Новатори від сохи. Які технології використовують українські фермери

5 вересня 2019, 08:30

Онлайн-майданчики з торгівлі урожаєм, дрони, точкова робота дистанційно керованих тракторів — це не фантастика, а сьогодення для багатьох вітчизняних фермерів, пише журнал НВ.

Рік Кімберлі, немолодий американський фермер, стоїть на ґанку свого невеликого будинку під нещадним сонцем штату Айова і розповідає, як нові технології змінили його бізнес за останні 10 років.

Відео дня

Спеціалізуючись на вирощуванні кукурудзи, Кімберлі купує генно-модифіковане насіння й отримує відмінний урожай, який він продає трейдерам у режимі онлайн. «Років 30 тому, коли я тільки починав займатися фермерством, навіть уявити собі не міг, що технології настільки змінять сільське господарство», — зізнається НВ американський фермер.

За останні 20 років інвестиції в інновації стали головним драйвером розвитку світового агробізнесу, забезпечивши за цей період, за даними Міністерства сільського господарства США, більш ніж половину його приросту.

Обсяг інвестицій в аграрні технології за останні п’ять років зріс у вісім разів, сягнувши $17 млрд. І далі буде більше: за прогнозами аналітиків британського тижневика The Economist, до 2050 року світове виробництво аграрної продукції має зрости на 70%, аби задовольнити зростальний попит.

Україна, для якої сільське господарство — це 18% ВВП, не відстає від світового тренду. Великі вітчизняні агрокомпанії масовано інвестують у технологічні інновації, щоб рости вище за ринок і отримувати додатковий прибуток. Сьогодні практично в усіх провідних виробників галузі — компаній Кернел, МХП, Астарта, ІМК, Мрія — є свої центри досліджень і розробок. А їхні інвестиції в нові ідеї становлять мільйони доларів.

Країна цьогоріч очікує рекордного врожаю свого головного агропродукту — зерна — на рівні 75 млн т, прогнозує Мінсільгосп США. Однак цей показник може легко досягти і 100 млн т, якщо профільний бізнес не шкодуватиме грошей на новітні технології, впевнений Артем Беленков, засновник компанії SmartFarming. Завдяки їм і обсяг національного ринку може легко зрости з нинішніх $22,5 млрд до $30 млрд. «Оскільки світ у цій галузі йде вперед дуже інтенсивно, Україні треба швидко рухатися, щоб хоча би встояти на місці», — підкреслює бізнесмен.

Артем Беленков із SmartFarming займається дистрибуцією дронів для аналізу полів, софт для яких розробив британський стартап Hummingbird Technologies (Фото: НВ)
Артем Беленков із SmartFarming займається дистрибуцією дронів для аналізу полів, софт для яких розробив британський стартап Hummingbird Technologies / Фото: НВ

Цифрові поля

«Цифрові технології стали основою для багатьох бізнес-процесів» — так характеризує ситуацію з агроінноваціями Андрій Піший, директор з інформаційних технологій Кернела, найбільшого українського виробника соняшникової олії. Компанія розробила цифрову платформу DigitalAgriBusiness для автоматичного планування польових робіт, збирання врожаю, моніторингу ситуації на полях і бюджетування. Кернел проінвестував у платформу приблизно $3 млн, у 2018−2019 маркетинговому році вона забезпечила $25 млн прибутку.

Стратегія розвитку Кернела полягає не в нескінченному розширенні земельного банку, а в тому, щоб поступово стати головним українським агротрейдером, упевнений Юрій Петрук, голова правління асоціації AgTech Ukraine. Такий трейдер скуповує урожай у ферм невеликого і середнього розміру, експортуючи його.

Для цього Кернел, який володіє парком зерновозів, запустив логістичну онлайн-платформу Transithub. Вона дає можливість спланувати доставку врожаю з поля у порт менше ніж за добу.

«Кернел дає своїм постачальникам технології», — підкреслює Петрук. Ферми, що продають урожай цьому агрогіганту, отримують сервіси супутникового моніторингу, прогнозу погоди, бухгалтерського обліку й експертної аналітики.

Але головною технологією, яка потрібна вітчизняному сільському господарству, на думку Наталії Шпигоцької, аграрного аналітика інвесткомпанії Dragon Capital, є точне землеробство. Воно дозволяє максимально ефективно використовувати ресурси — ґрунт, паливо, добрива, насіння, засоби захисту — й отримувати максимальний результат на кожній ділянці поля.

