Тримаємо фінансовий фронт — Тетяна Путінцева, Голова правління Комінбанку - фото
Партнерський проєкт

Тримаємо фінансовий фронт — Тетяна Путінцева, Голова правління Комінбанку

4 січня, 22:38

Добігає кінця 2022 рік — перший календарний рік повномасштабної війни в Україні. Війна змінила життя кожного українця і створила надзвичайні виклики в усіх сферах життя, у тому числі в банківському секторі. Попри все, більшість українських банків встояла, а деякі з них навіть зміцнили свої позиції. Один з них — «Комінбанк». Ми вирішили поспілкуватися про те, як в умовах війни працює банківська система, якими є основні виклики та драйвери зростання, з Головою правління цього банку Тетяною Путінцевою.

Відео дня

Тетяна Путінцева,

Голова правління «Комінбанку»

Давайте почнемо з того, в якому стані ваш банк зустрів війну?

До початку 2022 року ми підійшли з досить гарними результатами та з великим запасом усіх нормативів ліквідності. Банк був платоспроможним і не мав жодних проблем з виконанням своїх зобов’язань перед клієнтами та Нацбанком. Звичайно, зважаючи на попередні непрості «ковідні» роки, не можна сказати, що до 24 лютого в нас не було жодних складнощів.

Мали зобов’язання по рефінансуванню перед Національним банком, якщо не помиляюсь 4,2 млрд гривень. Це нормальна практика, такі зобов’язання мають усі банки. Ми розуміли, за рахунок чого і в які строки зможемо їх погасити. Були також плани розвитку і посилення позицій банку на ринку. Велася системна і стабільна робота.

Щоправда, початок року для нас був дещо затьмарений незрозумілою на той момент інформаційною атакою. Вже більше п’яти років єдиним акціонером «Комінбанку» є громадянин Великобританії Стефан Пол Пінтер, який давно і абсолютно відкрито проводить інвестиційну діяльність. Угода була закрита у повній відповідності до українського законодавства. І тут раптом в інформаційному просторі починають поширювати відверті фейки, мовляв, Стефан Пол Пінтер придбав повний пакет акцій у непрозорий спосіб, хоча у НБУ до угоди не було жодних питань. Писали також про введення тимчасової адміністрації, погрожували банкрутством. Чесно кажучи, в перший момент і в мене, і в пана Пінтера було щире здивування: а що взагалі відбувається?

Але, звичайно, з початком широкомасштабного вторгнення росії подібні речі швидко відійшли на десятий план, адже нам було необхідно одночасно вирішувати безліч питань, важливих, як для функціонування банку, так і для забезпечення інтересів клієнтів.

Добре, давайте поговоримо про початок війни. Якими були основні виклики і як їх долав «Комінбанк»?

Тут можна виділити декілька основних груп проблем, з якими стикнулися всі банки. Перша — це забезпечення фізичної безпеки співробітників і відділень, друга — забезпечення безперервності робочих процесів, третя — загальна ситуація на фінансовому ринку.

Почну з останнього. Звичайно, кінець лютого — це була певна паніка і розгубленість. Але з іншого боку — усвідомлення: є речі, які крім тебе ніхто не може зробити, бо якщо піддатись паніці - постраждає багато людей: і співробітники, і вкладники.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Дуже складний для усіх банків був березень. Всі ми тоді увійшли в ступор платіжної ліквідності. Поясню — у березні багато клієнтів почали виводити грошові кошти з кореспондентських рахунків. Були обмеження НБУ по фізичним особам, а більшість юросіб почали виводити.

В ті дні по всій банківській системі були затримки виплат на день-два, банківська система переживала шалене навантаження.

Можна сказати, що ручний режим керування дав нам змогу встояти. Ну, а наприкінці березня НБУ підставив банкам плече — прийняв рішення про надання рефінансування в розмірі 30% від залишків на рахунках фізосіб. Ми скористалися цією можливістю, для нас це був як ковток повітря. Завдяки цьому вдалому рішенню, ми змогли зняти фінансову напруженість, яка виникла.

Як взагалі була організована робота банку?

Хоча ніхто не вірив, що розпочнеться така жорстока і безглузда війна, напередодні вторгнення у нас був створений штаб, завданням якого стало забезпечення безперервної роботи банку.

