Існує загроза дефіциту електроенергії з настанням холодів

Олександр Комаров OkTalk: Які базові сценарії будуть реалізовані зимою? Чого чекати українцям?

Дмитро Сахарук: Дійсно, наші прогнози ґрунтуються на сценаріях. Єдиного вірогідного на 100% бачення не існує. Наразі розглядаємо три сценарії. Базовий: обстріли будуть, але більшість ракет та «шахедів» перехоплять сили ППО. Влучання будуть, проте з меншим обсягом руйнацій, ніж минулого року.

Оптимістичний сценарій — майже усі ракети і дрони будуть збиті, значних пошкоджень не буде, все працюватиме.

Песимістичний сценарій — атак буде багато. Об'єкти отримають значні ушкодження. У такому випадку ситуація буде більш схожа на минулорічну, через яку ми втратили майже половину потужностей.

Олександр Комаров OkTalk: Торік ви казали, що не всі пошкоджені потужності варто відновлювати. Тобто більш доцільно будувати сучасні, ніж витрачати кошти на ремонт застарілих. У вас це вийшло?

Дмитро Сахарук: У процесі. Ми цього року будували нове і ремонтували старе. Навіть якщо маєш грошовий ресурс, ти не можеш перебудувати все за один рік або за шість місяців, як у нашому випадку. Але, звісно, ми проводили ремонти і будували одночасно.

Олександр Комаров OkTalk: Ідеться про об'єкти, які ви добудовували?

Дмитро Сахарук: Тут кілька напрямів. Перший — Тилігульська ВЕС на півдні, 100 кілометрів від лінії фронту. Ми будували її без страхування військових ризиків, адже важливо було, як приклад. Ми побудували станцію потужністю 114 МВт, витративши EUR120 млн.

Другий — це будівництво мереж. Ми розробили модель майбутньої електромережі Київської області. До цієї роботи була залучена Європейська асоціація дистрибуційних компаній, багато українських і європейських експертів. Аби побудувати сучасну мережу на всій території Київської області, потрібно EUR7 млрд і 10 років.

Олександр Комаров OkTalk: Скільки DTEK інвестував у відновлення пошкодженних потужностей?

Дмитро Сахарук: Цього року багато. Загалом у підготовку до зими ми інвестували 20 млрд грн. Інвестиції в теплові електростанції (ТЕС) склали 3,9 млрд грн. Ми відновили 10 блоків ТЕС, ще два в процесі. З 27 запланованих ремонтів вже виконали 20. Ще 7,4 млрд — це інвестиції у видобуток вугілля. 3,5 млрд — в мережі, розподільчі підстанції, заміну дроту. Решта — інвестиції в газ. У цьому році ми в два рази збільшили інвестиції в буріння свердловин. За минулий рік пробурили чотири свердловини, у поточному — дев’ять.

Фото: президент Київстару Олександр Комаров та виконавчий директор компанії DTEK Дмитро Сахарук

Олександр Комаров OkTalk: Повертаюся до теми нинішньої зими. За умови реалізації позитивного сценарію також буде дефіцит електроенергії взимку?

Дмитро Сахарук: Коли буде дуже холодно, скажімо, температура знизиться до мінус 5 або нижче…

Олександр Комаров OkTalk: Це ще не дуже холодно.

Дмитро Сахарук: Для сучасних зим це — холодно. Дуже холодно, це — мінус 20, я розумію. Але навіть при позначці мінус 5, Україна не забезпечить всю потребу власною генерацією. Навіть якщо будуть задіяні усі наявні потужності, невеличний дефіцит — до 2ГВт буде. Цей обсяг потрібно буде імпортувати з-за кордону.

Олександр Комаров OkTalk: Наразі нам вистачає наявних з'єднань з Європою аби імпортувати необхідні обсяги електроенергії з-за кордону?

Дмитро Сахарук: Максимальна пропускна спроможність міждержавного перетину встановлена 1,2 ГВт. Утім, європейці (ENTSO-E) можуть провести відповідні дослідження і збільшити перетин до 2ГВт. Тому це більш регуляторне обмеження.

Олександр Комаров OkTalk: 1,2 ГВт це приблизно 10% від загального споживання?

Дмитро Сахарук: Ну, дивіться, щоб розуміти цифри. Зазвичай, найнижче споживання електроенергії — це весна: квітень — початок травня. Також, осінні місяці: вересень — жовтень. 7−7,5 ГВт — мінімальне навантаження системи. Воно може зростати до 11ГВт, а взимку при морозах мінус 15−20 досягати навіть 16ГВт.