Бізнесмен Ярослав Бойко почав впроваджувати елементи точного землеробства у своїй компанії Дружба Нова із земельним банком в 100 тис. га ще в 2007 році. Згодом він продав свій бізнес Кернелу, заснував консалтинг Agrilab і сконцентрувався на консультуванні в галузі цієї технології. Вона, за оцінками Бойка, уможливлює збільшити прибутковість 1 га з $200−300 до $300−400 за три роки.

Agrilab консультує компанію Агрорегіон, забезпечуючи її електронними картами завдань, які вводять у бортові комп’ютери тракторів. Це дає можливість вносити насіння і добрива в точних пропорціях саме на потрібні ділянки поля.

Розвитку таких новацій в Україні допомогла політика. У травні 2018 року Рада безпеки ввела санкції проти російських виробників мінеральних добрив, які забезпечували приблизно половину потреб вітчизняних ферм. Скориставшись ситуацією, найбільший внутрішній виробник добрив, яким є хімічний підрозділ холдингу утримуваного в Австрії бізнесмена Дмитра Фірташа, підняв ціни на 40−50%. «Після цього в нас у кілька разів зросли замовлення клієнтів на детальний аналіз ґрунтів і впровадження інших елементів точного землеробства, адже їм довелося різко скоротити витрати на добрива», — розповідає Бойко.

Втім, не все ще в цій галузі гладко. Точне землеробство популярне серед невеликих господарств із земельним банком до 10 тис. га, а ось агрогіганти здебільшого лише тестують цю методику. Так, МХП інвестує в подібні технології лише по $2−2,5 млн щороку, маючи за минулий рік прибуток $128 млн.

Беленков із SmartFarming впевнений: інвестувати в підвищення ефективності виробництва слід не менше 10% прибутку. «В Україні треба інвестувати в інновації більше, ніж у середньому на світі, адже ми недокапіталізовані з погляду техніки і технологій», — пояснює експерт.

На його думку, захід іноземних інвесторів в український аграрний сектор — гарантія того, що країна не залишиться без новітніх технологій. Так, фонд Salic з Саудівської Аравії, який купив торік агрохолдинг Мрія, проінвестував також у британський стартап Hummingbird Technologies, який приніс на український ринок платформу для аналітики даних із дронів, що займаються моніторингом полів. «За суттю, це технологія машинного навчання, адже платформа аналізує дані з дронів і супутників», — каже Беленков.

Сільськогосподарські компанії в Україні обробляють великі земельні масиви, і моніторинг стану посівів раніше був проблематичним, розповідає Шпигоцька із Dragon Capital. Нині ж за допомогою супутників і дронів вони можуть оперативно контролювати ситуацію на полях.

Правда, проблемою залишається відсутність мобільного інтернету покоління 4G або хоча б 3G у сільських регіонах країни, внаслідок чого агровиробникам часом доводиться вручну переносити інформацію з дрона на сервер за допомогою флеш-картки.

Інвестори хочуть інновацій

З-поміж великих світових агрокомпаній на українському ринку присутня американська Corteva, що володіє насіннєвим заводом у Полтавській області і центром технологічних розробок у Київській області.

«Все починається з поля, а саме з підготовки ґрунту і засівання ділянки, — розповідає Ігор Тесленко, регіональний директор бізнесу Corteva в Європі. — Для цього ми використовуємо сівалки точного висіву, GPS-автопілот, а добрива вносяться відповідно до карти аналізу ґрунту».

Втім, розвитку бізнесу Corteva в Україні заважають законодавчі обмеження. Перше — це відсутність ринку сільськогосподарської землі, а друге — заборона на використання технологій редагування генів. «Просто дозвольте нам впроваджувати інновації в Україні», — каже Тесленко під час бесіди з НВ, що відбувалася на 60-му поверсі будівлі готелю Millenium Hilton у Нью-Йорку. На місцевій фондовій біржі на початку червня Corteva провела лістинг своїх акцій.

У своєму дослідницькому центрі в місті Джонстон, штат Айова, Corteva розробляє і застосовує технологію редагування генів Crispr. Вона дозволяє захистити урожай від негоди і паразитів, тим самим підвищивши валовий збір зернових у кінці сезону. Відмінність Crispr від звичних раніше технологій генної модифікації (ГМО) в тому, що в геном не вносять чужорідних елементів.

