Карантинне рейдерство: особливості
13 березня власнику одного з ТОВ стало відомо, що в його фірми змінилися власники й директор. (Фото:unsplash_hunters-race)
Перший тиждень карантину приніс панічну новину — почався спалах рейдерства. Утім уже протягом доби на фейсбук-сторінці Міністра юстиції та в інших джерелах з’явилося заспокійливе повідомлення: із незаконними реєстраційними діями розібралися, усе повернено законним власникам.
Що сталося:
13 березня власнику одного з ТОВ стало відомо, що в його фірми змінилися власники й директор. Новим директором та одноособовим учасником ТОВ стала невідома колишньому власнику особа.
На ці дії було подано скаргу до Мін'юсту. Її розглянув Міністр юстиції в одноособовому порядку і задовольнив, оскільки в діях держреєстратора вбачалося грубе порушення законодавства. Справа в тому, що зміну записів проведено:
1) реєстратором комунального підприємства (їх позбавлено цього права з осені 2019 року);
2) в іншій області, ніж та, у якій зареєстровано ТОВ (це заборонено законом);
3) до реєстру не було додано жодних документів, які б давали підставу для внесення змін.
З огляду на це рейдери не встигли переоформити на інших осіб нерухомість, яка належить ТОВ і, найімовірніше, була ціллю атаки.
Також у процесі розгляду скарги виявилося, що від імені цього реєстратора було здійснено ще декілька сумнівних дій. Щонайменше стосовно однієї з них також надійшла скарга і було прийнято рішення про скасування внесених змін до ЄДР. А ще заблоковано доступ для реєстратора до державних реєстрів.
Що це означає:
Рейдери вдалися до досить зухвалої схеми — внесли зміни до ЄДР, не маючи жодних підтвердних документів. Використовували або «чорний реєстратор», або незаконно отриманий доступ до реєстрів з акаунта реєстратора.
Відповідно, у зоні ризику — будь-хто, у кого є активи, які можна порівняно легко переоформити в період карантину (зокрема нерухомість, значні кошти на поточних рахунках, податковий кредит з ПДВ та ін.). У таких випадках рейдери сподіваються насамперед на уповільнену реакцію власника і державних органів.
Відверто кажучи, певні підстави для таких сподівань під час карантину в них є, адже роботу судів і колегіальних органів дійсно ускладнено. Проблемою також може бути й забезпечення фізичної присутності особи в певному місці.
Як протидіяти:
Як і до карантину, головне — якомога раніше дізнатися про вчинення атаки. В ідеалі, ви маєте знати про зміни відомостей щодо своїх активів у день їх внесення до державного реєстру. Аби забезпечити таку оперативність, варто використовувати спеціалізовані сервіси моніторингу даних державних реєстрів (наприклад, щодо відомостей про юридичних осіб і ФОП — CONTR AGENT, а щодо відомостей про нерухомість — SMS-маяк). Такі сервіси надають інформацію про зміни майже миттєво. До того ж саме використання подібних систем допомогло власнику ТОВ в описаному вище випадку.
Отримавши «недобру звістку», слід одразу запитати інформаційну довідку з відповідного реєстру (це можна зробити через сайт реєстру) і складати скаргу до Мін'юсту, який працює у штатному режимі, незважаючи на карантин. У скарзі головне вказати на наявність саме грубих порушень — це дає можливість розглянути її в одноособовому порядку. Про це повідомляє заступниця Міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольга Оніщук: «Якщо скарга містить інформацію, яка підтверджує, що дійсно є грубі порушення з боку державного реєстратора, то ми розглядаємо таку скаргу одноособово протягом 24 годин».
Скаргу краще подавати в електронному вигляді через Портал державних послуг igov.gov.ua (необхідним є наявність кваліфікованого електронного підпису або BankID). Якщо це неможливо, то, як зазначає Ольга Оніщук: «Можна подати скаргу в паперовому вигляді безпосередньо через скриньки в будівлях Міністерства юстиції або Офісу протидії рейдерству. Звісно, також приймаються скарги, надіслані поштою».
Докладну інформацію про порядок подання скарг можна отримати на сайті Міністерства юстиції.
Отже, констатуємо: якщо скаргу до Мін'юсту подано швидко та її можна розглянути одноособово, жодних проблем не виникає - рішення приймають протягом 24 годин і виконують його негайно. А от якщо власник не дізнався про здійснення атаки вчасно і рейдери встигли вчинити ще декілька кроків у своїй схемі, карантин лише ускладнюватиме ситуацію.
На цей час з огляду на карантин Мін'юст фактично не може проводити колегіальний розгляд із викликом скаржника та заінтересованих осіб. Як повідомляє Ольга Оніщук: «Скарги, які потребують колегіального розгляду, розглядаються протягом установленого Законом „Про звернення громадян“ строку, тобто протягом 45 днів із моменту надходження. Зараз розробляються проєкти нормативних актів щодо можливості проведення колегіального розгляду в режимі онлайн, але остаточне рішення ще не прийнято». Тобто відновлення прав законного власника може затягнутися, і повертати вже буде нічого.
Замість висновку:
Під час карантину контроль відомостей у реєстрах стає навіть значно критичнішим, ніж раніше. Зволікання з отриманням відомостей щодо незаконних дій, найімовірніше, суттєво затягне строк повернення активів, та й взагалі поставить під сумнів їх повернення.