В Україні і ЄС вже майже однакові ціни на електроенергію

Олександр Комаров OkTalk: Чи бачиш ти суттєву відмінність між українською, пострадянською енергосистемою та західними, з якими ми зараз інтегруємося?

Дмитро Сахарук: Якщо порівнювати українську і європейську системи, то наша має більшу потужність. Навіть за класом напруги. У нас є мережі 750 кВт, а в Європі таких немає, у них 400 кВт. В Європі значно менше ступенів між високою напругою і низькою. Протягом останніх 30 років у Європі проводилась масштабна модернізація. Взяти, приміром, теплові станції, які будувалися одночасно з нашими: їх вже оновили до найвищого ступеня автоматизації. Також у Європі давно запроваджені ринкові підходи.

Олександр Комаров OkTalk: Думаю, що з price cap, з принципами неринкового ціноутворення в Україні, це поки що не наша історія.

Дмитро Сахарук: Проте ми рухаємося. З 2019 року спостерігаємо значні зрушення. 16 березня 2022 року Україна приєдналася до мереж ENTSO-e, обірвавши зв’язок з росією і білоруссю. На мою думку, це точно рух в правильному напрямі, ми бачимо великий потенціал. Проте зараз потрібні зрозумілі, чіткі сигнали, щодо майбутнього.

Зараз всі хочуть знати, якою буде ціна на електроенергію завтра. В Європі вона відома на рік і навіть три роки наперед, оскільки на такий строк укладаються форвардні контракти.

Олександр Комаров OkTalk: Це в Європі, а якою буде ціна на електроенергію в Україні? Нас теж дуже цікавить це питання, оскільки ми щойно закінчили обговорення бюджету (компанії Київстар) на 2024 рік…

Дмитро Сахарук: Ціни в Україні все більше наближаються до імпортного паритету. Візьмемо базове навантаження. Форвардні контракти на електроенергію базового навантаження залежно від країни, в Європі, коливаються EUR110, 120, 140. Зрозуміло, що ціни на спотовому або балансувальному ринку відрізняються, оскільки це преміальні сегменти, ціни на них вищі. Ціни на споті можуть відрізнятися від ціни балансувального ринку на 80%. І це нормально. В Європі розвинутий ринок: велика кількість попиту та пропозиції. Плюс учасники ринку контрактуються наперед.

Олександр Комаров OkTalk: Яку інфляцію на електроенергію слід закладати в середньому на наступний рік в Україні, з твоєї точки зору?

Дмитро Сахарук: Я щиро вірю, що ми як країна завершимо перехід до імпортного паритету. Вже у вересні і жовтні, у більшість пікових годин, коли не стають на перешкоді price cap, ми торгуємося за імпортним паритетом. Такою є ситуація в усі вихідні дні. До речі, в Європі price cap встановлені на рівні EUR3 тис. В Україні — значно менші.

Перехід від «брудного» вугіллля до зеленої енергетики вже розпочався

Олександр Комаров OkTalk: У недалекому минулому ДТЕК був іншим. Я знайшов цифри 2014 року. На компанію припадало 50% українського видобутку вугілля, 40% розподілу електроенергії. У ті роки ви тільки-но робили перші кроки з розвитку ВЕД. Нині спостерігаємо неймовірну трансформацію — від, можна так сказати, брудного вугілля до зеленої енергетики, від централізованої компанії до децентралізації. Можеш розповісти про DTEK сьогодення і ключові пріоритети компанії?

Дмитро Сахарук: Сьогодні DTEK — це сім незалежних, не пов’язаних між собою бізнесів. Ми багато інвестували у те, щоб вони були саме незалежними і непов’язаними.

Олександр Комаров OkTalk: Переб’ю. А як же синергія холдингу? Хочете сказати, що умовно вугілля може бути продане зовнішньому споживачу, якщо він запропонує вищу ціну, і не буде використовуватись на потреби ТЕС компанії?

Дмитро Сахарук: Це — один бізнес.

Є ДТЕК Енерго — підрозділ, який видобуває вугілля і оперує тепловими станціями. Є видобувний бізнес ДТЕК Нафтогаз. Є напрям ВЕД: це — підрозділ, який будує сонячні і вітростанції в Україні, та інший, який будує сонячні та вітрові станції за кордоном. Є компанія з управління мережами, керуюча компанія, DTrading, яка займається оптовою торгівлею електричною енергією. У нас ще є Академія DTEK, як корпоративний університет, який теж працює на ринок. Нещодавно ми створили IT-компанію MODUS X. Вона об'єднує в собі весь досвід групи ДТЕК у сфері ІТ, інформаційної безпеки та цифрових технологій. Сьогодні в компанії працюють 700 осіб. MODUS X має великий портфель проєктів і є резидентом Дія.City.

