної у друкованому вигляді. У друкованому вигляді не залишилося ні Комерсанта, ні Экономических известий, ні Діла, як газети. Контракти ледве живі. Інвестгазета закрилася, Деловая столица закрилася», - констатує головний редактор Телекритики Антон Онуфрієнко.

Спеціалисти відзначають, що медіа намагаються адаптуватися під споживача нового формату, але це не йде на користь самому контенту. Текстові публікації стають дедалі коротшими, молодша аудиторія взагалі втрачає здатність сприймати текстовий контент, перемикаючись на картинки і відеоблоги.

«Відчувається гострий дефіцит кадрів на українському ринку, - розповідає головний редактор Української правди Севгіль Мусаєва-Боровик. – Дуже багато журналістів, які працювали раніше в діловій пресі в таких виданнях, як Forbes, як Комерсант, вони перейшли в піар чи прес-служби. Нових кадрів практично немає, їх треба виховувати. Я відчуваю величезний дефіцит».

Як вважає незалежний журналіст і блогер Денис Безлюдько, за останні два-три роки розвивалися в основному вузькоспеціалізовані видання, у фінансовій сфері або квазі-ділові блоки в суспільно-політичних виданнях. «Загалом рівень журналістики сильно просів. Частково це пов'язано з відсутністю аудиторії, яка переситилася інформаційним шумом і її важко здивувати. Частково з бажанням прискорити процеси в цифровому світі. Розслідування за день. Аналітика щодо події – ввечері того ж дня. Через це сильно кульгає факт-чекінг і взагалі якість», - пояснює Безлюдько.

На думку керівника департаменту зі зв'язків з громадськістю Смарт-Холдингу Євгена Загорулька, для такого стану речей є об'єктивні причини. «З одного боку – зниження бізнес-активності, стагнація економіки, з іншого боку – населення більше цікавлять політичні новини», - каже Загорулько. Він пояснює, що діловим ЗМІ доводиться винаходити нові формати, трансформуватися. Інтернет-ЗМІ стають нішевими, доносять свій контент "на блюдечку" конкретним цільовим аудиторіям: приватним підприємцям, рітейлерам, айтішникам. З'являються інформаційні хаби, діяльність ЗМІ пов'язана з проведенням різних заходів. «Дуже вже важко зрозуміти – це ЗМІ чи агентство з підготовки бізнес-івентів», - зазначає Загорулько.

Ще один тренд останнього часу, за словами Євгена Загорулька: журналісти стали частіше у своїх матеріалах висловлювати власну точку зору на події, які описують. Текст з яскравим емоційним забарвленням, який чітко дає зрозуміти, хто правий, а хто винен, отримує кращий рейтинг. «За моїми спостереженнями, з'явилося більше так званої джинси не за гроші. Що я маю на увазі? Це коли різні політичні сили або фінансово-промислові групи використовують у своїх інтересах журналістів, які їм щиро симпатизують або поділяють їхню політичну позицію», - говорить керівник департаменту зі зв'язків з громадськістю Смарт-Холдингу.

Знижується і авторитет ЗМІ. «Авторитет ЗМІ визначається, в тому числі, реакцією влади. Сьогодні публікується величезна кількість журналістських розслідувань. З конкретними фактами та прізвищами. Це зовсім не спонукає правоохоронні органи влади або вживати будь-яких заходів або проводити власні розслідування. Так, робляться якісь публічні заяви, але реальних дій ніхто не бачить. Влада не вірить у третій Майдан», - упевнений Загорулько.

В.о. директора з комунікацій ДТЕК Юлія Шиліна впевнена, що і читачі, і прес-служби – заручники кризи довіри. Багато медіа, як інституції, добряче підмочили свою репутацію. «Моя гіпотеза полягає в тому, що читачі будуть все більш вибірково підходити до інформації в ЗМІ і, найімовірніше, викликатимуть довіру не видання, а окремі журналісти. Такий тренд намічається в системі освіти, яка активно переходить до системи онлайн самонавчання. Все більшу роль грає не те, який ВНЗ ти закінчиш, а в якого педагога ти прослухав курс. Мені здається ця закономірність може торкнутися і медіа», - відзначає Шиліна. При цьому, за її словами, якщо ЗМІ потрапляють в «соціальний запит», вони набувають певного важелю тиску. Історія з «блокадою» – яскрава ілюстрація.

Як результат події, знизилися вимоги до перевірки інформації, говорить екс-начальник департаменту інформаційної політики та зв'язків з громадськістю Укрзалізниці Данило Ваховський. У ЗМІ багато новин виходять на основі публікацій у соціальних мережах, жанр емоційного коментаря поступово витісняє журналістику фактів. «Головна зміна в роботі з самими журналістами, здається, що з кожним днем їх все менше», - відзначає Ваховський.

