Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, повідомляє Укрінформ.

«Законопроєкт дозволить вивести з тіні великий ринок криптоактивів, який і так існує в Україні. Ми вважаємо, що щороку бюджет отримає додатково приблизно 14 -15 млрд грн — як від оподаткування прибутку криптобірж, так і від доходів громадян», — зазначив він.

Гетманцев зауважив, що до оподаткування криптоактивів застосовуватиметься підхід, аналогічний до оподаткування цінних паперів.

«Ми не оподатковуємо валовий дохід, як у випадку із заробітною платою. Йдеться про оподаткування прибутку — різниці між витратами на придбання активу та доходом від його продажу. Якщо ж утворюється збиток, він може бути перенесений на наступні періоди. Такий самий механізм закладений і для криптоактивів», — пояснив голова комітету.

Також він додав, що документ розроблений на базі європейського регламенту MiCA (регламент про ринки криптоактивів у Європейському Союзі) та передбачає гармонізацію українського законодавства з нормами ЄС.

«Крипта легалізована в Європейському Союзі, Сполучених Штатах, Японії, Великій Британії і в інших країнах — наших партнерах, у цивілізованих країнах світу. І, власне, використати їхню модель для того, аби вона оберталася і в Україні, для нас є надважливим, бо Україна генерує 2,5% світового трафіку криптовалют. За оцінками, ще у 2022 році 16% громадян володіли криптою, і ця частка продовжує зростати», — наголосив Гетманцев.

Профільний комітет готуватиме документ до другого читання у відкритому режимі та готовий враховувати як поправки народних депутатів, так і пропозиції від усіх охочих.

Як повідомлялося, раніше Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку розкритикувала законопроєкт про обіг віртуальних активів.

23 серпня 2025 року Гетманцев розповів, коли Рада введеподатки на віртуальні активи.

Повідомлялося, що законопроєкт розроблено на базі європейського регламенту MiCA і пропонує визначити віртуальний актив як специфічний цифровий об'єкт (майно), що існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейн).

При цьому ВА не є грошовими коштами і не можуть використовуватися як офіційний платіжний засіб в Україні. За своєю правовою природою вони наближені до рухомого майна в рамках цивільного права.

Самі ВА будуть розділені на три категорії:

• токени, прив’язані до активів — їхня вартість підтримується завдяки прив’язці до матеріальних або фінансових активів, таких як валюта або майно;
• токени електронних грошей — прив’язані до певної офіційної валюти;
• інші ВА — до цієї групи віднесено всі активи, які не підпадають під перші дві категорії.

Законопроєктом також передбачено механізм оподаткування ВА, процедуру авторизації власників, механізм захисту їхніх прав.

3 вересня 2025 року Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроект N 10225-д про легалізацію віртуальних активів.