НВ побачив у дослідницькому центрі Corteva в Айові, як редагують гени. У середнього розміру виробничій залі стоїть двадцять апаратів, схожих на звичайні банкомати. Насправді це машини для внесення генетичних змін у біологічний матеріал. Одна така машина коштує приблизно $400 тис. Виготовляють їх у США, і американські компанії дуже дорожать цією технологією, не поспішаючи продавати її за кордон.

Однак якщо США ліберально ставляться до технології генного редагування Crispr, то Євросоюз вважає її звичайним ГМО, а Україна взагалі забороняє. «Треба дозволяти ГМО, адже якщо на ГМО-продукцію є покупець, а ми цей попит не закриваємо, то його закривають інші країни», — вважає Беленков зі SmartFarming.

Із ним згодна професорка Алла Ємець, завідувачка відділу клітинної біології Інституту харчових біотехнологій та геноміки. Crispr у порівнянні з іншими інструментами генної інженерії є точнішим, дешевшим, відносно простим у використанні. І дає швидкий результат — підвищення врожайності сільськогосподарських культур, каже експерт. «Метод редагування генома — це революційна і багатообіцяльна технологія», — резюмує Ємець.

На невеликих аграрних інтернет-форумах українські фермери часто обговорюють проблеми ГМО і навіть розповідають, що вже використовують генно-модифіковане насіння на своїх полях, незважаючи на формальну законодавчу заборону.

У дослідницькому центрі Corteva в місті Джонстон за допомогою редагування генів розробляють надстійкі сорти кукурудзи (Фото: НВ)
У дослідницькому центрі Corteva в місті Джонстон за допомогою редагування генів розробляють надстійкі сорти кукурудзи / Фото: НВ

Платформи проти трейдерів

Нові технології — виклик не тільки для самих сільгоспвиробників, а й для українських стартаперів, які займаються розробкою інновацій.

Згідно зі звітом консалтингової компанії McKinsey, аграрний сектор має найнижчий індекс цифровізації з усіх галузей економіки.

У такому контексті українські стартапери беруться за складні завдання. Оскільки місцевий ринок — це ринок великих агрохолдингів, які диктують свої ціни виробникам меншого розміру, компанія Agri Technologies розробила цифрову платформу для торгівлі зерновими. На ній можна продати свій урожай, не звертаючись до великих трейдерів, таким як Кернел або Нібулон.

У США схожі платформи мегапопулярні. Фермер Кімберлі розповідає, що подібні інтернет-майданчики забезпечують йому можливість продати урожай завчасно, що дає гроші для проведення польових робіт. Крім того, реєструючись на онлайн-ринку, фермер отримує всю необхідну йому аналітику з прогнозом цін і врожаю.

В Україні, за даними асоціації AgTech Ukraine, існує понад 20 цифрових платформ для продажу врожаю. Однак жодна з них поки не отримала тієї ринкової ваги, яку мають великі локальні трейдери.

«Якщо і вдається затягнути українського фермера на платформу, то будь-яка угода все одно закривається через телефонний дзвінок», — розповідає про проблеми цього сегмента Петрук з AgTech Ukraine. До того ж фермери не завжди оновлюють інформацію про кількість наявного врожаю, через що цифровим майданчикам для торгівлі агропродукцією доводиться утримувати кол-центри. У них працюють по 30−70 людей, які щодня в ручному режимі обдзвонюють постачальників, щоб актуалізувати інформацію. «Ця історія працює не дуже добре, адже кол-центр дорого коштує», — скаржиться Петрук.

Набагато більше йому подобаються перспективи ігрового симулятора, який розробила українська компанія Агропросперіс — великий виробник зернових в чорноморському регіоні. Щороку її працівники проходять спеціальний тренінг на симуляторі, щоб спробувати на собі керівні й операційні функції. Це дозволяє виростити з рядових працівників нове покоління управлінців. Цьогоріч Агропросперіс почав продавати свій симулятор.

Крім того, ця фірма пропонує своїм працівникам стати співінвесторами бізнесу, залучаючи таким чином до 20% обігових коштів. Так дешевше, ніж позичати в банку. До того ж подібна «співучасть» знижує шахрайство.

Нерозвиненість ринку капіталу — суттєва проблема для розвитку аграрних технологій в Україні, каже Беленков. Аграрним стартапам нізвідки залучати гроші для своїх розробок. Тому головна роль у справі інновацій залишається за центрами розробок великих агрохолдингів.

«А ще розвитку агротехнологій заважає відсутність ринку землі», — резюмує Беленков.

Текст вперше було опубліковано в журналі НВ (№ 31 від 29 серпня 2019 року).

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X