Про це NV Бізнес повідомили у пресслужбі Ради підприємництва Польщі. У заяві зазначається: «У Польщі загострюється суперечка щодо майбутнього громадян України. Усе почалося з рішення президента Кароля Навроцького, який наклав вето на закон, що регулює правила перебування, праці та соціальних виплат для українських біженців.

Читайте також:

Сергій Таран

Що зараз відбувається в Польщі

Того ж дня в публічному просторі з’явилося «Звернення польок» — лист, підписаний понад двома тисячами жінок зі світу культури, науки, бізнесу та громадських організацій. Серед підписанток — письменниці, режисерки, професорки, активістки. Це сильний голос протесту проти політики влади.

«Ми не можемо погодитися з тим, щоб Польща — країна, яка з 2022 року стала домом для мільйонів біженок і біженців з України, — сьогодні відверталася від них. Це руйнує солідарність, наші цінності та безпеку всієї спільноти», — написали польки у зверненні, яке широко цитують польські й українські ЗМІ. Тепер до суспільного протесту приєднується голос бізнесу — Рада підприємництва".

За даними Ради, понад 1 мільйон українців сьогодні легально працює в Польщі, що становить майже 6% усього ринку праці. У будівництві, сільському господарстві, транспорті та сфері послуг їхня частка ще більша. Їхня праця щорічно приносить понад 15 мільярдів злотих до бюджету й додатково збільшує ВВП приблизно на 2%.

«Іноді політика стає гучнішою за здоровий глузд. Рішення про вето на поправки до закону, що регулює статус громадян України, — це не лише тема для ЗМІ, а й реальна проблема для сотень тисяч людей і нашої економіки», — наголошує Томаш Місяк, польський підприємець, засновник Mizyak Fund і член Ради роботодавців Республіки Польща.

Він додає: «Відсутність чітких правил після 30 вересня — це ризик хаосу: паралічу установ, втрати працівників компаніями та зменшення надходжень до бюджету. Це початок проблем, які можуть торкнутися кожного — від підприємця до споживача».

Рада підприємництва вказує на три ключові сфери, які вимагають термінового вирішення:

• Перебування. Чіткі та стабільні правила для сотень тисяч українців — інакше адміністрація потоне в індивідуальних справах.
• Праця. Збереження доступу до ринку праці, без якого польські компанії втратять працівників, а держава — мільярдні надходження.
• Соціальні виплати. Системні регуляції щодо освіти, охорони здоров’я та сімейної підтримки — без них загрожує хаос у школах, лікарнях і соціальна напруга.

«Це звернення — не політичний маніфест. Це голос здорового глузду. Як підприємці, ми говоримо одним голосом: нам потрібні рішення, які слугуватимуть як громадянам України, так і польським компаніям та суспільству», — зазначає Місяк.

«Ідеться не про те, щоб виграти політичну суперечку. Ідеться про те, щоб Польща залишалася стабільною, відповідальною та передбачуваною державою — для своїх громадян, для партнерів у Європейському Союзі та для наших сусідів в Україні. Створюймо разом, а не руйнуймо», — зазначається в зверненні Ради підприємництва.

Рада підприємництва Польщі — це форум співпраці дев’яти найбільших організацій, які представляють підприємців і роботодавців у Польщі. Вона була створена 17 листопада 2003 року, а в березні 2020 року була відновлена, щоб рятувати польську економіку, якій загрожували пандемія та рецесія. Сьогодні Рада представляє приблизно 330 тисяч роботодавців, у яких працює понад 8 мільйонів працівників.

До її членів належать:

• Асоціація лідерів бізнес-послуг (ABSL),
• Business Centre Club,
• Федерація польських підприємців,
• Конфедерація Левіатан,
• Національна торгова палата,
• Польська рада бізнесу,
• Роботодавці Республіки Польща,
• Асоціація польських банків,
• Асоціація польських ремісників.

Головування в Раді є ротаційним — наразі її очолює ABSL.

Читайте також:

Ольга Духніч

Польща грається у самовбивчий популізм

Раніше повідомлялося, що президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який передбачав соцвиплати і безкоштовне медичне обслуговування для непрацюючих громадян України. Він заявив, що допомогу у вигляді виплат 800+ мають надавати тільки тим українцям, які працюють у Польщі, а не всім без винятку. За словами глави держави, після більш ніж трьох років війни змінилися як фінансова ситуація, так і суспільні настрої, тому документ потребує суттєвого доопрацювання.

Після цього, польський бізнес заявив про те, що безперервність роботи українців у Польщі опинилася під питанням.

А от уряд Польщі заявив, що «не буде сваритися» з Навроцьким через виплати для українців, а команда Туска готує власну версію законопроєкту для прив’язки соцвиплат іноземцям до працевлаштування.