Про це пише російський Інтерфакс.

«Минулого року було розпочато будівництво атомної станції малої потужності, а вже цього року лідери країн досягли домовленості про переформатування проєкту та будівництво двоблокової станції великої потужності і двоблокової станції малої потужності», — йдеться в публікації з посиланням на Мінекономрозвитку РФ.

Проєкт будівництва малої АЕС в Узбекистані - перший подібний експортний проект Росатома за кордоном, пише Інтерфакс. Сторони домовилися про нього навесні минулого року, а восени був підписаний протокол про початок робіт, що передбачав проектні роботи і розробку документації.

Він передбачав будівництво шести реакторів потужністю 55 МВт кожен.

Будівельні роботи передбачалося розпочати літом 2025 року, а введення АЕС в експлуатацію планується поетапно в 2029—2033 роках.

При цьому передбачалося, що фінансувати проєкт буде узбецька сторона.

Як повідомлялось, Росатом подав до арбітражного суду Москви позов до фінських Fortum і Outokumpu Corporation на 227,8 млрд рублів (2,45 млрд євро), вимагаючи відшкодування збитків через розірвання контракту на будівництво АЕС Ханхіківі-1.

У травні 2022 року фінський замовник проєкту Fennovoima розірвав EPC-контракт із Росатомом на будівництво АЕС Ханхіківі-1, який було підписано ще наприкінці 2013 року.

Будівництво станції потужністю 1,2 гігавата мало розпочатися 2023 року. А загальний обсяг інвестицій оцінювався в 6,5−7 мільярда євро.

При цьому фінська сторона послалася на значні затримки і неможливість реалізувати проєкт, а також на ризики, що загострилися після початку початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.