24 лютого ми — весь топ-менеджмент — зібралися в головному офісі. Першочерговими завданнями стало забезпечення безпеки для наших співробітників, збереження коштів та матеріальних цінностей, що належать нашим вкладникам, збереження ліквідності банку і його платоспроможності. В перші дні війни ми займалися відділеннями, які опинилися в тимчасовій окупації - Буча, Ірпінь… Нам необхідно було організувати евакуацію персоналу, матеріальних цінностей, готівки.

Ми максимально контролювали процес вивезення людей. Наприклад, евакуйовували людей та їх сім'ї, які працювали в нашому краматорському відділенні. Спочатку розмістили їх в новому місті, а коли в липні відкрили нові відділення — забезпечили їх роботою, гідною заробітною платою. Співробітники часто самі знаходили житло, розміщувалися разом з сім'ями. Нам потрібно було розуміння, хто і де перебуває, в кого є зв’язок, в кого ні, адже це також були ризики, пов’язані з інформаційною безпекою, яких ми повинні були уникнути.

Велику роль зіграв досвід роботи під час пандемічних обмежень — ми оперативно налаштували дистанційну роботу всіх працівників для того, щоб забезпечити обслуговування клієнтів та запевнити їх, що колапсу, незважаючи на весь жах, не відбулося, що ми забезпечені готівкою, що банківська система встояла та працює. Це було архіважко зробити, але ми з цим впоралися.

Далі визначили, які відділення будуть працювати. Деякий час ми працювали там у режимі закритих дверей для того, щоб забезпечити порядок і запобігти крадіжкам, бо активізувались різні угруповання. А ось відділення на сході, на тих територіях, які опинилися під орками, ми закривали на певний час.

Були випадки мародерства?

Нам вдалося вийти з мінімальними втратами по готівці, хоча інші банки мали велику проблему з цим. Декілька відділень були розграбовані, були зламані сейфи, викрадена готівка. Це було на півдні та в Бучі в момент окупації, коли туди вже зайшли орки. Але ці проблеми, порівняно з іншими, ми легко пережили і коли з Київщини викинули орків, одні з перших відновили роботу своїх відділень в Бучі та Ірпені.

Ще одне питання, яке постало переді мною, як керівником — оптимізація наших щомісячних витрат. Ми переговорили зі всіма нашими орендодавцями і домовилися про дисконт не менше 50%. Провели переговори з партнерами, які займаються нашим програмним забезпеченням і також домовилися на частковий дисконт. Загалом, вдалося заощадити до 40% по операційним витратам. Фонд заробітної плати у нас складає 13 млн гривень. Ми нікому не скорочували заробітну плату. Лише тим працівникам, які виїхали за кордон і не були задіяні в щоденній операційній діяльності тимчасово призупинили виплату додаткової частини зарплати.

Тетяна Путінцева, Голова правління «Комінбанку» (Фото: Комінбанк)

Тетяна Путінцева, Голова правління «Комінбанку» / Фото: Комінбанк

Коли, на ваш погляд, вдалося більш-менш стабілізувати ситуацію? Відійти від «ручного» управління?

Всередині весни, коли ЗСУ почали поступово викидати орків з Київщини, Чернігівщини, Сумщини. Почали повертатися люди, менеджмент. Я пам’ятаю нашу нараду в середині квітня, тут в офісі. Холодно, немає опалення… Я тоді сказала: «Колеги, життя в нас одне і ми повинні жити далі. Ніхто нам не дасть можливості пережити і переписати ці сторінки нашого життя, і ці часи ми повинні с вами пройти достойно. Ми повинні працювати заради України. Ми маємо працювати на нашу Перемогу, працювати заради наших клієнтів, які вірять нам і довіряють нам власні кошти.

На тій нараді ми вирішували як працюємо, куди рухаємося, адже ринок змінився. І ось вже в травні ми показали перше зростання комісійних доходів, а в червні наші комісійні доходи вийшли на довоєнний рівень. І це тому, що ми вчасно включилися в процес.

Що примітно, на початку літа ми стикнулися із новою хвилею інформаційних атак. При чому базовий посил був той самий: колишній власник, надумані зв’язки з РФ, з нового ще почало лунати слово «націоналізація». Це було вкрай неприємно, адже треба було фокусуватися на вирішенні практичних питань, а тут, як навмисне, нам «малюють» якісь вигадані репутаційні претензії. Водночас, стало більш зрозуміло, звідки «ростуть ноги» в цих атак.