Олександр Комаров OkTalk: Наскільки це децентралізовані підрозділи?

Дмитро Сахарук: Ми цим займаємося давно. Проєкт з децентралізації почали ще до війни. Зараз кожен бізнес має свою наглядову раду. Головна умова — члени наглядових рад на 100% мають відповідати профілю бізнесу. Тобто у наглядовій раді нафтогазового напряму люди, які працювали в ньому багато років. У трейдингу люди, які все життя займалися трейдингом. Це — кваліфіковані, професійні спеціалісти, які мають багатий досвід і допомагають стратегічно розвивати бізнес. Для чого була потрібна така система? Ми прагнули уникнути кроссубсидіювання, канібалізації бізнесів. Мали на меті побудувати максимально прозору систему, щоб успіх і неуспішність, ефективність і неефективність були одразу помітні. Щоб їх неможливо було приховати в консолідованому результаті.

Олександр Комаров OkTalk: Більшість ваших працівників, зважаючи на природу бізнесу — чоловіки. Багато чоловіків призовного віку. Певно у вас великий відсоток мобілізованих і є втрати… на жаль. Як ці виклики долаєте?

Дмитро Сахарук: Декілька цифр. У лавах ЗСУ служать, враховуючи мобілізованих і демобілізованих, 4,5 тисячі наших колег.

Олександр Комаров OkTalk: Це трохи менше 10% загальної чисельності працівників.

Дмитро Сахарук: Було п’ять тисяч, зараз трохи менше. На жаль, маємо великі втрати. На сьогодні 219 людей загинуло, з них 20 при виконанні службових обов’язків. 689 дістали поранення. Близько 80% тих, хто був поранений, повертаються назад служити. 48 осіб пропали без вісті, 8 перебувають у полоні. Звичайно, ми допомагаємо всім, чим можемо, сім'ям загиблих, поранених. Це наше зобов’язання.

З точки зору якісного кадрового потенціалу нам сьогодні не вистачає людей. Ми беремо на роботу переселенців. Дуже багато людей переїхало з Донецької в Дніпропетровську область. Ми підтримуємо їх, надаємо житло. Також продовжуємо забезпечувати житлом на заході України сім'ї, які виїхали в перші дні повномасштабного вторгнення. Люди проживають на наших базах відпочинку. Багато хто повернувся, але є ті, хто не має куди їхати, чиє житло зруйновано.

Також ми готуємо багато спеціалістів на базі нашої Академії. У нас є велика освітня частина з учбовими комітетами. Зокрема, готуємо спеціалістів гірничих спеціальностей, енергетиків, слюсарів. І ось так намагаємось втримати кістяк.

Олександр Комаров OkTalk: Ви як стратегічний бізнес маєте приблизно 50% можливість захисту від мобілізації.

Дмитро Сахарук: У різних компаніях показники відрізняються. У деяких дійсно маємо право бронювати 50% персоналу.

Олександр Комаров OkTalk: Трішки про особисте. Гостем OkTalk був Тимофій Милованов, який повернувся в Україну зі Сполучених Штатів. І ти теж на початку 2000-х повернувся зі США після того, як закінчив коледж права в Сполучених Штатах, у Чикаго. Чому? Яка мотивація була? Насправді, більшість людей залишаються там. Більше того, юридична освіта. Мабуть США — найкращий ринок для юристів у світі…

Дмитро Сахарук: Так, я міг здати адвокатський іспит у будь-якому штаті і піти на роботу. І, в принципі, все було добре. Більше того, я був у США з дружиною, яка теж мала такі умови. Відповідь проста — в Україні привабили можливості, потенціал. Я відчув, що в Америці, а це дуже потужна країна, я зможу себе реалізувати. Проте шлях до цього буде, напевне, значно довший, ніж в Україні. Плюс в Україні відбувалися потужні зміни. Ми з дружиною порадилися і вирішили, що наше з нею місце в Україні.

Олександр Комаров OkTalk: Про що ти мрієш після перемоги?

Дмитро Сахарук: Я мрію про те, що Україна зможе нарешті вийти з іміджу країни, потенціал якої ніколи не буде реалізовано. Для цього потрібні великі зміни, і я свідомий того, які складні рішення потрібно приймати. Але я хочу, щоб це було місце, де мої діти хотіли б жити та реалізовувати свій потенціал, так само як я 20 років тому вирішив, що потрібно жити тут.

Не знаю, наскільки це близька перспектива або навіть наскільки реалістична, проте запитання було про мрію — вона така.