Ні потреби, ні замовника, ні інфраструктури для 5G в Україні поки що немає — президент Київстар

8 грудня 2019, 09:09
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Президент Київстару міркує про комерційну вигоду від Big Data, перспективи 5G в Україні і порівнює казахів з українцями.

Н е те, щоб мені подобався цей ресторан, але іншого поблизу немає, — розводить руками Олександр Комаров, президент компанії Київстар, найбільшого мобільного оператора у країні. З його ініціативи ми зустрічаємося у ресторані японсько-перуанської кухні Ronin на столичній Лук’янівці. За сто метрів за рогом — головний офіс компанії, якою Комаров керує вже понад рік.

Відео дня

— А який ресторан вам подобається? — поспішаю поцікавитися.

— Я дуже сумую за домашньою кухнею, — несподівано зізнається Комаров і пояснює: графік його роботи такий, що більшість часу він їсть у закладах громадського харчування.

— Іноді дружина мені каже на вихідних: «А ходімо куди-небудь?», а я в цю мить дуже хочу залишитися вдома, — посміхається він.

Утім, розвитком київської ресторанної культури топ-менеджер задоволений. Набагато багатший казахський мегаполіс Алмати — попереднє місце роботи Комарова — щодо різноманітності та якості ресторанів Києву поступається, запевняє він.

— Мене навіть не стільки різноманітність київських ресторанів вражає, скільки їх наповнюваність і середній чек. Він чомусь у багато разів більший, ніж середній чек за користування мобільним зв’язком! — жартує топ-менеджер.

НВ
Фото: НВ

Комаров — киянин і випускник КПІ. До приходу в телекомунікації займався маркетингом. Однак в український підрозділ телекомунікаційного гіганта Veon [йому належать Київстар і ще низка мобільних операторів пострадянського простору] він прийшов, зробивши несподіваний географічний розворот — ставши в 2015 році CEO Beeline Казахстан. Через три роки Комаров очолив Київстар, змінивши на посту топ-менеджера Петра Чернишова. Спочатку — як в. о. президента, а з грудня 2018 року — як повноправний президент компанії.

Ми наважуємося зробити замовлення. Комаров обирає суп із морепродуктами, я — гарбузовий суп із креветками, доповнюючи замовлені страви кавою.

Н априкінці жовтня на Маріупольському інвестиційному форумі чотири мобільні оператори країни — Київстар, Vodafone, lifecell та Інтертелеком нарешті домовилися про безконфліктний поділ радіочастот між собою, а також підписали спільний меморандум з амбітною обіцянкою покрити майже всю Україну швидкісним мобільним інтернетом.

— Скільки коштує компанії Київстар покрити країну інтернетом і як скоро це станеться? — пропоную одразу перейти до справи.

— Видовищного перетворення країни за ніч на цифрову державу точно не буде, тим паче починаємо ми не з порожнього аркуша, — відгукується Комаров.

Він пояснює, що Київстар і так має власний п’ятирічний план інвестицій у технології, який завершується на рівні покриття інтернетом 80% населення України. Підписаний меморандум лише прискорює цей процес і встановлює амбітну межу в 90% покриття країни і національних магістралей. Одразу Комаров зауважує: ось це завдання коштуватиме кожному оператору додаткових 3−5 млрд грн.

— Сьогодні Київстар вже покриває до 74% населення країни, 9 тис. населених пунктів, з яких 90% — це невеликі міста і села, і через рік ми плануємо збільшити цю цифру до 85%.

Одразу він обмовляється: покриття інтернетом національних доріг — окремий випадок: він потребує інших, значних інвестицій, а термін його окупності перевищує 10 років.

— Які ще завдання ставить перед вами «держава в смартфоні»? — цікавлюся.

— Насправді небагато, але і без нас нікуди, — усміхається у відповідь мій співрозмовник.

Відпиваючи кави, він починає говорити про те, що «роль мобільних операторів — будувати комунікаційну автостраду»:

— Чим краще ми її збудуємо, тим більше там їздитиме машин. Навколо цих машин і доріг незабаром буде вибудовуватися нова цифрова екосистема, а це вже можливості для безлічі бізнесів.

— Продовжуючи вашу метафору з автострадами: хорошими автострадами їздить багато машин, але заробляють на них придорожні заправки й ресторани. Вам не образливо, що на амортизації вашої інфраструктури заробляють інші? — запитую, поки офіціант розставляє на столі тарілки.

— Звісно, це наш головний ризик — перетворитися на інфраструктурний бізнес, — визнає мій співрозмовник, куштуючи суп. — Ніхто з мобільних операторів від таких перспектив не в захваті.

Уміння створювати і продавати клієнту додаткові цінності від користування мобільним оператором він називає одним із головних своїх завдань — цікавлюся, заглядаючи і в свою тарілку.

— Аналіз Big Data, великих даних, які ми маємо, — охоче реагує Комаров.

Одразу обмовляється, що в Україні ринок великих обсягів даних поки що в зародковому стані. А тому продавати на ньому ресурсомісткі та дорогі технології інтернету речей, автотрекінгу або циклів рутинної міграції населення поки складно.



З одного боку, немає замовника на таку послугу. Поки мало хто з українських підприємців розуміє, що можна робити з такими об'ємними даними, на відміну від, наприклад, США чи Японії, де прибуток мобільних операторів від таких продуктів — до 20% від їхнього загального доходу. З іншого боку, ми самі як оператор ще не можемо вирішити проблему останньої милі — як упакувати свої великі дані в зручну для клієнта форму, — пояснює Комаров.

Проте він ділиться амбітними планами вже в наступні два-три роки заробляти на аналізі даних до 100 млн грн.