І звідки?

Дивіться. Взимку, перша версія в нас була доволі проста: коли ти працюєш на рівні нижче середнього, не входиш до ТОП-20 банків, тебе ніхто не помічає і ти нікому не цікавий. Інша справа — коли ти швидкими темпами виходиш на певний рівень, стаєш помітним і це не дуже подобається конкурентам. Ми подумали, що це в першу чергу було пов’язано з тим, що комусь не подобалось те, що ми вийшли на більш високий рівень, ніж були до 2020-го року.

Але після 24 лютого «пазл» почав складатися. Як ми зрозуміли пізніше, наприкінці 2021-го і на початку 2022-го з дивними «вкидами» стикався не лише наш банк. Тобто велась така системна робота. Потім починається вторгнення, і, як я вже казала, клієнти починають виводити капітал. Панічні настрої цілком зрозумілі, але вони навмисно завчасно підживлювалися от такими от інформаційними кампаніями.

Бо в цих матеріалах були спроби дискредитувати не лише конкретний банк, але й керівництво НБУ. Нам, наприклад, закидали, що нашим акціонером є заступник керівника Нацбанку Катерина Рожкова. З одного боку — повна нісенітниця, це дуже просто спростовується фактчекінгом через державні реєстри, з іншого — дуже красномовне свідчення спроб розхитати банківську систему в цілому.

Наголошу, тут справа не в нашому банку, як такому. Ми ж реально оцінюємо свої результати і долю на ринку. Але, якщо дозволити собі паралель з тим, що зараз орки роблять з нашою енергетичною системою: якщо вибити один елемент — для загальної картини це не критично, але, коли накопичується певна кількість виведених з ладу структур — для країни це стає великою проблемою.

Але в банківському секторі завдяки ефективній і системній роботі регулятора, уряду, інших задіяних державних органів, критичної ситуації, на щастя, вдалося уникнути.

Ну а червневі атаки вже були з цієї логіки цілком зрозумілі: є банки, які встояли, давайте будемо знову пробувати їх «хитати». Тобто логіка така сама, як і в енергетичному секторі, просто інструменти інші. Звичайно, не можна повністю виключати і недобросовісну конкуренцію, але за теперішніх умов, якщо хтось так відкрито підігрує росіянам — це не просто неприйнятно, це — зрада та колабораціонізм.

На тлі війни та інформаційних атаки у вашого акціонера не виникало бажання продати банк?

Жодного разу. Наш акціонер, як я вже казала, — громадянин Великої Британії. Він для мене дещо схожий на колишнього прем'єр-міністра цієї країни — Бориса Джонсона. Не знаю, як так склалося, але саме британські громадяни, бізнес, політики найбільше підтримують Україну. Так само і пан Пінтер завжди висловлював та надавав нам підтримку. Він вірить в банк і вірить в Україну.

Так співпало, що він прилітав в Україну напередодні війни. І після того, як все почалося, дуже переживав. Звичайно, ми перебували в постійній комунікації - я погоджувала з ним всі процеси, що стосуються діяльності банку, підтримки платоспроможності, підтримки безперервності роботи і операційної діяльності. Нещодавно ми провели незалежний аудит. Обрали одну з ТОП-10 міжнародних аудиторських компаній — «PKF International». Вони підтвердили, що інформація про фінансовий стан, фінансові результати банку повністю відповідають міжнародним стандартам фінансової звітності.

Добре, давайте повернемось безпосередньо до роботи банку. Ви казали, що треба було гасити зобов’язання по рефінансуванню. Як це питання вирішувалося в умовах війни?

Вже в серпні відкрився вторинний ринок ОВДП і ми за рахунок продажу з дисконтом змогли погасити надлишкову суму рефінансування. Це дало нам змогу протягом періоду з липня по листопад зменшити її з 3,9 млрд до 788 млн.

До речі, це далеко не єдиний момент, який я можу записати до наших успіхів цього року. Вересень став першим місяцем коли ми вийшли на чистий відсотковий прибуток. Ми увійшли до ТОП-20 прибуткових банків. За результатами першого півріччя у нас підвищився кредитний рейтинг банку до максимально можливого рівня — «uaAAA». З огляду на все, я вважаю, це — колосальне досягнення.

