Як і чому банкам в Україні знову вдається стати бізнесом

8 квітня 2019, 09:15
Три топ-менеджери і два експертиа розповіли журналу НВ про те, чому банківська система України вийшла з кризи і почала зростати

Зростання доходів заробітчан, які потрапляють в країну офіційними і неофіційними каналами, зростання доходів населення, лібералізація ринку фінансових послуг, очищення всієї системи від фінансового баласту — все це дозволило українським банкам нарешті стати успішним бізнесом

Відео дня

Т ри керівники банків, які увійшли в топ-20 найнадійніших, розмірковують про те, що додало банківській системі України давно очікуваний напрям у бік зростання. Ця трійця обрана не випадково.

Перший — це Жан-Поль Пьотровскі, голова правління Креді Агріколь банку, він представляє в статті сторону іноземного інвестора.

Другий — Андрій Пишний, керівник Ощадбанку, і вже цього досить, щоб зрозуміти, з якої державної дзвіниці він дивиться на фінансовий світ.

І третій — Ігор Кожевін, заступник голови правління ПУМБу, який представляє сторону комерційного банку українського походження.

Також в статті присутні двоє сторонніх спостерігачів — Андрій Блінов, координатор Експертної платформи НБУ, і Анастасія Туюкова, старший аналітик інвесткомпанії Dragon Capital, укладач рейтингу 20 найнадійніших банків України.

"Зміцнення довіри вкладників до банківської системи на тлі поліпшення операційної діяльності банків, зростання прибутковості багатьох гравців, відновлення кредитування" — такий короткий зміст дослідження від Анастасії Туюкової.

Всім миром

У дача впала банкірам не з неба. Щонайменше п'ять доданків зіграли на руку фінансовій системі, щоб вона якщо і не воскресла, то хоча б ворухнулася. Перше — лібералізація банківського сектора, друге — рекордний приплив інвалюти від фізосіб, куди входять заробітчани, а також від IT-сектора, що працює в Україні, але на аутсорсингу. В сумі це $10,9 млрд, що, за підрахунками Блінова, покриває від'ємне зовнішньоторговельне сальдо, тобто негативну різницю між імпортом і експортом України.

Грошовими переказами в Україну зайняті 35 профільних компаній. За даними НБУ, система пропустила через себе $ 2,3 млрд, що на 24% більше, ніж в 2017-му. А це означає, що українці все менше перевозять гроші через кордон у власних кишенях або передають рідним через водіїв міжнародних рейсів. Основними країнами, звідки йшли ці грошові перекази, були США (17%), Ізраїль (13%), Росія (9%), Італія (8%) і Польща (7%).

"Перерахування заробітчан, по суті, фінансують надлишковий імпорт, — пояснює експерт від НБУ Блінов. — При цьому ще до $2 млрд — це чисті інвестиції. Ось вони, по суті, і формують профіцит на валютному ринку".

Третій сприятливий фактор — реальне зростання доходів населення, рівень якого все ще надзвичайно низький, якщо озирнутися на сусідні країни, але вже досить зміцнілий, якщо порівняти його з довоєнним показником.

Туюкова перекладає цю тезу на мову цифр. В середньому зарплата в 2018 році зросла на 25% в номінальному вираженні і на 13% в реальному, тобто з поправкою на інфляцію. Разом в неспокійному березні 2019 року середня зарплата по країні склала 9,4 тис. грн ($350), в тихому березні 2013 року – 3,2 тис. грн ($400).

Четвертий фактор випливає з попередніх двох. На нього вказують практично всі учасники діалогу. Радикально зросли обсяги безготівкових платежів. Йдеться зокрема про платежі в інтернеті і розрахунки картами в офлайн-магазинах.

Фінансовий сектор став значно більше заробляти на комісійних. І це п'ятий елемент в успішності банківського сектора. Голова Ощадбанку Пишний підтверджує тренд, стверджуючи, що питома вага комісійних в загальній частці доходів за п'ять років зросла з 14 до 25%.

"Банки стали краще використовувати дистанційні канали обслуговування", — вважає Пишний. Простіше кажучи, нові технології, перехід на інтернет-платежі та інше дають свій результат.

НОВІ ЧАСИ: Андрій Пишний, голова правління Ощадбанку, зсередини і зовні змінює лик найстарішої консервативної народної каси України, перетворюючи її в сучасну грошово-кредитну організацію (Фото: НВ)
НОВІ ЧАСИ: Андрій Пишний, голова правління Ощадбанку, зсередини і зовні змінює лик найстарішої консервативної народної каси України, перетворюючи її в сучасну грошово-кредитну організацію / Фото: НВ

Довіряй але перевіряй

Р озмірковуючи про роль НБУ, Жан-Поль Пьотровскі і Ігор Кожевін в один голос твердять, що обов'язкове щорічне стрес-тестування банків, тобто перевірка на достатність капіталу, — основа оздоровлення ринку.

"У банків є проблемні кредити, і це призвело до того, що вони довкладали гроші в капітал, щоб підтримати свою стабільність", — пояснює Кожевін.

Остання перевірка відбулася в середині минулого року, наступна буде в травні поточного. Під неї потрапляють 29 найбільших банків країни за трьома показниками: обсяг активів, розмір депозитного та кредитного портфеля фізосіб. У списку 14 банків зі свіжого рейтингу Топ-20 найнадійніших від НВ. У травні їх міцність буде перевірена знову. Все для того, щоб не допустити попередніх помилок, коли більше половини виданих кредитів були проблемними або наданими особам, сумнівним чином пов'язаним з банком.