— Зараз більшість читачів, натхнених Ювалем Ноєм Харарі, запитали б вас: а що з персональними даними? Ви і, мабуть, ПриватБанк — найбільші власники персональних даних громадян України. Якщо доведеться, ви допоможете державі будувати цифрову диктатуру чи завадите? — усміхаюся.

— Ми до цифрової диктатури взагалі жодного стосунку не маємо, — усміхається у відповідь Комаров.

ВЕЛИКІ ПЛАНИ: Президент Київстару Олександр Комаров упевнений: вже до кінця наступного року його компанія зможе охопити мобільним інтернетом 85% населення України (Фото: НВ)
ВЕЛИКІ ПЛАНИ: Президент Київстару Олександр Комаров упевнений: вже до кінця наступного року його компанія зможе охопити мобільним інтернетом 85% населення України / Фото: НВ

М и завершуємо з супом, і я пропоную співрозмовнику перейти до питання, яке цікавить більшість абонентів Київстару, — тарифів.

— Скільки сьогодні має коштувати мобільний інтернет у країні? — починаю здалеку.

— Ну візьмімо середній чек за користування послугами мобільного зв’язку в країні — це 69 грн на місяць, вартість двох чашок кави в столиці, — пожвавлюється Комаров. — Із такими витратами ми пасемо задніх у світі. Раніше ми були третіми з кінця за дорожнечею мобільних послуг, а з початку 2019 року піднялися до 11-го місця. До того ж за рівнем ВВП на душу населення Україна десь у середині списку, а зовсім не в його кінці.

— Тобто зараз ми країна дуже дешевого мобільного зв’язку? — уточнюю.

— Виходить, що так. Наприклад, мешканець європейської країни витрачає на послуги зв’язку і мобільного інтернету більше 10 євро, житель Казахстану — близько 6 євро, а українець — у середньому 3 євро, — знизує плечима Комаров.

— Через це у Київстару зараз ледве не найдорожчі тарифи на ринку?

— Цей перекіс, який я вам щойно описав, якось потрібно прибирати, — рішуче відповідає Комаров.

Він пояснює зростання тарифів закономірним зростанням ринку споживання мобільного трафіку, високими інвестиціями в розвиток інфраструктури і якість зв’язку.

— Люди хочуть якісний зв’язок та інтернет як у місті, так і за його межами, але вони незадоволені зростанням тарифів. Чимось доводиться жертвувати, і жертвувати якістю ми не маємо наміру, — резюмує топ-менеджер.

О фіціант збирає тарілки, ми замовляємо ще кави і переходимо до іншої теми — різниці життя та споживання мобільних послуг в Україні та Казахстані, де мій співрозмовник провів три роки.

— Є, звичайно, багато відмінностей між країнами, але є й подібності, — із задоволенням включається в розмову топ-менеджер.

Він розповідає, що і Україну, і Казахстан відрізняє помітне переважання голосових послуг.

— У нас в Україні споживання голосу за цифрами ближче до Азії, ніж до Європи. З іншого боку, дистанція щодо влади і повага до старших у казахів помітно більші, — порівнює він.

Все це, розповідає Комаров, додає дзвінків і цифрових висловів увічливості в казахській культурі, а також впливає на міграцію населення.

— Приблизно однаковий відсоток казахів та українців вчиться за кордоном, але казахів після навчання повертається додому набагато більше, для них важливо підтримати рід і сім'ю, — наводить приклад Комаров.

Крім того, Казахстану притаманна сезонна трудова міграція: жителі сусідніх Узбекистану і Киргизстану приїжджають сюди на заробітки, що також є фактором для мобільного оператора.

— А українську трудову міграцію за межі країни мобільні оператори відчувають? — уточнюю.

Комаров у відповідь розповідає, що за останні кілька років мобільний трафік із Польщі в Україну зріс усемеро. А українським операторам така динаміка дає можливість вимагати від своїх польських та інших колег із близького зарубіжжя включати Україну в їхні передплачені пакети.

НВ
Фото: НВ

— І все-таки де вам працюється краще — в Україні чи Казахстані? — пропоную підбити підсумок порівняльним вправам.

— У Казахстані мені працювалося спокійніше, а в Україні — цікавіше, — після секундної заминки відповідає топ-менеджер.

— Якщо цифра так активно проникає в життя українців, то чи варто нам очікувати появи 5G у перспективі кількох років? — пропоную змінити тему.

— Для України екосистема самокерованих автомобілів на дорогах — це перспектива скількох років? — у відповідь запитує Комаров у мене. — У нас же ще і доріг нормальних не побудовано, а саме в таких проектах, як самокерований транспорт, затребуваний стандарт 5G. Чи можемо ми за п’ять років побудувати цифрову інфраструктуру під таке завдання? Звісно можемо. Але ні потреби, ні замовника, ні інфраструктури в країні немає.

Розуміючи, що обід добігає кінця, цікавлюся, як відпочиває президент Київстару.

— Я багато подорожую і по роботі, і для відпочинку. До речі, одразу можу сказати, що за якістю зв’язку в порівнянні з тією ж Європою Україна в дуже непоганій формі. Там, де багато країн розвивалися органічно, ми увірвалися і виросли буквально за кілька років, — із помітною гордістю констатує він.

— І все-таки про відпочинок, — нагадую.

— А ось відпочивати я люблю в горах, — усміхається Комаров. — Люблю непрофесійний хайкінг, коли ти живеш у готелі і за день можеш прогулятися на відстань до 10 км в різні боки. Це дуже добре переналаштовує.

— А ще в горах погано працює мобільний зв’язок, — підколюю.

— До речі, так. А ще в горах мало людей. Де ж, як не там, мені відпочивати? — щиро погоджується мій візаві.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X