Тетяна Путінцева, Голова правління «Комінбанку» (Фото: Комінбанк)

Тетяна Путінцева, Голова правління «Комінбанку» / Фото: Комінбанк

Тобто, під час кризи «Комінбанк» покращив свої результати?

Саме так. Ми відчули ринок, потребу клієнтів — тих, хто тимчасово переїхав у західні області і в квітні відкрили відділення в Ужгороді. Вже за місяць воно було прибутковим! На базі цього відділення ми розташували свій резервний офіс. Це повноцінний офіс, з робочими місцями, серверами, генераторами, з усім, що потрібно, на випадок, якщо щось зміниться. Аби включитися звідти в роботу нам буде потрібно буквально 5 хвилин, щоб запустити всі процеси і почати працювати. Ми колись починали з Ужгороду, і ось, бачите, туди повертаємося знову.

Взагалі, за час війни ми збільшили кількість наших відділень на 15. 26 грудня ми відкрили наше відділення в Нововолинську. До цього, в середині грудня відкрилося відділення в Дніпропетровській області, в м. Синельникове. Там закрилося відділення банку «Січ» і ми розташували в цьому приміщенні наше, працевлаштували персонал. Працюємо. На сході дуже велика потреба в точках фінансового обслуговування і «Комінбанк» не може залишатися осторонь, не може ігнорувати потреби людей.

Щодо персоналу — нам вдалося не лише зберегти його склад, а й збільшити на 10%. Зараз наша команда складає більше 500 людей по всій країні. І це, я вважаю, основне досягнення, тому що робота банку — це велика робота всієї команди. В жодному разі це не робота однієї людини — Голови правління, заступників. Це командна робота усіх — менеджерів, персоналу, технічних працівників.

Ви казали, що навесні був суттєвий відтік капіталу. Як ситуація в «Комінбанку» зараз?

Нещодавно ми розбирали наш портфель: зі 100% депозитного портфелю в листопаді 60% закінчував свій термін. Але нам вдалося залишити 80%. Решта — 20% - це стандартна міграція, так було завжди. І хочу сказати, що ми змогли не лише зберегти вкладників, а й залучити нових. Щомісяця ми залучали 60−80 млн грн депозитів фізичних осіб, і більше половина з них — це були нові вкладники. Люди нам довіряють.

Робимо все, аби збільшити клієнтську активність, в тому числі за рахунок різних продуктів, умов лояльності, скретч-карт, інші цікавих речей. Однак, все ж, кредит є одним з основних інструментів, який надає нам змогу залучати нових клієнтів. Ми не зупиняли кредитування. Звичайно, воно не в тих обсягах, які були до вторгнення, але ми зараз кредитуємо юридичних осіб, які мають велику швидкість обертання обігових коштів і велику маржинальність бізнесу. Щоб у них була змога обслуговувати відсоткову ставку на рівні 27−28% річних.

Який бізнес сьогодні звертається по кредитування?

Всі компанії переживають складні часи і потребують додаткових ресурсів. Безпосередньо до нас звертаються в основному компанії, які займаються імпортом палива, продуктів харчування, експортом зерна. Зараз імпортують генератори і ми допомагаємо нашим клієнтам швидко опрацювати валютні контракти, аби у них не було простоїв в оплаті. Робимо зі свого боку все, аби прискорити бізнес-процеси.

З огляду на загальну ситуацію, як ви працюєте з клієнтами, які не можуть вчасно погасити кредити?

Якщо брати кредитний портфель, то ми з усіма в діалозі, немає таких клієнтів, з якими комунікація не відбувається. Ми провели реструктуризацію основного боргу — ті кредити, по яким вже включався строк погашення тіла кредиту і ми пішли назустріч бізнесу — відтермінували його.

Що стосується погашення відсотків, у нас також відбулася реструктуризація. Тобто хтось був неспроможний гасити відсотки у березні, в квітні, ми їх реструктуризували і надали можливість часткового погашення

І третій інструмент — він дуже важливий, і я сподіваюсь, що він буде продовжувати працювати — це президентська програма «5−7−9». Ми дуже багато наших кейсів реструктуризували під цю програму, що дало нам можливість знизити відсоткове навантаження на клієнтів — боржників. Так, у нас є питання, тому що Фонд розвитку підприємництва вже три місяці не погашає заборгованість, але ми продовжимо з нею працювати. Ми провели величезну роботу в цьому напрямку.