Тенденція №2. Соцмережі набирають обертів

З розвитком соцмереж змінилися канали комунікації з журналістами. Якщо раніше запит у прес-службу майже завжди надходив електронною поштою, зараз стало звичайною практикою отримання запитів в особистий ящик повідомлень або тегування співробітників прес-служби/працівників компанії або компанії з метою звернути їхню увагу на ту чи іншу тему. Це, по-перше, прискорило самі комунікації, а по-друге, втягнуло в комунікації більше різнопланових співробітників: комунікації зі ЗМІ вийшли за рамки "прес-служба – журналіст".

Більш того, соцмережі дали можливість самому бізнесу отримати статус медіа – корпоративні сторінки в соцмережах і сторінки топ-менеджерів вже не просто джерело цифр або базової новинної інформації. Це власне медіа компанії, яке деколи розповідає значно більше і цікавіше, ніж прес-релізи і, головне, взаємодіє з кожним читачем особисто, в тому числі і з журналістами. «На спілкування з журналістами, безумовно, великий вплив зробило розуміння новим поколінням управлінців і політиків важливості безпосередньої присутності в соцмережах і прямої комунікації з журналістами. Отримати "прямий доступ до тіла" журналістам стало простіше. Також журналісти озброїлися даними з відкритих реєстрів власності, е-декларацій. Здається, представники бізнесу та їхні піар-служби не завжди готові до того, що якась інформація такого роду, яку вони раніше надійно охороняли, тепер є для ЗМІ "відкритою книгою". Але вони швидко вчаться по-новому вуалювати інформацію», - підкреслює Наталія Лігачова.

«99% запитів на інформацію я отримую через Facebook», - зазначає Євген Загорулько. «Ми досить активно спілкуємося в месенджерах. Це стає офіційним каналом комунікацій. Зараз думаємо над створенням каналів у Telegram, де швидше і адресніше можемо ділитися своїми повідомленнями, заявами, релізами та іншою інформацією в різних форматах», - погоджується Юлія Шиліна. Вона зазначає, що розвиток соціальних мереж і громадянської журналістики зробили ЗМІ спритнішими.

Журналістам наявна тенденція подобається. «Зараз стало набагато простіше. Наприклад, ми з приводу багатьох інтерв'ю домовляємося просто на Facebook або в інших соцмережах, і часто нам відповідають позитивно на це», - говорить Мусаєва-Боровик.

Втім, за її словами, не обходиться і без казусів. Так в Української правди навіть був смішний випадок, коли видання процитувало фейковий акаунт Ігоря Коломойського щодо націоналізації ПриватБанку. «УП дуже добре відпрацювала ці теми, ми першими написали в п'ятницю з приводу того, що буде націоналізація, надали план, була шалена кількість переглядів сторінки з цим текстом, що буде націоналізований банк, - розповідає головний редактор видання. – І в понеділок, коли на 10 хвилин я випала з соцмереж і зі спілкування з колегами, редактори сприйняли фейсбук Коломойського, як реальну сторінку, і велика кількість видань процитували його. Тепер я пишу колегам, якщо з'являється фейсбук Фірташа або інших, "будьте уважними, не припустіться помилки". Соціальні мережі сильно впливають на верифікацію інформації, дуже сильно прискорюють і появу новин, і навіть на верифікацію цієї інформації іноді немає часу».

І йдеться навіть не про великий бізнес, той же голова МВС Арсен Аваков публікує якийсь свій пост, то тут питання, наскільки швидко журналісти зможуть опублікувати новину на основі цього допису. Звісно, якщо дзвонити людині, підтверджувати, ставити додаткові запитання, то це вже ти програєш в конкуренції тимчасовій. «Хоча я своїм колегам, нашим випусковим редакторам кажу, що завжди, незважаючи на те, що щоб там не з'являлося в фейсбуці, особливо якісь суперечливі заяви, ми завжди намагаємося їх перевіряти, телефонувати людям, - зазначає головний редактор Української правди.

Безлюдько наголошує, що якщо інформація має важливе значення, її треба перевіряти, незалежно від того, чи опублікована вона в соцмережах чи ні. Що стосується інтерв'ю, то краще, звичайно, зустрітися з людиною безпосередньо. Якщо це неможливо, сучасні засоби комунікації дозволяють це зробити мало не 100 різними способами. Соцмережі це лише "транспорт", актуальний на даний момент.

За його словами, з ексклюзивами завжди було непросто. І в цьому випадку нічого не змінилося. Змінився тільки період "життя" ексклюзивної інформації. Якщо факт, навіть ексклюзивний, опублікований у мережі, то ексклюзивом він перестає бути через хвилину.

Тенденція №3. Інтернет змінює ЗМІ

Інтернет, на думку учасників ринку, має як позитивний, так і негативний вплив на ЗМІ.

