Банківське мистецтво

11 серпня 2017, 18:02
Спецпроект
Сергій Махно - український дизайнер, архітектор, засновник першої в Україні галереї предметного дизайну Sergey Makhno Gallery

Сергій Махно - український дизайнер, архітектор, засновник першої в Україні галереї предметного дизайну Sergey Makhno Gallery

Сувора будова з прямокутним силуетом. У сучасному стилі зі скляним фасадом або в класичному – з колонами. Такою зазвичай представляють будівлю банку

Головні асоціації, які викликає цей образ, – суворість і надійність. Скло і метал додають сучасності, продуманий декор натякає на вміння розпоряджатися солідними сумами, але в цілому арсенал виразних засобів, використовуваних в проектах фінансових установ, невеликий. Так, ніби банк був би всього лише покращеною моделлю сейфа, місцем для зберігання і примноження грошей. Але насправді сфера взаємодії банку і клієнта набагато ширша – і, залежно від цілей, дизайн може передавати різні ідеї.

Проекти сучасних європейських банків це підтверджують. Наприклад, відкрите зонування позиціонується як символ комунікабельності та готовності до прийняття спільних рішень. Прозорі стіни символізують прозорість банківської діяльності. Кафе, дитячі кімнати та магазини у відділеннях банків - клієнтоорієнтованість і неформальність, покликані зробити відвідування фінансових установ максимально комфортним. Деякі йдуть ще далі і, прагнучи створити довірливу атмосферу, проводять концерти і навіть винні дегустації – як італійський CheBanka! – або організовують презентації книг і театральні постановки – як іспанський CAN.

Зовнішнє оформлення поступово відходить від стандартів: наприклад, токійське відділення Sugamo shinkin bank, спроектоване французьким архітектором Еммануелем Моро, схоже скоріше на дитячу бібліотеку або культурний центр: ніби складене з різнокольорових кубиків, з деревами, що ростуть зі стін, воно, за словами архітектора, звучить як райдужна мелодія, що викликає відчуття щастя і комфорту. А норвезько-американське архітектурне бюро Snøhetta будує в Бейруті штаб-квартиру Banque Libano Francaise з фасадами у вигляді шахової дошки і просторими озелененими терасами – рослини, за задумом архітекторів, символізують розвиток.

Навіть оплот світового банкінгу – еталонна Швейцарія – давно стала на шлях експериментів. Чого варте Цюріхське відділення банку Raiffeisen, внутрішні стіни в якому замінені білосніжними перегородками з перфорацією у вигляді портретів прославлених жителів Цюріха – художників, архітекторів і письменників.

Тренд нових банків прийшов і в Україну. У київському мікрорайоні Воздвиженка відкрилося відділення Ощадбанку. Розраховане на роботу з vip-клієнтами, воно несе в собі ідею унікальності і цінності, яка виражена за допомогою... сучасного мистецтва. Назар Білик, Павло Маков, Ігор Гайдай, Олег Тістол – їх картини, фотографії та скульптури перетворюють банк на сучасну арт-галерею. Ще один важливий момент – інтер'єр. Створений, як і сама будівля, Архітектурною майстернею Сергія Махно, він об'єднує природні матеріали і національні мотиви з сучасними дизайнерськими рішеннями – даючи тим самим зрозуміти, що актуальність і розвиток не виключають збереження національної ідентичності.

Тренд нових банків прийшов і в Україну

Детальніше про те, що несе в собі проект першого преміум-центру Ощадбанку, розповів його творець Сергій Махно – український дизайнер, архітектор, засновник першої в Україні галереї предметного дизайну Sergey Makhno Gallery.

— В ідеалі робота архітектора, дизайнера, художника має на меті свободу творчості. В даному випадку вам довелося мати справу з бізнес-клієнтом. Це накладало якісь обмеження?