Якщо ж резюмувати, на сьогодні кредитний портфель у нас складає 2,6 млрд грн, а на початку війни він був приблизно 2−2,1 млрд грн. Станом на 1 грудня він виріс на 500 млн.

Зараз перед країною постав новий виклик, про який ви вже дотично згадували: удари росіян по енергетичній інфраструктурі і перебої з живленням. Як це вплинуло на роботу банку?

Можна сказати, що умови роботи — екстремальні, адже доводиться вирішувати додаткові питання, пов’язані із енергозабезпеченням відділень, операційною діяльністю, інкасацією, зв’язком… Проблем маса, але їх потрібно вирішувати, оскільки ми несемо відповідальність перед нашими клієнтами. Вони повинні мати повний доступ до фінансових послуг і наше завдання його забезпечити.

Для цього ми забезпечуємо наші відділення резервними джерелами електроживлення, використовуємо кілька альтернативних каналів зв’язку, оптимізуємо роботу чергових відділень, збільшуємо кількість банкоматів та комплексів самообслуговування.

Тетяна Путінцева, Голова правління «Комінбанку» (Фото: Комінбанк)

Тетяна Путінцева, Голова правління «Комінбанку» / Фото: Комінбанк

Національний банк готується до можливого блекауту і оголосив про створення банківської мережі POWER BANKING. Комінбанк бере участь в цій ініціативи?

Створення мережі банківських відділень, які працюватимуть в екстремальних умовах — надзвичайно важлива ініціатива, як для громадян, які можуть бути впевнені, що за будь-яких обставин матимуть доступ до свої коштів, так і для забезпечення стабільності банківської системи. А стабільна банківська система в умовах війни — складова інституційної стійкості держави в цілому. І, звичайно, одна із запорук нашої майбутньої Перемоги. Такий собі фінансовий фронт, якщо хочете.

Звичайно, ми доєдналися до ініціативи POWER BANKING, адже взаємодопомога і єдність на сьогодні в Україні - це запорука нашої стійкості. Якщо не помиляюся, вже 13 наших відділень, як в столиці, так і в регіонах, увійшли до цієї загально національної мережі.

До речі, ще до створення цієї мережі на базі наших відділень, ми організували свої «точки незламності». Там в робочі години люди можуть зарядити свої гаджети, зігрітися, випити каву і, звичайно, вирішити фінансові питання. Навіть, якщо вони не є клієнтами нашого банку. Ці відділення забезпечені готівкою, інтернетом, електроенергією, усім необхідним. Визначали їх так, аби це було максимально зручно для відвідувачів.

Війна триває, попереду — 2023 рік, що чекає на банківську систему попереду?

Головне спільне досягнення Нацбанку, усіх банків, клієнтів у році що минає — наша банківська система встояла. Усі спрацювали як одне ціле, як один механізм. І хоча у Нацбанку, комерційних банків може бути різне бачення, ми розуміємо, що від нашої єдності залежить стан фінансової системи держави, її стабільність, фінансове становище наших громадян.

Якщо говорити про 2023 рік, то загалом виклики лишаються ті самі, що і цього року, пов’язані вони в першу чергу з продовженням бойових дій. Звичайно, ніхто не може прорахувати всі дії країни-агресора, але завдяки ЗСУ відчуваємо певну стабільність.

До того ж Нацбанк розпочав імплементацію заходів для посилення монетарної трансмісії, зокрема, підвищив вимоги до обов’язкових резервів банків за поточними рахунками у гривні та в іноземній валюті. При цьому нам дали можливість покривати до 50% від загального обсягу цих резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП.

Такі дії НБУ є логічними і ми їх вітаємо. Вважаю, що вони додадуть стабільності фінансовій системі. При цьому чекаємо від НБУ зважене, тобто з урахуванням інтересів усіх стейкхолдерів, рішення щодо строків та дохідності бенчмарк-ОВДП. Зважаючи на те, що за весь час війни регулятор робив усе необхідне для забезпечення стабільності банківської системи, думаю, тут також будуть ухвалені правильні рішення.

Отже, разом тримаємо фінансовий фронт. Переконана — ми впораємося з усіма викликами і не лише встоїмо перед цією навалою, а й переможемо!

Діліться матеріалом




Радіо NV
X