У цьому році ситуація з кредитуванням покращилася завдяки інвестиціям у сонячну енергетику Ігор Кожевін, заступник голови правління ПУМБу

Жан-Поль Пьотровскі стверджує, що саме таке жорстке управління ризиками змусило десятки банків піти з ринку. А значить, галузь очистилася не стільки від слабаків, скільки від шахраїв.

"Це призвело до реструктуризації системи і посилення ефективності банківського сектора в цілому", — робить висновок француз Пьотровскі.

Тему знову підхоплює Кожевін. Він розповідає, що в ці дні НБУ вибудовує єдиний кредитний реєстр юридичних осіб, за яким спробує синхронізувати історію всіх позичальників. До цього дня працювало лише бюро кредитних історій фізосіб. Банкіри використовують цей реєстр, щоб не наступити на граблі, по яких пройшлися їх колеги.

Для позичальників-юросіб такої бази з чорним і білим списками ще не було. А вона дуже потрібна. Кожевін розповідає, що нерідко стикався з ситуацією, коли потенційний клієнт — злісний неплатник в одному банку, але бездоганний в іншому.

"Тут він хороший, там — поганий, — розводить Кожевін руками. — Нацбанк за допомогою бюро виправить ситуацію".

Ренесанс

Проро перші ознаки відродження ринку запозичення говорять всі три банкіри — співрозмовники НВ. Наприклад, керівник Креді Агріколь банку вказує на той факт, що роздрібне кредитування за рік зросло більш ніж на 31%. Сам він хвалиться, що активно кредитує сільськогосподарський бізнес, називаючи його найбільш динамічним і перспективним сектором в Україні.

Йому в унісон підспівує Кожевін. У минулому році в ПУМБ утворився надлишок валютних коштів. "Ми не знали, кого прокредитувати у валюті, — говорить Кожевін. — В цьому році ситуація покращилася. Активно розвиваються інвестиції в сонячну енергетику. А там тарифи прив'язані до євро".

У 2018-му в ПУМБ кредитний портфель роздрібного бізнесу показав рекордне зростання в 46% — з 5,7 млрд до 8,3 млрд грн, а кредитний портфель малого та середнього бізнесу виріс на 30% — з 2,4 млрд до 3,2 млрд грн.

Пишний також робить ставку на розширення цих же кредитних портфелів. У малому підприємництві Ощадбанк за рік наростив позики плюс 1,4 млрд грн до року попереднього.

"Ринок кредитування перебуває в процесі відновлення і показує досить позитивну тенденцію до поліпшення і збільшення довіри клієнтів до банківської системи, — резюмує Пишний. — Також впливає загальний тренд зростання питомої ваги безготівкових розрахунків".

Тренд, про який заговорив Пишний, мабуть, найперспективніший. На ринку послуг з переказу та безготівкових платежів нечуване зростання. Обсяг безготівки за рік виріс на 55%. Причому в 2013-му його річний показник був на найнижчому рівні — 159 млн грн. (11% ВВП), а в 2018-му він досяг 1,3 трлн грн (39%).

Це та інші зміни посприяли прискоренню оборотності капіталу, а значить, принесли пристойний дохід тим, хто його крутить-вертить і обслуговує. Тобто банкам. В результаті всього за рік комісійні доходи банкірів виросли на 38%.

УРОК ФРАНЦУЗЬКОЇ: Жан-Поль Пьотровскі, голова правління Креді Агріколь банку, наполягає на тому, що надмірно висока облікова ставка НБУ — 18% — перешкоджає доступу до банківських кредитів (Фото: НВ)
УРОК ФРАНЦУЗЬКОЇ: Жан-Поль Пьотровскі, голова правління Креді Агріколь банку, наполягає на тому, що надмірно висока облікова ставка НБУ — 18% — перешкоджає доступу до банківських кредитів / Фото: НВ

Негосударєва справа

П одальшому розвитку банківської системи і зростанню заробітків, на думку Кожевіна, посприяють закони, які набули чинності 7 лютого поточного року. Один з них з довгою назвою Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій допускає можливість нерезидентам відкривати рахунки в українських банках і проводити розрахунки в гривні на території України.

Цей новий захід, на думку Кожевіна, розворушить фінансовий ринок, збільшить число банківських операцій і наростить комісійний прибуток. Жан-Поль Пьотровскі підхоплює тему і говорить, що НБУ слід було б продовжити дерегуляцію валютного ринку, знизити контроль над капіталом і рухатися до гнучкого ринку.

"Я хочу відзначити надмірно високу облікову ставку НБУ, що може перешкоджати доступу до банківських кредитів, тоді як поступове зниження ставки має сприяти розвитку кредитування", — робить висновок Жан-Поль Пьотровскі.

Зробити це буде важко, а ще вірніше — неможливо з нинішньою структурою банківського сектора. Більше 50% ринку припадає на держбанки. Вони контролюють до 60% депозитних вкладів, захищених держгарантіями та іншими неринковими механізмами.

Держбанки більше всіх перевантажені проблемними кредитами. Це видно на графіку Топ-20 найбільш надійних банків. Але в силу своєї специфіки держбанки через складнопідпорядковану бюрократичну процедуру, наприклад, в питаннях реструктуризації боргу або в інших менеджерських рішеннях, не можуть позбутися ноші. А ноша ця тягне весь ринок на дно, звідки банківський сектор намагається відштовхнутися, щоб спливти, а ще краще поплисти.

"Необхідно досягти органічного співвідношення між державними та недержавними банками шляхом продажу одного або декількох держбанків у приватну власність", — наставляє Жан-Поль Пьотровскі керівництво Нацбанку. Нинішнє чи майбутнє.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X