— Як архітектурна майстерня ми орієнтовані на роботу з клієнтом. Тут межа – бізнес-клієнт, арт-клієнт, приватний клієнт – не так важлива, як те, наскільки цікавий проект. Цей проект був цікавим. Звичайно, у нас був бриф і певне техзавдання, але нам дали можливість реалізувати банк так, як ми хотіли, з любов'ю, професійно і на високому рівні. Важливо і те, що ми працювали як над архітектурною концепцією, так і над інтер'єром. В результаті вийшла цілісна композиція – симбіоз технології, функціоналу і краси.

— Для вас це був перший подібний досвід?

— Так, це був перший банк, з яким ми працювали, і деяким моментам довелося приділити особливу увагу. Наприклад, в проектуванні сховищ є своя специфіка, яку ми вивчали додатково. Дизайн банків – це цілий напрямок, і, щоб освоїти його, ми дивилися на роботи наших сусідів по всьому світу. Я спеціально літав у Женеву, щоб побачити найкращі швейцарські банки зсередини. Ще одним неочевидним джерелом натхнення стали фільми. Деякі голлівудські блокбастери знімають в реальних інтер'єрах, і можна детально розглянути особливості приміщень.

— Чи є в дизайні київського преміум-центру Ощадбанку те, що однозначно запозичено у європейських колег?

— Швидше за все, немає. Вивчаючи світовий досвід, ми пропускали його через себе, щоб в результаті створити щось нове. Те, чого світ іще не бачив. Звичайно, не можна сказати, що ви ніде не знайдете оздоблення стін дерев'яними панелями, але, якщо ви придивитеся, то зрозумієте, що візерунок панелей в переговорній кімнаті, де ми зараз перебуваємо, повторює автентичний орнамент української вишиванки.

Національна ідея закладена в дизайн-концепції. Кераміка в сусідньому приміщенні уособлює землю, тепло, щедрість - то, що прийшло до нас з нашим корінням

Книжкову полицю у великій переговорній прикрашають камені. Вони передають ідею могутності й обгрунтованості. Особливо важливо те, що інтер'єр виконаний з натуральних і довговічних матеріалів.

— Все задумане вдалося реалізувати?

— Уже 14 років моя студія створює інтер'єри і предмети, які повинні в них знаходитися. Кожну річ ми ретельно підбираємо під простір. Якщо не знаходимо прийнятний варіант, створюємо його самі. В одній з переговорних кімнат Ощадбанку є стіл, який я придумав ще чотири роки тому, але тільки зараз він знайшов своє місце. А якимось ідеям, начеркам, ескізам, які народилися під час роботи над цим проектом, ще належить дочекатися реалізації.

— В оформленні приміщень використані роботи вітчизняних художників, фотографів і скульпторів. Це покликане підкреслити, що Ощадбанк – український банк? Чи мета була в промотуванні сучасних українських майстрів?

— Все в комплексі. Навіть якби мені довелося працювати з міжнародним банком, я б все одно просував наших. Моя студія веде багато міжнародних проектів – зараз ми працюємо над бутик-готелем в Берліні, створюємо офіс в Лондоні. Але в кожному проекті є частина України. Для нас це важливо.

Навіть якби мені довелося працювати з міжнародним банком, я б все одно просував наших.

У цьому випадку наше бачення співпало з керівництвом банку. З ініціативи Андрія Пишного, голови правління, офіс перетворився на експозицію, галерею сучасного мистецтва. Роботи Леоніда Гайдая, з яким Андрій давно знайомий, він сам особисто і відбирав. До підбору інших предметів мистецтва підключилися я і Ігор Абрамович.

— Тобто все це – виставкові експонати, які можна придбати?

— Так, саме в цьому і полягала ідея. Створити живий арт-простір, який буде постійно змінюватися, оновлюватися. Якщо клієнт захоче щось придбати, він зможе це зробити. Крім картин і скульптур, в інтер'єрі також присутні арт-світильники з лімітованої колекції, створеної нашою студією.

— Ви хотіли б продовжити роботу в цьому напрямку?

— Хотів би я зробити банк, наприклад, в Швейцарії? Напевне так. Хотів би я зробити в Україні ще – теж так. Це був крутий досвід. Мені сподобалося.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X