Почнемо з позитивного. Інтернет збільшив оперативність. «Я думаю, зараз і телеканали і радіо переходять на стріми, в Facebook. Ця тенденція буде тільки посилюватися. І лайф стане теж обов'язковим. Я завжди кажу своїм колегам, що національне видання має все більше нагадувати стрічку соціальних мереж, того ж Facebook. Тобто має бути більше картинок, відео, мінімум тексту. Тому що зараз в принципі у людей навіть немає часу читати великі тексти. Звичайно, добра аналітика буде все одно поза конкуренцією. Але питання в її подачі. Тому що зараз полотнище тексту, його треба все одно розбавляти відео, фото саме тому, що у читача сприйняття стрічки все більше формується на основі Facebook», - розповідає головний редактор Української правди.

«Якщо журналісту потрібен коментар, то зазвичай це просто зараз. При цьому, якщо років 6-8 тому у великих компаніях були навіть стандарти, скільки мінімально часу потрібно на відповідь, то зараз цей стандарт один – відповідати треба просто зараз, особливо якщо це проблемне питання, яке посилюється серією публікацій у соцмережах. Те, що називалося кілька років тому терміном «нові медіа», вже сьогодні є повсякденним. Вмісту виробляється дуже багато, і журналістика бореться за увагу не тільки з блогерами, але і з популярними програмами», - зазначає Ваховський.

З іншого боку, як каже Мусаєва-Боровик, інтернет і соціальні мережі призвели до зниження авторитету традиційних ЗМІ.

«Новинний контент зосереджений в інтернеті, який до того ж тепер і конкурує з соцмережами. Це призводить до того, що головними для багатьох ЗМІ є вже і не контент, і не контекст, а швидкість розміщення інформації на сайті, лише "забити" тему, потрапити в перші рядки пошукових систем, агрегатори. Не важливо, чи проведено фактчекінг, чи забезпечені баланс думок, повнота інформації, - нарікає Наталія Лигачова. – Журналістика думок стає все більш запитаною в аудиторії, емоції краще "продаються", аніж факти й аналіз. На жаль, про соціальну відповідальність ЗМІ можна тільки мріяти. Зрештою найпопулярнішими "експертами" і "ньюзмейкерами" – в лапках – стають популісти. Яскраві приклади: Вадим Рабінович, чия програма на 112-Україна б'є є всі рекорди перегляду, або ж популярність у ЗМІ Олега Ляшка. Якби ЗМІ думали про те, що вони несуть при цьому суспільству, вони б не мали взагалі допускати в ефір цих політиків. Але, на жаль, навпаки, ЗМІ за них "б'ються", бо це дає рейтинг».

Тенденція №4. Розвиватися будуть всі ЗМІ. Питання тільки у форматі

У прес-службі Метінвест Холдингу впевнені, що найближчим часом основну конкуренцію традиційним ЗМІ складатимуть соціальні мережі. «Соцмережі самі по собі стають агрегатором новин від конкретних людей. Яскравий приклад – блог генерального директора Авдіївського коксохімічного заводу Муси Магомедова, який фактично став рупором ситуації в Авдіївці під час загострення ситуації», - говорять в компанії.

Загорулько зазначає, що в інтернет підуть не тільки друковані ЗМІ, але й телебачення, радіо також. «Контент доставляється прямо на смартфони. З'являються люди-ЗМІ, які мають сотні тисяч передплатників у соціальних мережах. Вони надалі складатимуть дедалы більшу конкуренцію традиційним ЗМІ. Сьогодні важливо не яким способом (каналом) ти отримав інформацію, а як швидко вона до тебе доставлена, і наскільки зручно тобі її споживати», - зазначає представник Смарт-Холдингу.

Безлюдько впевнений, що будуть розвиватися всі ЗМІ. Просто майбутнє вже стирає грані між підвидами. Інтернет-ресурси відео-контентом або аудіо-подкастами залазять "на територію" ТБ і радіо. ТБ і радіо розвивають свої інтернет-ресурси. Паперова преса згасатиме разом зі своєю аудиторією 35+.

З огляду на останні тенденції, активно будуть розвиватися нішеві проекти, а також квазі-ЗМІ в соцмережах. Розвиватися будуть ті, хто буде експериментувати з новими форматами, а також ті, хто придумає діючу модель монетизації своїх зусиль. «ТБ буде все більше йти в інфотеймент і інтертеймент, перетворюючись насамперед на засіб розваги, атракціон. Інформацію все більша кількість людей буде отримувати з нових медіа. Преса поступово стане задоволенням для забезпечених, для експертного середовища. Радіо, можливо, буде і вбік розмовного теж активно розвиватися, зручно для багатьох, а також і в інтернеті.

Загалом, все буде розвиватися, але сегментуватись і спеціалізуватися», - підсумовує Лигачова.

Україна 2020. Економіка

Не пропустіть! Вже завтра, 18 жовтня, відбудеться лекція НВ «Економіка 2020». Новий курс чи старі реформи? Приватизація чи відкати? Долар по 8 чи 50? Зростання чи дефолт? Спікери: Андрій Коболєв, Віктор Пинзеник, Оксана Маркарова, Ольга Гуцал.

Відвідати лекцію
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: