Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які Міністерство фінансів оприлюднило на сайті, за загальним фондом надходження зросли на 24,5% - до 1,92 трлн грн, тоді як видатки — на 20,4%, до 2,82 трлн грн.

У вересні цього року доходи держбюджету порівняно з вереснем минулого року збільшилися на 28,7%, до 298,5 млрд грн, зокрема за загальним фондом — на 69,6%, до 208,4 млрд грн. Це пов’язано з надходженням минулого місяця грантів на 53,9 млрд грн, тоді як у вересні-2024 вони були відсутні.

Зазначається, що найбільшим джерелом надходжень за результатами січень-вересень цього року залишається ПДВ із ввезених на митну територію України товарів — 390,3 млрд грн (за дев’ять місяців 2024 року — 342,3 млрд грн).

Після підняття військового збору з 1,5% до 5% і запровадження умовою бронювання зарплати у 20 тис. грн цьогоріч із четвертого на друге місце за надходженнями за дев’ять місяців цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб і військовий збір — 260,9 млрд грн проти 154,7 млрд грн торік.

На третьому місці цього року ПДВ з вироблених в Україні товарів — 231,6 млрд грн за відшкодування 131,2 млрд грн (197,6 млрд грн за відшкодування 109,7 млрд грн), тоді як податок на прибуток підприємств становив 219,7 млрд грн (200,9 млрд грн) та опустився на четверте місце, а акцизний податок майже наздогнав його — 210,5 млрд грн (150,9 млрд грн).

Крім того, дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній становили 64,5 млрд грн (66,6 млрд грн), ввізне та вивізне мито — 40,0 млрд грн (35,7 млрд грн), рентна плата за користування надрами — 31,5 млрд грн (36,3 млрд грн).

Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) додав до бюджету прибуток Національного банку, а гранти — 308,8 млрд грн (268,3 млрд грн).

Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування в січні-вересні 2025 року зросли на 21,9% - до 479,2 млрд грн, зокрема у вересні - на 19,3%, до 55,7 млрд грн.

Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення в нього за січень-вересень 2025 року становили 1,32 трлн грн, або 92,9% від плану, зокрема на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 382,3 млрд грн (за дев’ять місяців 2024 року — 390,8 млрд грн), зокрема в іноземній валюті 90,1 млрд грн — $1,44 млрд і EUR638,3 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 172,0 млрд грн.

Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $22,6 млрд або 938,1 млрд грн, зокрема в рамках ERA — близько $14,5 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.

Крім того, Україна отримала ще EUR6,14 млрд від ЄС у межах пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від Міжнародного валютного фонду (МВФ) і $0,26 млрд від Світового банку за проєктами «Трансформація охорони здоров’я через реформи й інвестиції в ефективність« (THRIVE), «Створення сталої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні« (DRIVE) і «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».

Платежі з погашення державного боргу за січень-вересень 2025 року становили 450,9 млрд грн, або 95,4% плану, платежі з обслуговування — 246,3 млрд грн, або 96,3% плану.

Раніше повідомлялося, що Кабмін ухвалив проєкт держбюджету України на 2026 рік і передав його на розгляд Верховної Ради. Витрати держбюджету становитимуть 4,8 трлн грн (+415 млрд грн до 2025 року). Доходи — 2 трлн 826 млрд грн (+446,8 млрд грн або 18,8% до 2025 року), а дефіцит — до 18,4% ВВП (-3,9 відсоткового пункту до 2025 року).

Народний депутат України Ярослав Железняк розповів, як хочуть змінити мінімальну і середню зарплати згідно з проектом бюджету-2026. Ба більше, депутат уточнив, що саме не так із документом і як його можна назвати.

Також з’явилася інформація про те, що в проєкті бюджету-2026 є те, що заперечує влада.

На цьому тлі голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа опублікувала експрес-аналіз документа. А ось голова Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що в проєкті держбюджету є серйозні недоліки. Ба більше, він наполягає на тому, що реальні ціни на продукти істотно перевищують закладений у документ прожитковий мінімум.

В проєкті держбюджету Кабмін уперше заклав прогноз середнього офіційного курсу гривні до євро.